» » » Журналіст на війні – воїн чи інформатор?

Єкатерина Пономаренко,
журналіст,
блогер

Журналіст на війні – воїн чи інформатор?

Розпочався круглий стіл зі скап-включення з представником Українського кризового медіа-центру Тетяною Колосовою, яка розповіла, що круглий стіл складатиметься з першої панелі – "Журналістика в пропаганді - складова частина поняття, інструмент чи ознака низького рівня професіоналізму?" та другої – "Правдива суб’єктивність та професійний патріотизм журналіста". Як розповіла Тетяна, в рамках цього круглого столу учасники спробують з'ясувати, чи є спосіб протидіяти російській пропаганді, як залишатися професіоналом, але патріотом, та вироблять спільні рекомендації.
"Якщо війна інформаційна, то ви її воїни. Сподіваюся, що воїни світла", - підсумувала Тетяна Колосова.

Потім відбулося скайп-включення з асистентом Парламенту Канади, асистентом професора на курсі “Медіа та пропаганда”, університет Карлетон (Оттава, Канада) Варварою Шмигальовою, яка зазначила, що в Україні часто лунає термін "пропаганда", але нема розуміння цього терміну. Вона дала визначення пропаганді, пояснила, чому варто знати і розуміти механізми пропаганди, розповіла про відмінності розуміння пропаганди західної школи та пострадянського простору.

Потім виступив перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, який заявив, що українська влада шукає механізми боротьби з пропагандою, але в НСЖУ ставляться до її рішень скептично, вважають, що в такій ситуації потрібно не нове міністерство створювати, а розробляти стратегію.

"Українські медіа мають ставитися критично до офіційної інформації, перевіряти її, бо багато формальних речей залишилось. Так, це означає, що ми не патріоти, але ми професіонали. Якщо журналісти перевірятимуть інформацію, зросте довіра до медіа", - прокоментував Сергій Томіленко.

Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов зазначив, що "правда на війні вмирає першою". За його словами, інформація про успіхи російської пропаганди суттєво перебільшена, опитування свідчать, що довіра до російських медіа тільки зменшується.

"Журналіст не воїн в принципі. Він інформатор", - вважає Валерій Феліксович.

Професор Іванов вважає, що пропагандою мають займатися не журналісти, а держава, а контрпропагандою можуть займатися НГО, випускаючи підручники, організовуючи тренінги тощо.

Голова Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня» Володимир Мостовий вважає, що пропаганда в Україні потрібна, але нею мають займатися ті, хто цьому вчився – піар-технологи, а журналісти повинні цю тему обходити десятою дорогою.

Також він зазначив, що Комісія з журналістської етики зверталась до російської Суспільної колегії зі скарг на пресу щодо телеканалу«Росія 1» та Дмитра Кисельова, на що їм прийшла відповідь, що діяльність Кисельова не має нічого спільного з журналістикою, це – пропаганда.

"Це час піарників. Вони мають займатися пропагандою, а не журналісти. А патріотизм журналіста –в об’єктивному інформуванні суспільства", - зазначив Володимир Мостовий.

Потім відбулося скайп-включення з співзасновницею та редактором ресурсу “Stopfake” Марго Гонтар, яка розповіла, як вони спростовують неправдиву інформацію.

Марго Гонтар навела приклад "херсонського" фейку, коли активісти зачитали Акт відновлення Української Держави, а російські ЗМІ викривили це так, наче націоналісти Херсону проголосили клятву Гітлеру.

"Кремлівська пропаганда і фейки іноді намагаються переконати нас в неправді, але найчастіше змушують нас сумніватися в будь-якій версії. Як можна протистояти появі фейків? Публікувати звіти, нейтрально, об’єктивно доносити правду, використовуючи розгорнуту доказову базу", - зазначила журналістка.

У рамках круглого столу також виступила практичний психолог, провідний фахівець Соціально-психологічної служби Херсонського державного університету Світлана Ревенко, яка розповіла, що дійсно зараз багато людей знаходяться в амбівалентному стані, їм складно розібратися в ситуації, тому вони звертаються до психологів.

"Правильне донесення інформації допоможе людині зробити вибір, що в свою чергу допоможе збереженню багатьох сімей. Ми як психологи допомагаємо людям знайти правильний напрямок, вилікувати душу", - прокоментувала Світлана Ревенко.

Потім відбулося скайп-включення з журналістами ресурсу «Телекритика» - Романом Шутовим та Тетяною Дуцик.

Тетяна Дуцик вважає, що патріотизм для журналіста – це професійне виконання своїх обов’язків та що вона стоїть на позиції дотримання професійних стандартів. А протистояти гібридній війні, на її думку, можна, чітко узгодивши в журналістському колі термінологію.

Роман Шутов зазначив, що частина журналістів вважає, що ніякої пропаганди бути не може, журналісти мають говорити правду. Інша частина говорить, що це неефективно, що журналісти також повинні включатися в боротьбу.

На його думку, журналісти повинні пояснювати, аналізувати, вкладати факти в систему, не тримати українців "в бойовому стані", а навпаки – працювати на подолання бар'єрів між мешканцями різних територій України тощо.

Потім на круглому столі виступила директор Департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики Херсонської обласної державної адміністрації Ольга Савенко, яка вважає, що займатися пропагандою мають професіонали, а журналісти повинні спиратися на факти.

"Пропаганда і неправда – це різні речі", - зазначила Ольга Савенко.

Також вона розповіла, що в ХОДА була проведена реорганізація, скорочено 30% працівників, прийнята Програма сприяння інформаційного простору, в рамках якої були укладені договори зі ЗМІ щодо висвітлення діяльності адміністрації, планується вдосконалення сайту.

Представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Мовчан задав тон дискусії своїм питанням: "Чи не отримаємо ми "рафіновану" журналістику, яка не стикається з реальністю?", нагадавши актуальну для Херсона проблему – в деяких районах Херсонської області все ще мовить російське телебачення.

Як розповіла Ольга Савенко, ХОДА займалася вирішенням цього питання, навіть хотіли встановити 3 передавачі, які повинні були глушити російський сигнал. Але згодом стало відомо, що ця система не працює, тому наразі єдиний вихід – будувати на Херсонщині нову "телевишку", що займе не менше 3 років.

Наприкінці круглого столу виступив головний редактор радіо "АКС" Сергій Осолодкін, який поділився своїм досвідом ведення передачі на радіо "без фільтру", у якій він дає змогу висловитися людям з абсолютно різними точками зору.

"Журналісти не мають право щось спростовувати, вони зобов'язані надати об'єктивну інформацію, якомога більше точок зору. Не треба нічого забороняти, треба розповідати, чому це неправда", - вважає журналіст.

Деякі присутні з такою точкою зору не згодні, адже для того, щоб пояснити, що та чи інша інформація неправдива, потрібно спочатку її аудиторії подати, тобто розповсюдити продукт російської пропаганди.

Висновки круглого столу можна назвати неоднозначними:

1. З одного боку журналіст – «не воїн в принципі, лише інформатор» і повинен діяти за стандартами та бути професійним. З іншого боку – в часи інформаційної війни журналісти відіграють велику роль у формуванні громадської думки і не можуть залишатися осторонь тієї пропаганди, що направлена проти України.

2. З одного боку проукраїнською пропагандою та контрпропагандою повинна займатися держава. З іншого боку – це повинні робити професіональні PR-менеджери, а на ті зарплатні, які є в держструктурах, професіонали працювати не підуть.

Основним висновком круглого столу може слугувати теза, що знайшла підтримку у всіх присутніх – для ефективної проукраїнської пропаганди в Україні необхідно робити якісний національний контент. Серіали, фільми, книжки, музику, новини – все це складові найефективнішої пропаганди, яка може протидіяти російському контенту. Дати українцю можливість обрати якісне українське.

Тим не менш, після завершення круглого столу залишилося ще багато питань, відповіді на які і так і не були знайдені. Згодом головні тезиси учасників будуть оформлені в рекомендації та опубліковані на нашій сторінці.

скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 1008191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый