Структура  обговорення включала інтерактивну просвітницьку  частину Платформи  з обраних   тем:   «Основи місцевої демократії: як громада впливає на владу»;   «Інструменти демократії участі. Законодавчі засади».  Подальша дискусія була присвячена  застосуванню процедури демократії участі в Бериславській громаді, ранжуванню місцевих проблем та як на їхнє вирішення впливає  активність громадян, синергія влади та громади (кейс-стаді, обговорення, мозковий штурм).  

Мета всіх наших  діалогових Платформ, ініційованих Причорноморським центром політичних  та соціальних досліджень (ПЦПСД)  —  сформулювати аспекти та напрямки процесу відновлення в  громаді та сформувати  певні якості, необхідні для демократії участі: це свідомість та відповідальність, розуміння важливості участі громадян у процесах відновлення, зкоординованість, людиноцентричність, активність, співробітництво, комунікація. 

Дементій Білий, голова ХОО КВУ, експерт ПЦПСД,  надав інформацію про зустріч з Послом Великої Британії в Україні Мартином  Харрісоном,  яка відбулася 16 січня 2024 року. Посол розказав, що вони врахували звернення щодо розмінування земель Бериславського району, що Британія буде допомагати та навчати українських саперів для цих робіт по всім замінованим територіям України.. Запланована велика співпраця з прифронтовими громадами, саме на відновлення громад буде надано  640 мільйонів фунтів. Планується підтримка соціально відповідального бізнесу, мікрокредитування, перенавчання та підвищення кваліфікації для всіх регіонів України. Всі ці  дії по відновленню почнуть працювати  після  пересунення бойових дій подалі від визволених районів.    

Галина Бахматова почала інтерактивну  лекцію  з теми   демократії участі з епіграфа:  «Я не знаю надійнішого місця збереження найвищої влади суспільства, ніж саме у людей, і якщо ми знаходимо їх недостатньо освіченими для цього, то єдине рішення полягає в тому, щоб навчати їх краще».  (Томас Джефферсон, американський президент (1801 — 1809))

Спочатку була представлена інформація про місцеве самоврядування  як автономної від держави публічної  влади, яка представляє інтереси населення конкретної громади,  може  видавати місцеві нормативні акти,  має власний бюджет; депутатів та голову громади обирають на прямих виборах. Місцева влада організовує життя в громаді та залежить від неї. 

Територіальна громада  повинна бути готова до значної участі у формуванні та діяльності місцевої влади, і від цього залежить  рівень  місцевої демократії. Місцева демократія — це процес, за допомогою якого жителі забезпечують участь у прийнятті рішень на місцевому рівні через вибраних ними представників (опосередковано)   та  через свою безпосередню участь.

Правові підстави участі громадян сформульовані в міжнародних та національних документах: Міжнародний пакт ООН про громадянські і політичні права, Європейська хартія місцевого самоврядування, Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), Конституція України, Закони України «Про місцеве самоврядування», «Про статус депутата місцевої ради», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про органі самоорганізації населення»,  Статут територіальної громади,  Регламент місцевої ради,  НПА Кабінету міністрів України, місцеві НПА, стратегія розвитку громади. 

Основні форми  демократії участі (безпосереднього самоврядування), закладені в законі про місцеве самоврядування: 

•           Громадські слухання

•           Загальні збори

•           Місцеві ініціативи

•           Органи самоорганізації населення 

Ці форми вимагають точного юридичного оформлення і використовуються, якщо є конфлікт у громаді або  з владою.  Але ці механізми  надають можливість кожному громадянину виступити як «і один в полі воїн», а  також побути «депутатом без значка», передати до місцевої ради власні пропозиції, обов’язкові для розгляду на сесії.  

Цей перелік форм громадської участі  з роками  збільшився, і для демократії участі можна   використовувати ще багато додаткових можливостей: 

• Громадські організації та їхні проекти 
• Громадські консультації
• Громадські  обговорення
• Громадські Ради та колегії 
• Інститут радників (помічників) 
• Соціальне партнерство — конкурси проектів, соціальне замовлення
• Інформаційно-просвітницькі  та навчальні програми для членів громади та ОМС
• Громадські благодійні акції з боку НУО та влади (можна спільно)
• Звернення, петиції, меморандуми, заяви, інформаційні запити від НУО до органів влади
• Громадські приймальні, юридичні клініки, консультпункти, «гарячі лінії»,
• Стратегічне планування розвитку міста — спільно влада та громада 
• Діалогові платформи, зустрічі влади та громади.
• Використання ефективності  відділів  зв’язків із громадськістю та зі  ЗМІ 
• Акції прямої дії —  протесту чи підтримки
• Скринька для пропозицій громадян 
• Соціологічні дослідження громадської думки
• Звернення та інформаційні запити 
• Електронні петиції 
• Бюджет участі 
• Громадська експертиза
• Доручення виборців
• Толоки, інші види громадської роботи;
• Конкурси громадських ініціатив (гранти ГО) 

Далі учасники Платформи обсудили, що саме  заважає громадськості брати участь в процедурах демократії участі  та що заважає владі запроваджувати механізми демократії участі? Одночасно запропонували шляхи подолання цих перешкод: створення незалежної команди однодумців, нові громадські організації, правова просвіта,  навчання механізмів  захисту своїх прав, діалог з владою, міжнародні гранти, Статут громади, небайдужість та взаємна відповідальність влади та громади. 

