- На Херсонщині пройшли вибори, маємо наднизьку явку, і такі ходи політиків, як мінування. Думаю, що подібні результати в майбутньому можуть негативно вплинути не тільки на розвиток Херсонщини, але й загалом країни. Впевнена, що такі результати явки показують руйнацію. Хотілося б від вас почути вашу власну думку, тому що організація КВУ, як ніхто спостерігала за самим процесом виборів та настроєм людей. Чому так сталося? До чого це може призвести? Та що ж робити, щоб уникнути негативних наслідків?
- Я повністю згоден з тим, що ці вибори показали зниження тих, хто голосує. Явка виборців була дуже маленькою. Є кілька факторів, котрі вплинули на ситуацію, по-перше, це вибори проміжні. Зазвичай на таких округах, якщо немає ярких особистостей, якщо немає мобілізації виборців, то явка буде невеликою. По всій Україні у нас близько 35% виборців була явка, такою повинна була бути і у нас, в Херсонській області. Але у нас проголосувала навіть не третина - а 16%. Ця цифра показує абсолютний провал, в першу чергу, діючої влади. По-друге, це серйозна криза довіри виборців до нашої влади, це показує повне розчарування людей. Думаю, що це має бути меседжем для Києва, бо виборці не пішли на дільницю ще й тому, бо не розуміють навіщо цей народний депутат мажоритарний, що він буде робити у Верховній Раді, якщо не може вирішити проблеми з такими нагальними питаннями як тарифи, економічна криза, безробіття. Ці питання із року в рік не вирішуються, влада демонструє повну неспроможність це вирішити, тож люди не хочуть втрачати свій час, який вони краще будуть втрачати на дачі, городи і на відпочинок…
- Одначе маємо цифри: позачергові вибори 2016 року, представник діючої влади від ББП Андрій Путілов отримав 4 587 голосів. Тоді як в 2012 Андрій Станіславович завоював 29 816, хоч і при явці в 47%. Різниця довіри вражає… Тоді, як для прикладу, кандидат Опанащенко Михайло тоді представляв Партію Регіонів, зараз представляє іншу партію, в 2014 році він отримав 7 тисяч голосів, то зараз 4 тисячі. Бачимо, що так звана ситуативність на людей вже не діє, діючі політики стрімко втрачають довіру, нової «крові» у нас ще немає, а в соціальній мережі все більше шаржів типу «янукович повернись». До чого це може привести Херсонщину?
- Дійсно, Херсонщина, це маленька мапа України, у нас є свій Схід, у нас є свій Захід, у нас є свій Центр. І є дуже різні електоральні групи, котрі голосують за одного чи за іншого кандидата. Спочатку бачили тих, хто підтримував Януковича, Партію регіонів, східний напрямок розвитку, вони бойкотували вибори і не йшли на вибори, зараз час змінився і багато з них пішли голосувати, ви зараз це побачили. Ті, хто раніше голосував за союз з Росією, вони повернулись на дільниці, хоча повертаються ще далеко не всі. Ми не побачили сильної позиції діючою влади, тож можемо спостерігати таку картину: ті, хто прийшов голосувати, це найміцніше ядро своїх політичних уподобань. Тобто, ми можемо говорити, що у нас не більше 6 тисяч відданих представників партії Батьківщина, тих хто голосував за Юрія Одарченка, не більше 4 тисяч виборців, хто голосує за БПП. Наприклад, ми бачимо, що за Анну Середу, представника «Опоблока» і Опанащенка голосують так само, як за демократів. Також ми бачимо розкол між електоральними ядрами в нашій області. Наприклад, як і бачимо те, що заклики Майдану вже не працюють. І ось ці проміжні вибори показують що восени у нас буде гаряче, гаряче від незадоволених людей, у яких немає роботи, і які вимушені платити великі тарифи. Вже зараз влада повинна зробити якісь кроки, щоб якось ці настрої стримувати. Ці кроки можуть бути різноманітними… В першу чергу – це пошуки нових робочих місць, це майже фантастично, але для людей це головне!
- Якщо підбивається будь-який підсумок виборів, говориться про командну гру. В соціальних мережах вилилось чимало звинувачень в бік БПП якраз з приводу командної гри місцевої еліти. Що ж сталося з командою та чи спрацювала вона на всі 100%?
- Тут знову маємо повернутися до нашої явки та причини, що привели до низької явки, адже, підкреслюю, така явка аномальна навіть на фоні всіх проміжних виборів в Україні. Звісно, замінювання трохи зменшили кількість голосуючих, але люди не поверталися на дільницю, хоча страху вони не мали. Тут головне, щоб люди бачили сенс…
Команда Путілова та Гордєєва працювала з 2012 року дуже активно в цьому окрузі, і завдяки зусиллям Андрія Станіславовича, він був нардепом, потім губернатором, потім головою обласної ради, Андрій Гордєєв був його помічником і лобіював інтереси Білозерського району, Корабельного району, в результаті вони дуже багато внесли коштів з державного фінансування саме в інфраструктуру указаного округу. Навіть у багатьох депутатів місцевого рівня виникало питання, чому фінансується тільки Білозерський район. І ось Білозерський район повинен був прийти і підтримувати, а вони не прийшли. На багатьох дільницях фактично виграв Одарченко, Путілов був другий, лише на окремих дільницях переміг Путілов, а ще на деяких і Опанащенко. Це такий провал, була робота, команда працювала. Але люди не повірили, вони сказали, що нам цього не потрібно, потрібно щось інше. Я впевнений , що люди із вдячністю сприймають заслуги Путілова і його роботу, і фінансування, вони із вдячністю сприймають. Але вони вважають, раз ось є губернатор Гордєєв, голова обласної ради Путілов - нехай працюють, нехай знаходять кошти і вирішують проблеми. Так що ж потрібно було для перемоги?
