5 лютого 2015 року було прийнято Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Цим законом встановлена процедура, яка визначає порядок об’єднання кількох населених пунктів в єдину територіальну громаду.
Закон чітко передбачає: об’єднання повинно бути виключно добровільним і не повинно впливати на якість та доступність публічних послуг, які надаються мешканцям відповідних населених пунктів. «Батьківщина» вважає, що той проект, який збирається розглядати Херсонська обласна рада 5 червня 2015 року таким критеріям не відповідає та спрямований на фактичне знищення поселенської мережі в нашій області.
Перш за все звернемо увагу на історію питання: 28 грудня 2014 року були внесені зміни до Бюджетного кодексу України, відповідно до яких абсолютна більшість податкових надходжень перенаправлено з рівня сіл, селищ та міст районного значення до районного рівня. Після того, як ці населені пункти були позбавлені коштів для забезпечення свого існування уряд через обласні адміністрації оголошує їх «неспроможними» і починає нав’язувати процедуру «добровільного об’єднання».
Незважаючи на те, що об’єднання має відбуватися виключно «знизу вверху» - за ініціативою та згодою місцевих рад, планується штучно заблокувати будь-яку варіативність у їх діях. Відповідно до законодавства, після затвердження перспективного плану зміна його буде можлива лише за поданням голови обласної адміністрації з подальшим його затвердженням на рівні Кабінету Міністрів України. Тобто зараз обласна рада, обрана 5 років назад за ганебною системою, створеною Януковичем для фальсифікації виборів, яка зараз вже не представляє інтереси громад області, може зафіксувати умови, відповідно до яких нам доведеться жити наступні десятки років!
Давайте розглянемо перспективний план уважно, але перед цим згадаємо, що в Херсонській області вже проходило таке об’єднання громад – за радянських часів. Абсолютна більшість сільських громад вже об’єднує від 3 до 5 сіл та селищ. Наразі пропонується додатково об’єднувати від 4 до 13 громад в одну, взагалі не враховуючи відстань між ними, соціально-економічні проблеми, бажання громадян.
Візьмемо, для прикладу, місто Херсон. Тут пропонується об’єднати в одну громаду Херсон, Антонівку, Наддніпрянське, Комишани, Зеленівку, Степанівську, Садове, Дар`ївку, Федорівку, Інгулецьке, Микільське та Токарівку. Після об’єднання в усіх цих населених пунктах (крім Херсона) зникнуть будь-які органи місцевого самоврядування, за винятком одноособового органу – старости, функції та повноваження якого чітко не виписані і не зрозумілі. Для отримання будь-якої довідки, або будь-яких адміністративних послуг людині необхідно буде їхати у місто Херсон. Їхні позови будуть розглядатися судами Херсона. Податкова звітність буде прийматися теж в Херсоні. Тут же будуть реєструвати право власності. Для жителів Херсону це збільшення черг в усіх органах влади, а для жителів сіл та селищ - втрата часу, який можна було б витратити на роботу або сім'ю.
Нам кажуть, що від ліквідації органів влади в населених пунктах буде економія бюджету. Але, чомусь, ніхто не згадує, що кількість чиновників доведеться збільшити у Херсоні – бо нинішня кількість просто не впорається із напливом бажаючих із 13 населених пунктів. По-друге, ніхто не каже про те, що чиновникам потрібні будуть гроші на проїзд до всіх цих населених пунктів для проведення перевірок, інспекцій, обмірів жилих приміщень. Ніхто не хоче згадувати про соціальні служби, які взагалі втратять можливість функціонувати.
Крім того, як чиновник із Херсона буде ефективно управляти Дар`ївкою, як буде розуміти проблеми місцевого населення, як самому населенню донести свою думку до цього чиновника?
Аналогічні ситуації виникають скрізь. Відповідно до плану адміністрації в Каланчацькому районі об’єднанню підлягають всі існуючі громади в одну. Тобто цілий район стає єдиним населеним пунктом.
Те ж саме станеться в Верхньорогачинському, Високопільському, Іванівському, Горностаївському, Генічеському, Нижньосірогозькому районах. Схоже, що ніхто всерйоз не займався розробкою цього плану – населені пункти об’єднуються не у зв’язку із тісними економічними зв’язками та близьким розміщенням, а тому, що знаходяться в межах одного району.