Світоглядним принципом демократії участі  експерти пропонують  вважати перехід від громади, що очікує соціальних послуг, до громади, що надає соціальні послуги — через залучення до процесу.  

Ідея створити хаб для постійно  діючих  Платформ   партнерського діалогу між владою та громадою, а також для інших  спільних гуманітарних проектів  виявилась дуже актуальною для учасників. Вони  вирішили почати  цю роботу, спираючись на державні документи: План заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, де вперше  на законодавчому рівні визначено  необхідність сприяння реалізації проєктів із створення ресурсних центрів, хабів для доступу інститутів громадянського суспільства до неформальної освіти, комунікації, мережування, обміну ресурсами, взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. 

Щоб  хаб як відкритий простір  став громадським,  він має відповідати наступним принципам: доступність, відкритість, безпечність, комфортність, безкоштовність; його основне призначення — організація взаємодії громадянського суспільства з владою. 

Обговорення  теми демократії участі була завершена Галиною Бахматовою наступним  висновком. Подолання протистояння влади і народу можливо  тільки спільними зусиллями. Влада і народ — не одне і те ж, але  вони можуть стати єдиними —  в єдності своєї відповідальності. Протистояння  можна постійно скорочувати, прагнучі єдності та довіри. Влада і народ можуть і мають стати максимально близькими та єдиними — у єдності своєї відповідальності за рівень життя людей у територіальній громаді. З відповідальністю пов’язана й вина. Депутати нехай знають, що важке та безпросвітне життя народу, безвір’я та розчарованість людей відбувається з вини їхньої депутатської бездіяльності, апатії, лінощів. А виборці нехай знають, що в безсиллі депутатів щось змінити на краще винна їхня громадянська невибагливість та скептицизм. Легше управляти (депутатам), не відповідаючи за життя  простих людей, і легше жити (народу), не зважаючи на вибрану  самим же народом  владу. 

Експерти ПЦПСД передали представникам Бериславської громади  розроблений ними Електронний посібник навчальних матеріалів з теми «ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ДЕМОКРАТІЇ УЧАСТІ ЗАДЛЯ ВИРІШЕННЯ МІСЦЕВИХ ПРОБЛЕМ», укладач Дементій Білий.  

Алчієв Олександр Сергійович, начальник Бериславської міської військової адміністрації, розпочав свій виступ з постановки проблеми байдужості мешканців громади, які залишились на території Бериславщини та живуть у важких умовах під постійними обстрілами. Місцеве самоврядування поки на час війни не працює,  вся відповідальність лежить лише на голові військової адміністрації.  Влада намагається  інформувати  громаду щодо своєї діяльності, відповідає на питання та коментарі в  соціальних мережах. 

Владі  дуже не вистачає підтримки та допомоги громади,  є великий кадровий голод, але ніхто не хоче йти на роботу в держані органи. в комунальних підприємства, не вистачає водіїв, щоб розводити гуманітарну допомогу в небезпечні райони, де все ще живуть люди в жахливих умовах, без води, світла, газу, зв’язку. Але часто у людей залишилось лише споживацьке відношення до влади: «дайте», а робити щось  разом мало хто хоче.  Після війни відновлення можливе буде тільки разом,  коли кожна громадська організація та громадська ініціатива  буде шукати гранти та долучатись до загального державного відновлення, лише тоді ми зможемо все відновити та модернізувати. Відновлення буде дуже важким,  важливий кожен громадянин,  кожен житель громади. Хаби — прекрасна ідея, і вони потрібні в кожному селищі Бериславського району. 

Великою проблемою стане  зняття виплат ВПО, тоді люди повернуться додому під обстріли, бо не буде за що платити оренду житла в Кривому Розі чи інших містах. Тому вже  давно кожному ВПО не пенсійного та не дитячого віку треба шукати роботу та заробляти на життя, не треба розраховувати на державну фінансову допомогу, ба зараз мова йдеться про виживання держави та народу в цілому. 

Олександр Алчієв підкреслив, що звісно ж,  застосування процедур демократії участі є дуже важливим для громади з багатьох причин:   вони сприяють залученню громадян до прийняття рішень,  зростанню довіри між  владою та громадою, зміцненню легітимності прийнятих рішень, визначенню   пріоритетів  та проблем, залучення громадян до прийняття рішень створює відчуття спільної відповідальності за майбутнє громади, активізує людей, поширює представництво різних груп в громаді,  наближує рішення влади до нагальних проблем. Цей процес є основою стійкого та сталого розвитку, оскільки враховує потреби та думки самих громадян, що забезпечує адаптивність до змін. 

