28 грудня в херсонському конгрес-холі були представлені результати проекту «Гендерна (не)рівнітсь – мовою ворожнечі», який мав на меті показати як на локальному рівні  ставляться до принципу гендерної рівності, державної гендерної політики та проаналізувати використання мови ворожнечі в цій сфері.

Данна ініціатива стала продовженням навчально-практичної програми з протидії мови ворожнечі в ЗМІ, проведеною Одеською обласною організацією Комітету виборців України у листопаді цього року. Після тренінгів в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях було відібрано на конкурсній основі п’ять медійних ініціатив в сфері протидії «мови ворожнечі», яким  була надано  фінансову та експертну підтримку. Однією з ініціатив, які підтримали, став проект журналістки Катерини Пономаренко «Гендерна (не)рівнітсь – мовою ворожнечі».

Така тема була обрана не просто так.

У сучасному медіа-просторі не доводиться довго шукати «мову ворожнечі».  Але поряд з проявами расової, національної та політичної нетерпимості,  існує й менш помітний, але так само руйнівний сегмент використання «мови ворожнечі» - гендерна нерівність між жінками та чоловіками, яка вже настільки закарбувалась на побутовому рівні, що боротися з нею майже неможливо. Левова частка суперечок в соціальних мережах розвивається саме навколо теми «чоловік-жінка», образи та не толерантне ставлення один до одного в таких здавалось би побутових сварках  призводять до дестабілізації суспільства в цілому. Крім того, «мову ворожнечі» нерідко використовують по відношенню к жінкам-депутакам, що є показником гендерної нерівності та не толерантного ставлення, журналісти частіше звертаються за коментарями до чоловіків, ніж до жінок, не використовують фемінітиви та часто не гребують стилістичними зворотами, які принижують гідність жінок.

Для прикладу, трохи мови цифр.

Упродовж лютого 2017 року команда ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України у 22 областях України провела моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях.

Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів.

У матеріалах журналістських видань зустрічаються 29% героїнь і 71% героїв, тож гендерний розрив становить  42% (2,4 рази).

У Херсоні було зафіксовано 0% використання фемінітивів в ЗМІ.  регіональні медіа лише третину жінок залучають як експерток і героїнь журналістських матеріалів.  Лише чверть регіональних видань ідентифікують жінок на посаді, вживаючи фемінітиви.

Тож ініціатива «Гендерна (не)рівнітсь – мовою ворожнечі» мала на меті показати наче через збільшувальне скло – як на локальному рівні  ставляться до принципу гендерної рівності, закріпленому в Конституції України, державної гендерної політики, навести та проаналізувати кейси використання мови ворожнечі стосовно представниць жіночої статі, жіночих та чоловічих ролей в суспільстві, зібрати думки з цього приводу як пересічних громадян, так і представників влади, експертів та створити медійні продукти (відео та статті), які привернуть увагу громадськості до проблеми та сприятимуть запобіганню «мови ворожнечі» в цій сфері.

Як розповіла акторка ініціативи на підсумковому круглому столі, в рамках проекту було створено 3 відео-ролики, зроблені на основі опитування пересічних херсонців, експертів та експерток та депутатів та депутаток Херсонської міськради. Респондентам були задані такі питання: «Чи є в Україні гендерна рівність?», «Чи стикалися ви з мовою ворожнечі за гендерною ознакою?», «Як, на вашу думку, подолати мову ворожнечі?». 

На основі опитування також було написано 3 статті, з якими ви можете ознайомитися на ПХ:

1)ЩО ДУМАЮТЬ ХЕРСОНЦІ ПРО ГЕНДЕРНУ РІВНІСТЬ ТА МОВУ ВОРОЖНЕЧІ?

2)МОВА ВОРОЖНЕЧІ МОЖЕ ВБИТИ… КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ ТА ІНСТРУКЦІЯ, ЯК ПОДОЛАТИ HATE SPEECH.

3)У ХЕРСОНСЬКІЙ МІСЬКРАДІ ВСІ РІВНІ, А МОВИ ВОРОЖНЕЧІ НЕМА

Презентацію проекту з кейсами використання мови ворожнечі за гендерною ознакою можна подивитися та скачати тут.

Проект було здійснено в рамках ініціативи «Мова ворожнечі» в українських ЗМІ: ідентифікація та протидія», яка впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Зміст публікації являється відповідальністю виключно автора.