Політична
Херсонщина

Як ви думаєте, хто і де міг таке пообіцяти?
У житті не здогадаєтеся, що цю репліку почули депутати Херсонської міської ради VІ скликання під час ІІІ сесії міської ради, що відбулася 28-го грудня, від такої собі панянки Ольги Співакіної, яку міський голова Володимир Сальдо запропонував на посаду головного редактора газети «Херсонський вісник», засновником якої є ХМР.
З якого дива Володимир Сальдо вирішив звільнити з посади чинного головного редактора Олега Грушко, зрозуміти важко.
Автор цього матеріалу знає пана Грушка не перший рік (він на посаді пробув 7 років), і береться стверджувати, що саме завдяки діям Олега газета, яка до його приходу пасла задніх, вийшла якщо не на перше місце за різнобарв’ям тем та різноманітністю матеріалів, то твердо займала позицію міцного середнячка, і зовсім не з вини головного редактора, а з вини саме міського голови, який неодноразово намагався перетворити орган міської ради на «рупор» Партії регіонів. А з початком виборчого процесу взагалі забороняв друкувати матеріали, що навіть могли викликати думку щодо негативу по відношенню до міського голови.
Будучи депутатом минулого скликання ХМР я неодноразово говорив меру про те, що його ставлення до газети та її головного редактора неприпустимі. Пригадую, що «злити» Олега намагалися не тільки цієї весни, але й рік тому. Мені і деякими моїм колегам вдалося тоді переконати частину депутатів не голосувати «проти» Грушка, а «промерських» голосів тоді у залі не вистачило, і Олег залишився на посаді.
Так, під час його керівництва газета не була занадто об’єктивною, але все ж вона була хоч трохи врівноваженою різними точками зору.
Те, що у депутатів нової каденції не виникло питань до міського голови: чому він пропонує зняти головного редактора – особисто мене не здивувало. У тих, хто називає себе депутатами цього скликання, питань не буде ніколи, і все тому, що більшості з них просто немає у чому сумніватися, немає над чим задумуватися, а тим більше немає чим говорити…
Театр Карабаса Барабаса – у дії.
Здивувало інше, що у когось виникли запитання до нової креатури мера, якій 27 років, і яка у 2005 році закінчила економічний факультет ХНТУ, а у 2010 – академію управління при Президентові України.
На запитання від депутатів про те, чи доводилося їй працювати раніше в журналістиці, Ольга Співакіна відповіла: «Ні! Але я швидко навчуся».
Чому саме «швидко навчитися» зможе під чуйним керівництвом міського голови новий головний редактор, можна тільки уявляти… З розповіді дівчинки можна зрозуміти, що вона не має не лише журналістського досвіду, а й навіть трудового стажу: вчилася, вчилася, вчилася… (правда, можливо заочно??). Головним редактором вона стала після того, як попрацювала консультантом у Секретаріаті Херсонського обласного осередку Народної партії (місцевий керманич Юрій Христич – екс-заступник міського голови).
Та чи зможе пані навчитися бути не просто журналістом, а головним редактором??? У мене, як у людини (яка має деяке відношення до виховання майбутніх журналістів) така самовпевненість не викликає нічого окрім посмішки. Втім, хіба друкованому органу ХМР потрібен насправді журналіст? Ні, йому потрібна людина, яка буде стояти перед Сальдо струнко…