Борисенко Тетяна Анатоліївна, заступник міського голови з соціальних питань, розповіла, які  саме інструменти демократії участі  вже використовуються у Бериславській міській територіальній громаді.   В умовах активних бойових дій на території Бериславської міської територіальної громади не всі інструменти можна використовувати у зв’язку із дотриманням безпекових заходів. Але з метою вивчення громадської думки Бериславська місцева влада обирає таку форму, як онлайн-платформи для обговорень: офіційний сайт міської ради, сторінка у соціальній мережі Facebook (шляхом публікації постів та їх обговорення), заповнення гугл-форми, де громадяни можуть обговорювати та голосувати за різні питання, вивчається питання про використання мобільних додатків в майбутньому. Для вивчення різних питань соціального та гуманітарного характеру працівники військової адміністрації та міської ради використовували такі форми, як анкетування та опитування. І ця форма виявилась досить ефективною, найбільша кількість мешканців Бериславської громади, навіть розкиданих по світу, бере участь у таких опитування. 

Ще один спосіб забезпечення зручного і доступного способу для громадян висловлювати свої думки — це участь у робочих групах та комітетах. Ми вже вп’яте проводимо Платформу участі громадськості у відновлення громади, де населення громади додатково має можливість отримати громадські консультації як від спеціалістів виконкому міської ради, так і від залучених експертів. Всі ці інструменти можуть використовуватися окремо чи комбінуватися для створення комплексних механізмів демократії участі, що враховують різні потреби та особливості конкретної громади.

Статут  громади дуже необхідний, але Тетяна Борисенко попросила експертів  ПЦПСД надати   вже  готовий шаблон такого Статуту,  вона впевнена у якості  розроблених документів вже з досвіду роботи над документом Програми відновлення разом з експертами громадської організації.  

Під час фінального обговорення теми  учасники висловили свою повагу та вдячність місцевій владі та звичайним громадянам за підтримку один одного, за величезну допомогу з самого початку війни.  Вони розповіли історії, коли людина сама ледь виживає чи хвора, але  все одно допомагає сусідам  та друзям. Одночасно, є чимало прикладів і вічно незадоволених людей, які замість вдячності  за ризик волонтерів, що під бомбардуваннями везуть та роздають гуманітарку, скаржаться на те, що їм чогось недодали. 

Що допомагає людям? Комунікація! Коли представники   влади кожного вечора по телефону розповідають про свою роботу знайомим, а далі ця інформація  розповсюджується   методом сарафанного радіо, це справляє враження психотерапії. І це окрім того, що   офіційна інформація виставляється на сайті місцевої влади та її сторінках у Фейсбук. 

Жителі села Урожайне, що теж знаходиться в небезпечній зобі  обстрілів,   розповіли історії своєї волонтерської праці при  роздачі великих  об’ємів гуманітарної міжнародної допомоги протягом цілого року у своєму власному будинку, аж поки в нього не прилетіло. Це дуже важка та небезпечна праця, мешканці села були дуже вдячні, але і там  знайшлися одиниці, які все ж були незадоволені. 

Це все ще є проявом недовіри народу до влади, але і проявом такого ж ставлення людей один до одного, і це треба починати міняти з себе.  Прозвучала думка про те, що війна закінчиться тоді, коли буде взаємодовіра влади   та громади. Для початку цієї роботи ми провели психологічну вправу з завданням для кожного учасника:   знайти  хоча б один аргумент, чому тобі живеться краще, ніж іншим? І кожен знайшов: світло, тепло, ліжко, не в підвалі, не на підлозі, можливість навчатися на різних семінарах, бажання жити та триматись за життя. Учасники дійшли висновку, що демократія — це  також і відношення до самого себе, вона всередині людини, і велика допомога в цьому —  наш діалоговий відкритий простір, оці Платформи участі, які працюють на розвиток та вдосконалення Плану відновлення Бериславської громади. Влада та народ вже зараз  працюють над майбутнім так активно, наче Перемога буде вже завтра. Продовжується робота над проектними картками з конкретними завданнями для кожного пункту відновлення. 

Спільним рішення Платформи стало погодження необхідності прийти Статут громади.  

Захід зорганізується завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проекту «Ефективність процесів відновлення та відбудови в Україні через забезпечення участі громадян», який виконує ГО «Центр Доброчин» у партнерстві з громадським  організаціями «Громадська ініціатива Луганщини», «Фонд розвитку міста Миколаєва», «Чугуївська правозахисна група» та «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень» (Херсон).

Галина Бахматова