» » 42% українців вважають членство у НАТО кращою гарантією національної безпеки – опитування

42% українців вважають членство у НАТО кращою гарантією національної безпеки – опитування

Ставлення до НАТО
42% українців, станом на серпень 2018 року, вважають НАТО найкращою гарантією національної безпеки. Це утричі більше, ніж у квітні 2012 року (13%), але менше, ніж у 2015-17 роках (46-47%). Найбільший рівень підтримки членства у НАТО – на Заході (71%) та в Центрі (52%). На Сході та Півдні ідею членства в Альянсі підтримують 32% та 20% відповідно. Такими виявилися результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології.
Дослідження проводили 16-28 серпня по всій території України, крім окупованих територій. Загалом опитали 2041 респондента. Теоретична похибка вибірки –  2,3%.

«Ми бачимо, що сформувався стійкий «кістяк» підтримки членства у НАТО. Ця підтримка у межах 40% вже стійка і найближчим часом навряд чи кудись подінеться. З іншого боку, можна бачити, як протягом останніх років динамічно зростає підтримка позаблоковості. Останні цифри, які ми зафіксували – 35%, у 2015 році було ще 23%. Але варто зазначити, що цей варіант підтримується із суттєвим відривом на півдні та сході країни», – зазначив Руслан Кермач, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, на презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.

Якби референдум щодо членства України в НАТО проходив у серпні 2018 року, у ньому взяли б участь 63% громадян. Із них, членство в Альянсі підтримали б 67%, «проти» проголосували б 28%, «не визначилися» – 5%. При цьому, на Заході та у Центрі «за» голосували б 69% і 49% відповідно; «не визначилися» 18% і 20%. На Півдні та Сході «за» членство голосували б 21% і 25% респондентів, «проти» – 65% і 64%.

Головним аргументом для тих, хто підтримує членство України в НАТО, є гарантія безпеки – так відповіли 76% прихильників членства. 34% вважають, що це допоможе протистояти російській агресії і повернути окуповані території; 32% – що допоможе зміцнити армію. Серед тих, хто проти членства, найбільш вагомим аргументом – для 47% – є те, що Україна може бути втягнена у військові дії НАТО. 30% продовжують сприймати Альянс як «агресивний військовий блок».

Опитування продемонструвало, що більшість українців недостатньо або погано обізнані про функції Альянсу і механізм прийняття рішень. «Добре обізнаними» вважають себе 11%, тоді як 55% відповіли, що знають недостатньо. Найбільша обізнаність про ці питання – на заході та в центрі. Про те, що в інформаційному просторі чимало інформації про НАТО, ствердно відповіли 14% (найбільше – у Центрі, 21%; найменше – на Сході, 1%). 21% вважають, що в Україні не проводиться жодна інформаційна кампанія про Альянс (на Сході – 42%). Найбільш цікавими для себе темами про НАТО називають переваги та недоліки для України у разі вступу до Альянсу – 45%, також – вплив на рівень життя звичайних громадян (32%) та вплив на економічну ситуацію (27%).

«Зрозуміло, що НАТО – не та тема, яку обговорюватиме між собою звичайна українська родина. Із цих цифр ми бачимо, що розуміння основних фактів про Альянс вже покращилося, але все ще є дуже багато стереотипів і міфів, які збереглися з радянського минулого і потім «підгодовувалися» різними політичними силами. І, будьмо відвертими, діє дуже потужна російська пропаганда проти НАТО – не лише у самій Росії, але також Україні, Молдові, Білорусії, навіть самих країнах-членах. […] Сподіваюся, через декілька років замість «агресивний імперіалістичний блок» ключовими словами [у свідомості людей] стануть «союзництво», «політична військова організація» і «колективна безпека», – зазначила Барбора Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Полковник Сергій Вербицький, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідувач відділу оборонно-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, нагадав, що в Україні діє Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО – дорожня карта дій, які наближають Україну до членства. У її рамках є низка галузевих проектів – наприклад, розбудова системи гарантування якості оборонної продукції за стандартами НАТО, розбудова прозорості […] та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій тощо. Оцінка виконання програми у 2018 році починається вже цього тижня. Порівняно з 2016 роком, кількість запланованих заходів зросла з 255 до 444.

Ганна Гопко, народний депутат України (позафракційна), заступник співголови міжпарламентської ради України – НАТО, наголосила на необхідності працювати над консенсусом у парламенті, щоб мати необхідну кількість голосів для закріплення євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень у Конституції та ухвалення законопроектів, важливих у контексті євроатлантичної інтеграції – про парламентський контроль над спецслужбами, реформу СБУ, про розвідку, про доступ до державної таємниці і прозорість у секторі оборонно-промислового комплексу. «Хотілося б, що кандидати, які вже декларують пріоритетом членство в ЄС і НАТО, підтвердили свої наміри голосуванням за ці важливі законопроекти, які потім, коли буде черговий Саміт НАТО, підтвердять, що ми досягли певного прогресу», – зазначила Ганна Гопко.

«Хотілося б, щоб під час майбутньої виборчої кампанії тему НАТО не експлуатували. Деякі політичні сили, як бачимо, наполягають на позаблоковості. Мені здається, це абсолютно деструктивно, тому що це може нас відірвати від будь-якої міжнародної допомоги. Для України важливо досягти тих критеріїв, які дадуть нам можливість членства, і чекати слушного моменту»,
– зазначив Сергій Джердж, голова Громадської ліги «Україна–НАТО», заступник голови Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України.

«Політика «відчинених дверей» працює і Україна, попри російську агресію, має шанси […] Україна вже зараз витрачає понад 5% ВВП на сектор безпеки і оборони, має одну з найпотужніших армій з унікальним практичним досвідом, і тому ми можемо розглядатися як партнер, який може бути контриб’ютором»,
 – підсумувала Ганна Гопко.

Трансляцію обговорення можна подивитися тут:


скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 1008191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый