Херсонщина - це приклад надзвичайної стійкості. Розтрощена війною, затоплена, зраджена, але не зламана. Серед тих, хто не здався і громадські організації, які змогли продовжити роботу поза межами регіону. Багато з них зберігають зв’язок із громадами, навіть перебуваючи в евакуації. Однією з таких є Благодійна організація «Кримськотатарський культурний центр Куреш», яка працює нині з Києва, але залишається частиною херсонського громадського простору.
22 липня в Києво-Могилянській академії відбулася презентація соціологічного дослідження, підготовленого «Курешем» -
«Кримськотатарська громада материкової України: стан та виклики». Це дослідження є першою спробою глибоко зазирнути в те, як живе, змінюється, адаптується й тримається громада кримських татар, вимушено переселена з окупованого Криму та Херсонщини.
Захід зібрав науковців, активістів, представників медіа та студентства. Обговорювали ключові проблеми: виклики асиміляції, збереження мови, питання освіти, роль ісламу, трансформацію традиційної культури, регіональні ідентичності, а також бачення майбутнього Криму як автономії в складі України.
Як підкреслив директор з розвитку БО «Куреш» Ібрагім Сулейманов:
«Наше дослідження це наче дзеркало, в яке дивиться громада, щоби краще зрозуміти себе й напрям, у якому воно рухається, щоб визначити вірний вектор розвитку».
Це дослідження про кримських татар як спільноту, про окремі родинні історії, зокрема ті, що тягнуться з Херсонщини до кримських берегів і назад. Херсонське коріння тут не декоративне: воно дає можливість інакше почути голосі респондентів, які лишився можливості відвідувати батьківщину і живуть в умовах стратегічної не визначеності.
Розповіді учасників розкривають, як трансформується ідентичність у вимушеному розділенні: хто зберігає зв’язок із кримськотатарською мовою й традицією, хто шукає опору в релігії, а хто у спогадах про дитинство в Криму. Та навіть у цих відмінностях спільною залишається віра в повернення і перемогу.
Окремо прозвучав коментар Миколи Гоманюка, автора дослідження й доцента Херсонського державного університету. Він поділився, що під час роботи зіткнувся з великим спектром думок, емоцій і оцінок, від історичної травми до пошуку стратегій майбутнього розвитку:
«Все, що стосується кримських татар - політизовано й болісно. Але саме цей плюралізм і є ознакою живої, мислячої громади».
Подію відвідав і Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який підтримав обговорення оновлення інституційного представництва кримських татар:
«Ми чуємо, що громада очікує оновлення, й Меджліс має адаптуватися до сучасних викликів».
Презентація пройшла у відкритому діалозі. Це була наукова розмова, між друзями, та як простір взаєморозуміння між тими, хто творить майбутнє громади попри війну.
Результати дослідження невдовзі будуть опубліковані онлайн на сайті «Курешу».
Ми ж вітаємо наших колег з видатною науковою роботою.
