Експерти Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень в рамках проекту «Залучення мешканців об’єднаних громад до реалізації реформ, шлях до розв’язання конфліктів», який був підтриманий Міжнародним фондом «Відродження», провели діагностику нормативно-правової бази Виноградівської ОТГ на предмет наявності інструментів подолання напруженості та конфліктів в громаді. Ось що у нас вийшло.
Теоретичний вступ
Конфлікти – перманентний супутник будь-якого об’єднання. Конфлікт місцевої влади з районною підштовхує до об’єднання малі сільські ради у сильну, стабільну одиницю, що може дати спротив, рухаючи тим самим реформу децентралізацію. Конфлікти між селами-«анклавами» вже об’єднаної територіальної громади створюють ризики її руйнування з подальшим загостренням у регіоні.
Спричинити «вибух» можуть як непорозуміння між мешканцями та органами місцевого самоврядування, так і загострення всередині самої влади, або певних верст населення. Яскраво виражені спалахи простіше помітити та вчасно запустити механізми регуляції. Проте, здебільшого, громади мають справи з латентними, уповільненими конфліктами. Для протидії подібним явищам, необхідне розуміння ситуації та окреслення слабкої ланки у ситуації.
Поширеними є перепони у залученні простих мешканців до активного життя громади; слабкі ланки можуть з’являтися як на етапи декларування процедур, так і на етапі висвітлення виконаної роботи.
Мета моніторингового дослідження саме проаналізувати реалізацію процедур місцевої демократії громади та звернути уваги на знайдені недоліки.
Нормативне поле запобігання конфліктів
В громаді задекларовано Статутом сім процедур місцевої демократії, а саме «Загальні збори», «Громадські слухання», «Місцеві ініціативи», «Органи самоорганізації населення», «Петиції, індивідуальні та колективні звернення», «Консультативно-дорадчі органи» та «Консультації з громадськістю». Виключенням є «Бюджет участі», він прописаний як «Громадський бюджет», положення якого затверджено рішенням сесії сільської ради.
У порівнянні зі Статутом обласного центру, всі процедури регламентовано як дуже доступні. Наприклад, «Загальні збори» можуть бути скликанні за пропозицією лише 9 мешканців громади! Теж саме стосується і «Громадських слухань». Ценз на створення місцевої ініціативи ще нижче – 5 мешканців громади. Також ці процедури (саме «Загальні збори» та «Громадські слухання») можуть ініціювати як сільський голова, так і 1/3 складу ради.
Цікаво також, що «Громадські слухання» поділяють на локальні (для внутрішніх громад), та загальні (для всієї громади). Проте кількість ініціаторів є незмінною для обох категорій.
Дещо інша картина з «Місцевими ініціативами». Окрім окреслених вище 5 мешканців, що поєднуються в ініціативну групу, можуть подаватися інститути громадянського суспільства (ті, що належать до громади) та «Органи самоорганізації населення». Самі ж «Органи самоорганізації населення» легалізуються «Загальними зборами».
Практика реалізації
Попри майже ідеалістичну декларативність процедур, як саме висвітлюється їх дієвість?
Рішення «Загальних зборів» доводиться до відома мешканців місцевим засобом масової інформації, тобто шляхом публікації на офіційному сайті громади. Щодо «Громадських слухань», то на сайті з’являються новини та оголошення з теми – мешканців або запрошують на слухання, або діляться їх результатами.
Також на сайті наявні новини з темами «Місцевих ініціатив» та «Органів самоорганізації населення». «Петиції, індивідуальні та колективні звернення» представлені у вигляді модуля «Електронних петицій» на сайті громади. Для «Бюджету участі» створено окремий розділ, у котрому, поки що, наявне лише положення про «Громадський бюджет».
Щодо консультацій з громадськістю та консультативно-дорадчих органів (громадські ради тощо), то цієї інформації на сайті громади немає.
Окремо варто виділити ланку зв’язку між владою та громадою, а саме звітність голови громади та депутатів. Попри непогану якість зв’язку та можливість доступу до мережі Інтернет, не всі мешканці громади мають змогу долучитися до офіційного ресурсу громади. Такі інструменти, як звіти трохи нівелюють цей розрив. Проте, із задекларованих у Статуті, реально у новинах фігурують лише звіти сільського голови та старостатів.
Щодо офіційного ресурсу громади, новини на сайті громади можна умовно на кілька категорій: оголошення (органів місцевого самоврядування, комунальних установ), святкування днів села, спортивні досягнення, благоустрій, земельні питання. Що покриває запити громадян у інформації на 34% (дані отримані за кореляцією з результатами, отриманими на попередньо проведених фокус-групах). Цікавим є те, що не підлягають висвітленню й позитивні моменти у об’єднані (такі як газифікація тощо).
Виклики
Основним викликом для Виноградівській ОТГ є налагодження комунікації між горизонтальними та вертикальними напрямками влади та суспільства. Проблема комунікації і створює осередки загострень, таких як конфлікт мешканців з керуючою компанію «Комфорт-Сервіс», наростаючий конфлікт з земельними ділянками (права власності тощо) та нерозуміння деяких верст населення пріоритезації дій громади (сцена у будинку культури замість нової вбиральні тощо).
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Залучення мешканців об’єднаних громад до реалізації реформ, шлях до розв’язання конфліктів». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.
