Співзасновниця Національної платформи Юлія Тищенко наголосила на тому, що стійкість не є метафорою. Вона впроваджується у певних практиках і політиках. Херсонцям відомі аспекти, як у дуже складних умовах зберігати згуртованість. Стійкість – це здатність держави і суспільства адаптуватися до викликів, реагувати на них та відновлюватися. 

Українці дали приклад усьому світу, як протистояти військовому монстру. Про це сказав у привітальному слові Дмитро Бутрій, перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації. Він підкреслив, що діалог не є тільки способом комунікації. Він створює довіру і допомагає відновити життя громад на Херсонщині. 

Громадська рада при міській військовій адміністрації може стати «точкою об’єднання». Про це сказав Віталій Бєлобров, заступник Херсонського міського голови. Об’єднання допомогло Херсону вистояти. І надалі, під час відновлення і відбудови, спільне бачення майбутнього стане таким об’єднувальним чинником. Громадська рада – потужна сила. І нам разом потрібно її створити.

Результати дослідження щодо оцінки ризиків у п’яти прифронтових областях представив співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій. У дослідженні взяли участь близько 100 експертів. Воно продемонструвало, що Херсонська область є стійкою, але водночас знаходиться у небезпеці – 51 із 70 ризиків, вказаних у опитувальнику, є актуальними для регіону. 

Так звані «каскадні ризики» пов‘язані із падінням соціального добробуту, недостатньою інфраструктурою життєзабезпечення, питаннями з особистою безпекою та цивільним захистом. Мешканці області бачать загрози у складних життєвих обставинах, можливістю блекаутів, перебоями із теплопостачанням.

Окремим, але важливим питанням є доступ до інформації. «Інформаційна окупація» просувається через соціальні мережі. Проросійські канали діють, як армія, розповсюджуючи проросійські наративи. 

У своїй доповіді Дмитро Бутрій розповів про ситуацію у Херсонській області, наводячи певні показники. Великим ризиком сьогодні є демографічний, адже близько 60% населення деокупованих територій покинули їх. В області є серйозні проблеми з веденням сільського господарства через замінування. 

Водночас влада намагається підтримувати діалог – і з тими, хто виїхав, і з тими, хто залишається на тимчасово окупованих територіях. Ці співгромадяни повинні розуміти, що вони українці і їх ніхто не облишив. 

Костянтин Філенко, програмний менеджер Фонду громади Херсону «Захист», розповів про підсумки онлайн-досліджень суспільної думки херсонців. З 2023 року таких опитувань було 25. Питання стосувалися широкого кола проблем – від соціально-економічного становища громад до їх згуртованості. Дослідження охоплювали й українців за кордоном. Спільне інформаційне поле виявилося тим, що допомагає тримати зв’язок з громадою.

Діалог має бути предметним і нівелювати ризики. Лариса Оленівська, виконавчий директор Асоціації міст України, наголосила на важливості створення майданчику для комунікації в області. Вона також згадала проблему зі збереженням українських освітніх закладів, які наразі є «точкою тяжіння» для українців за кордоном. Для прифронтової області проблемою є відновлення житла – необхідні інструменти вже напрацьовані на державному рівні, але ВПО потребують гарантій щодо компенсацій. 

Про комунікацію між громадянським суспільством і владою говорив Юрій Антощук, виконавчий директор БФ «Об’єднання». Це, безумовно, важливо, але у цій комунікації також мають бути присутні інші структури – ДСНС, поліція, тощо. Бо саме вони разом забезпечують життєдіяльність прифронтових громад. 

Демократії участі має конкретні індикатори, зокрема – аналіз рішень, ухвалених за участі представників громадянського суспільства. 

Володимир Молчанов, експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, запропонував розробляти річні плани залучення громадян. Дорадчо-консультативний орган є необхідним, але перед цим потрібно дослідження, бо громада Херсону велика, й треба з’ясувати, які саме заходи затребувані у першу чергу. 

Роблячи підсумки обговорення, співзасновник Національної платформи, політолог Олег Саакян, відзначив, що стандарти стійкості наразі формуються в Україні, адже через практики ми формуємо досвід, який потрібно вивчати. 

Громадські дорадчі і консультативні органи необхідні тому, що вони почасти компенсують відсутність виборчої демократії. На таких майданчиках можна відшукати точки дотику, об’єднання зусиль, синергію. 

Нам потрібно запровадити систематичні громадські консультації з питань стійкості та згуртованості, пропонувати системні документи та план заходів щодо відновлення інструментів демократії участі. Про це сказав Дементій Білий, регіональний координатор Національної платформи у Херсонській області. 

В умовах прифронтової області до роботи громадської ради потрібно долучати представників освіти, системи охорони здоров’я, ДСНС, поліції та інших структур. Також важливо врахувати інтереси різних соціальних груп, зокрема – ветеранських спільнот. Але головним є те, щоб влада враховувала пропозиції та рекомендації від громадської ради. Представники ради працюватимуть на волонтерських засадах – і вони, і, головне, громада, мають бачити результат цієї діяльності.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018-го року. Наші стратегічні пріоритети – це стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. За час своєї діяльності Національна платформа стійкості та згуртованості провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності. Цей захід буде організований в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізовується за фінансової підтримки Європейського Союзу.