Спрацювали дуже ефективно штаби інших кандидатів. Штаби Одарченка, Опанащенка працювали різноманітно, перемагали кількістю методів і ефективністю своєї роботи. Вони перемогли технологічно штаб Путілова, але було й найважливіше, те, чого не вистачило Путілову і чому люди голосували за Одарченка…
- Невже те, що херсонці не побачили реального куратора БПП в Херсонській області Романа Романова призвело до фатальних наслідків для місцевої еліти?
- Це елемент з усієї системи командної гри, він, можливо, зіграв свою роль. Як приклад наведу, Одарченко спілкувався з виборцями, він об’їздив всі села. Далі на допомогу приїхала Юлія Тимошенко. Вже ніхто з виборців не пам’ятає, хто що з політиків зробив, будучи у Верховній Раді, вони просто побачили їх, поторгали за руку, подивилися як, наприклад, Юля Тимошенко ходить, як вона виглядає і це дійсно спрацювало. Чому не використав свій шанс БПП, потрібно звертатися до них. Адже цей метод дуже старий, його використовували американські політики, які сказали що перемога сенатора в Америці залежала від того, скільки рук той потиснув. Справа в тому, що наша країна стала більш демократичною, і прийом адміністративного ресурсу, як при Януковичі, коли збирали сільських голів і їм погрожували, вже не працює. Ми стали більш демократичним суспільством, відповідно нам треба використовувати більш демократичні методи - від дверей до дверей, їздити по селам і не лише кандидатам депутати а й віпперсонам. Знову приклад Америка - як одна з найкращих демократій світу, президент США їздить по округам своїх кандидатів і теж бере участь у масових заходах. Юлія Тимошенко теж продемонструвала, що вона хотіла перемоги свого кандидата і вона їздила по селам. Андрій Путілов не використав цей метод, він сам дуже мало їздив по селам, і не зустрічався з виборцями. Замість нього виїжджав голова ОДА Андрій Гордєєв, він дуже гарний політик, управлінець, в нього є дуже багато перспектив, але це не перша особа в Україні. Це не та людина, яка на рівні країни приймає рішення, і ніхто, на жаль, не приїхав підтримати Андрія Путілова. Навпаки, ми бачили, що деякі депутати від ББП агітували проти того ж Андрія Станіславовича. Команди ми не бачимо це дійсно, публічної площини ми не бачимо. Звісно у нашої провладної еліти є свої керівники і лідери, вони приймають рішення, але публічно ми цього не побачили. Був приклад, коли народний депутат Олександр Співаковський із Андрієм Путіловим відкривали їдальню, але я вважаю, що це не той розмах, котрий необхідно демонструвати виборцю… Ми повинні розуміти: в Україні живе особливий народ, він не сприймає владу, якщо влада його забуває, тому потрібен був діалог, а цього не було. Не було єдиної команди, не було діалогу, не було агітаторів, щоб приїжджали. Лише адмінресурс, або державне фінансування. Тож бачимо - воно не працює. Тож БПП має провал в роботі з виборцями, в прямому діалозі із виборцями, а це повинно бути в будь-якій політичній партії. «Батьківщина» в цьому перемогла.
- В результаті БПП втратила два штика в Парламенті (Путілов, Гордєєв). На даний період це досить серйозні втрати, чи зроблять висновок в Києві?
- Скажу й за результат всіх округів - до влади прийшли 7 депутатів, котрі не будуть підтримувати розмову щодо децентралізації, розмову про те, щоб підвищити тарифи. Вони будуть лише негативно сприяти на нас, як на суспільство, буде підвищуватися рівень негативних чинників і це дестабілізує нашу ситуацію. Ми повинні очікувати серйозної політичної кризи або восени, або взимку. Окрім того, ми повинні розуміти, що ми країна, в котрій йде війна, і в такий випадок мова повинна йти про консолідацію політичних настроїв. Я не хочу казати, що це стабільна влада і давайте не розкачувати човен, я цього не хочу говорити. Я хочу говорити про те, що повинна бути політична консолідація в період війни. Але перед проблемою бідності, безробіття, економічної кризи, цього не відбувається. Чи зроблять висновок в Києві? Побачимо… Що ж стосується ситуації на місцях, від нас теж багато залежить - на жаль, у нас немає критичної маси активних людей на місцях, щоб вони могли змінювати цю ситуацію, тож поки будуть лише політичні конфлікти. Вихід бачу в тому, що створюються нові політичні рухи, прийдуть хлопці з АТО, котрі захищають не інтереси, а державу, тож в будь-якої кризи є перелом…
Спілкувалася Тетяна Дергачева
Джерело: інтернет-видання "Херсонщина за день"
