Пост-реліз. 24 липня 2020 р. в Кризовому медіа-центрі міста Херсон відбувся круглий стіл з теми «Конфлікти в існуючих і нових ОТГ Херсонської області в умовах завершення децентралізації та пандемії». Співорганізатори круглого столу: Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень та Кризовий медіа центр. Херсон. Спікери: Олександр Мошнягул, голова правління Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень (ПЦПСД), керівник проекту «Залучення мешканців об’єднаних громад до реалізації реформ, шлях до розв’язання конфліктів»; Експерт ПЦПСД Володимир Молчанов; Директорка Херсонського Регіонального відділення Асоціації міст України Лариса Оленковська; Керівник ГО «Асоціація блогерів Новамедіа» Тарас Бузак.
У вступному слові О. Мошнягул розповів про типологію конфліктів в існуючих ОТГ області, досвід ПЦПСД у допомозі з їх розв’язання із задіянням комунікативних інструментів, засобів демократії участі, окреслив загрози збільшення кількості конфліктів і їх початку відразу з гострої кульмінаційної фази в світлі останніх законодавчих змін. Зокрема він зазначив, що:
- Слід розрізняти між собою проблеми (які не завжди викликають конфлікт) і конфлікти (які не завжди викликані реальними проблемами);
- конфлікти в об’єднаних громадах спалахують між бізнес-групами і владою з приводу податків чи земельно-майнових питань, між групами населення і владою з соціальних питань, між населеними пунктами (локальними громадами) за розподіл спільних ресурсів;
- Останні зміни в законодавстві, і наміри провести місцеві вибори за «свіжим» адміністративно-територіальним устроєм, можуть спричинити новий різновид конфліктів – між громадами і державною владою;
- Існують значні неузгодженості в діючому законодавстві для призначення місцевих виборів у легітимний спосіб, додатково зменшує легітимність обрана державною владою починаючи з березня 2020 року тактика кулуарності при підготовці і прийнятті рішень щодо адміністративно-територіального устрою та фактичний наступ на місцеве самоврядування як гарантоване Конституцією право громадян.
Володимир Молчанов розповів на прикладах успішних об’єднаних громад про брак або фрагментарність комунікацій всередині громад, передусім між владою та депутатами з одного, і громадянами (виборцями) з іншого боку, як сприятливе середовище розвитку конфліктів і їх типологічне переродження у найнебезпечніший для майбутнього громад вид – між локальними громадами. Частіше за все – між адміністративними центрами і рештою локальних громад, або «всіх з усіма». На думку експерта, подібну перспективу переродження мають і нові конфлікти між локальними громадами, незгодними з конфігурацією примусового об’єднання, і державною владою: неприязнь перших швидко, за прислів’ям «до Бога високо, до Києва далеко», каналізується у вороже ставлення до нав’язаного примусово адміністративного центру. Експерт підтримав і розвинув думку про суперечливе прописання в законодавстві процедур створення «територіальних громад» і припустив, що невдовзі перед прийняттям рішення, в яких громадах проводити Перші, а в яких Чергові вибори, ЦВК зіткнеться з важким вибором, який саме закон треба порушувати.
Лариса Оленковська не погодилась із попередніми спікерами, заявила про цілком достатню і зрозумілу процедуру призначення виборів і суміжних нормативних актів, про достатність попереднього часу на добровільне об’єднання, про важливість критерію спроможності, яка в об’єднаних громад, які «зникли» з Перспективного плану, є ймовірно недостатньою, і про те, що передумови для конфліктів між локальними громадами усуваються «джентльменськими домовленостями» перед об’єднанням щодо принципів подальшого співіснування, які потім можна закладати у Статут. Позиція спікерки викликала гостру реакцію з боку учасників круглого столу: представники Львівської сільської ради обурились і заявили про кількарічне нехтування сусідніми громадами їхніх спроб об’єднатись за попередніми версіями Перспективного плану, і навіть звинуватили посадових осіб облдержадміністрації у відкритому підбурюванні депутатів сусідніх сільських рад до відмови на пропозиції про об’єднання – лише для того, щоб у підсумку запланувати громаду з центром в іншому селі, всупереч принципам, визначеним у ч.2 ст.4 Закону «Про добровільне об’єднання громад». Інший учасник, депутат Херсонської міської ради Руслан Рубан, навпаки, гаряче підтримав позицію спікерки.
Тарас Бузак заявив, що новий територіальний устрій практично повторює межі колишніх сільських рад, якими вони були ще 40-50 років тому, до того, як розукрупнення колгоспів і радгоспів спричинило бум створення дрібних сільських рад. Далі він приділив увагу ліквідованим районам як абсолютно безглуздим утворенням з чисельністю населення 10-15 тисяч, на які держава мусить утримувати чималий штат виконавчої влади та апарату представницького органу.
Додатково учасники обговорили питання:
- занизької для місцевих бюджетів вартості НГО ріллі;
- способів стимулювання податкових агентів до сплати ПДФО на території громад і районів;
- можливості судових оскаржень актів Кабміну про затвердження Перспективного плану і похідних документів Кабінету міністрів нормативного характеру;
- майбутні перспективи збереження районних у місті рад.
Наприкінці учасників ознайомили з громадською позицією Причорноморського центру стосовно необхідності відновлення відкритості і прозорості процесів підготовки і прийняття рішень органами Виконавчої влади, правовою позицією стосовно призначення Чергових і Перших місцевих виборів і сукупної нормативної бази стосовно них, проектом Резолюції круглого столу – звернення до Верховної ради, Кабінету міністрів і облдержадміністрації з пропозиціями усунути суперечності в діючому законодавстві і повторної процедури розробки Перспективного плану з заслуховуванням представників місцевого самоврядування і територіальних громад.
