Афоризм про те, що вибори необхідно проводити хоча би раз на півроку, міг виникнути тільки в Україні. Адже на думку пересічного громадянина саме тоді в країні вчасно робилися б дороги, в будинках ремонтувалися ліфти та дахи, а пенсіонерам вистачило гречки та олії. Список цей можна продовжувати, однак питання виникає лише одне. У нас же начебто демократична держава. Тобто так написано в усіх існуючих і діючих законах та інших актах. То чого ж ми за неї з року в рік так боремося? І йдемо шляхом спочатку мирних демонстрацій (Помаранчева Революція), потім кривавих сутичок і людських втрат (Революція Гідності). Між цими подіями минуло 10 років, а омріяної демократії українці, виявляється, так і не здобули? Чи не хотіли здобути?

Нынешние выборы в местные органы власти – самые сложные для избирателя в техническом плане из-за новой структуры бюллетеней.

Потому мы попросили руководителя областной организации Комитета избирателей Дементия Белого рассказать о технических тонкостях процесса голосования на предстоящих выборах.

Чергові вибори, під час яких українці вкотре обиратимуть можновладців (цього разу на місцях) змусили мене замислитися над фразою, почутою від колег. У той час, коли виборча кампанія де-факто вже стартувала (а де-юре фальстартувала) хтось з херсонських журналістів під час бесіди сказав: «От біда якась з цими виборами! Чому всім щось пропонують, а журналістам – ні?». І справді, ви чули або читали в програмі хоча б однієї партії щось на кшталт: «Підвищу соціальні гарантії журналістам!» або «Приймемо закон, який повністю регулюватиме діяльність інтернет-видань» чи «Підвищимо пенсії журналістам, котрі працювали в гарячих точках»? От і я чомусь цього не спостерігаю.

Согласно Закону о выборах, местные органы власти должны определить и оборудовать места для размещения материалов предвыборной агитации (ст. 56 закона). Плакаты, стенды, листовки и прочую наглядную агитацию разрешено размещать только в этих местах. Как же данная норма закона выполняется на практике?

Лише після проведення сільських сходів, залучення представників влади різного рівня та впровадження механізмів досудового врегулювання проблеми з боку юристів, в Татарбунарському районі Одеської області вдалося владнати тривалий земельний конфлікт. Питання не вирішувалося з 2014 року та торкалося відносин між селянами та сільськогосподарським підприємством в сфері оренди землі сільськогосподарського призначення.

Преступный бизнес процветает на фоне бездействия чиновников и правоохранителей... Еще четыре года назад государство посчитало, сколько у нас леса осталось и – немного запаниковало. Наши “легкие” ужались ниже критического состояния: площадь лесов составила 15,7% от общей площади Украины, а оптимальным показателем считается 20%.

Сергій Осолодкін підготував грунтовний огляд підготовки виборчого процесу на Херсонщині. В матеріалі надається аналіз створення виборчих округів на місцевих виборах в Херсонській області. Загалом, для проведення виборів депутатів місцевих рад на території Херсонської області утворено понад 5 тисяч виборчих округів. "Політична Херсонщина" передруковує даний матеріал.

З середини 2015 року в с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області розпочався конфлікт між місцевими жителями та однією з агрофірм щодо оренди земельних ділянок. Суть конфлікту полягає у відмові орендаря повертати земельні ділянки селянам, незважаючи на закінчення терміну укладених договорів оренди.

А ви знали, що зараз тільки за написання позову приватний адвокат бере більше 500 гривень? Навіть для людини з середніми статками це забагато, а що вже казати про незахищені верстви населення – пенсіонерів, інвалідів, батьків багатодітної сім’ї тощо, які просто не можуть віддати останні гроші на послуги адвоката. А що робити, коли потрібно вирішувати проблеми в суді? Невже нема жодного іншого способу? Є. Це безкоштовні юридичні приймальні, на кшталт центрів вторинних юридичних послуг, які функціонують в рамках програми «Земельні права: консультування, правозахист та вирішення земельних конфліктів на півдні України».