Наступним етапом пропонується залишити в Херсонській області лише три районних центри. Це означатиме, що в окремих випадках для того, щоб доїхати до свого районного центру людям потрібно буде проїхати 200 кілометрів. На даний час це абсолютно не посильний фінансовий тягар для наших громадян. Крім того, ефективно управляти районом такого розміру просто технічно не можливо.
Крім того, таке об'єднання є загрозою для безпеки держави. Люди почнуть мігрувати з сіл в нові "центри громад", зменшуючи загальну поселенську мережу. Якщо люди залишать такі села, як Каїрка, Червоний Чабан, та інші населені пункти Каланчацького, Чаплинського та Генничеського району ми серйозно ускладнимо фунціонування системи оборони кордону.
Нам кажуть про Європейським досвід і про те, що в Європі люди живуть краще, бо у них об’єднані громади. Ці доводи є абсолютно безпідставними. В кожній країні Європи адміністративні реформи (якщо вони взагалі проводилися) проходили по своєму, унікальному шляху. Так, наприклад, в Великобританії реформа полягала у ліквідації населених пунктів з нульовим населенням, які зберігали формальне право обирати депутатів до парламенту. А в Польщі реформа тривала 16 років і починалася вона із самого низу – із добровільного об’єднання громад, яке тривало 8 років. Після цього ще 8 років добровільно об’єднували району. При цьому там, де люди не захотіли об’єднання – його не було. І жодного заздалегідь виготовленого плану, на який треба погоджуватися або не отримати грошей – не було.
Батьківщина завжди дотримувалася принципу "критикуєш - пропонуй свій варіант". Відповідно до нього ми показуємо чіткий шлях збереження існуючих громад і їх подальшого розвитку.
По-перше необхідно повернутися до ідеї Бюджетного кодексу Юлії Тимошенко, відповідно до якого податки направляють до тієї територіальної громади, де людина проживає, незалежно від того, де зареєстровано підприємство, в якому вона працює. Філії великих підприємств також повинні платити за місцем своєї діяльності. Таким чином саме села, селища та міста мають бути основною бюджетною ланкою.
По-друге, слід відмовитися від позиції "держава - це велике підприємство", яку, нажаль, сповідує уряд Арсенія Яценюка. Держава існує для задоволення потреб своїх громадян: у захисті від зовнішнього ворога, у забезпеченні правопорядку, у наданні соціальних послуг. Якщо брати ідеалізований підхід: держава має сприяти тому, щоб громадяни були щасливі. Тому якщо стоїть питання, що школа на 20 учнів не ефективна і її учнів дешевше буде везти за 60 кілометрів щодня, то мудрий державний діяч збереже школу - бо для нього комфорт та безпека дитини важливіша, за економічну складову.
По-третє, слід відновити програму ефективного збору податків, яку запровадила "Батьківщина" у Херсонській області в 2014 році. Без жодного тиску на підприємців за 3 місяці роботи програми вдалося зібрати 15 мільйонів гривень, які "випадали" із бюджету просто через недосконалість роботи системи збору податків. За рік можна було зібрати 60 мільйонів гривень, що дає по 300 тисяч додаткових гривень кожній громаді області.
Далі слід згадати, що саме за часів Януковича села та селища втратили можливість розпоряджатися земельними наділами навколо своїх територій. Всі повноваження по управлінню землею поза межами населених пунктів передали державним адміністраціям, а доходи від оренди передали обласним та районним бюджетам. Тому замість адміністративної реформи варто було б відмінити злочинні закони Януковича та чітко розподілити землі області (крім окремих земель загальнодержавного значення) між її населеними пунктами.
Ми часто скаржимося, що землі стоять порожніми. Але хто може зацікавити владу на місцях шукати інвестора або фермера, якщо для відповідних населених пунктів життя на краще не піде. Якби місцеві громади отримували прибутки від земельного податку або орендної плати вони займалися б пошуком людей, які зможуть ефективно використовувати відповідні наділи.
Враховуючи дані обставини «Батьківщина» прийняла рішення не підтримувати жодних проектів рішень, направлених на реалізацію адміністративної реформи, до проведення місцевих виборів та широко всестороннього громадського обговорення через механізми громадських слухань та загальних зборів громадян. Ми вважаємо, що необхідно шукати шляхи збереження існуючої поселенської мереж та зберегти право місцевого самоврядування в повному обсязі.
