» » Укріплення гривні: вчергове наступаємо на граблі, які рано чи пізно вдарять по вже двічі набитій гулі

Укріплення гривні: вчергове наступаємо на граблі, які рано чи пізно вдарять по вже двічі набитій гулі

 
Протягом останніх 20 років з періодичністю приблизно в 10 років у світі сталося дві фінансових кризи, під час яких слабо залучена в обіг високотехнологічних фінансових інструментів українська економіка постраждала мало не найбільше з усіх країн.

Власне, наше падіння реальних доходів і ВВП в 2009 році було просто найглибшим, без усяких «мало».

В чому справа й що нам чекати в найближчий час розповідає економічний експерт Володимир Молчанов


Прокляття експортного орієнтування і народної недовіри.

У спрощеній моделі валютний баланс складається з суми балансів двох рахунків, поточного і фінансового.  
До першого входить експорт товарів і послуг плюс надходження дивідендів від інвестицій наших інвесторів (резидентів) закордон мінус імпорт товарів і послуг і мінус сплата дивідендів іноземним інвесторам (нерезидентам).
Другий – це сукупність залучених інвестицій плюс взяті кредити плюс інші отримані із за кордону доходи наших резидентів (зарплати заробітчан,  гранти, перекази родичам і т.п. І теж за мінусом наших інвестицій закордон, повернутих кредитів, переказів звідси від іноземних заробітчан.

Якщо валюти за поточним курсом надходить більше, ніж уходить, курс зростає. Все просто. Експортувати стає не так вигідно (за незмінний обсяг виручки від продажу на зовнішніх ринках експортер отримає менше гривень, менше заплатить зарплат і податків). Імпортувати стає навпаки вигідніше – імпортер може знизити ціну в гривнях на свій товар, але через зростання вартості гривні одержує незмінну виручку в валюті.

Такі споживчі сегменти, як автомобілі, побутова електроніка та техніка і навіть одяг на нашому ринку переважно імпортні. Національний виробник нездатний задовольнити попит у прийнятному споживачеві співвідношенні ціна/якість. Попит на товари з цих сегментів прямо пропорційний курсу гривні до долара – тобто потреба в цих товарах є більшою за найбільші пікові розміри попиту.    
Єдиним успіхом українського виробника за 20 років стало  завоювання внутрішнього ринку продуктів харчування.  
Для повноти сумної картини варто додати ще одну похідну від недовіри громадян, цього разу не власним виробникам, а власній державі – схильність до збережень у готівковій іноземній валюті.

З подібними явищами стикалась вся постсоціалістична Європа. Вони почали з того, що їх неконкурентоспроможні з точки зору власних споживачів виробничі потужності були продані/подаровані західним виробникам під інвестиційні зобов’язання, і почали збирати та шити товар під прийнятними для свого ринку брендами. В Україні все сталося не так, «інвесторами» виявились переважно місцеві корупціонери і сумнівні гості з сусідньої східної держави. Можливостей перших і бажання других вистачило лиш на перетворення заводів на металобрухт.

Хибна структура нашої економіки для кожного уряду після 2013 року – це сумна реальність, від неї не втечеш, треба навчитись тою реальністю керувати. Стимуляція мільйонів громадян до заробітчанства за кордоном – різновид такого керування. Так, поганий різновид. Україна стала таким собі «спальним районом». Зате потреба народу в імпортних автівках, гаджетах і шмотках сяк-так задовольняється.  

Але тричі урядам мулило очі статус найбіднішої країни Європи і першість гривні у переліку найнедооціненіших валют. І уряди закривали очі на третє джерело надходження валюти, окрім експортерів і заробітчан – спекулятивний капітал. Гірше того, в 1998 і зараз уряди прямо сприяли приходу такого капіталу, через розміщення облігацій внутрішньої позики в гривнях під нечувану для стабільних ринків доходність – зараз це 17% річних. В 2008 уряд такого не робив, за нього брудну справу зробили комерційні банки, що позичали спекулятивний капітал і роздавали його у вигляді валютних кредитів.

Ось наш валютний баланс за півріччя (спочатку поточний рахунок).  (таблиця. 1)
 Поточний рахунок валютного балансу 
Як бачимо, експорт товарів впав на 70 мільйонів у другому кварталі (мабуть вичерпали квоти до ЄС), а імпорт зріс на майже мільярд. Негативне сальдо по товарах цілих 5,5 мільярдів, або в річному вимірі 11 мільярдів доларів! Незначно це провалля загладжує торгівля послугами, де експорт на 0,873 млрд більший. Але, якщо згадати, що найбільшою експортованою послугою є транзит російського газу на суму близько 3 млрд доларів на рік, то слід готуватись до того, що торгівля послугами вже наступного року даватиме так само від’ємне сальдо.  Додає негативу і сальдо по інвестиційних доходах – репатріація дивідендів за кордон перевищує прибутки звідти на 3,526 млрд доларів. І не варто радіти тому, що в другому кварталі репатріація зменшилась – адже дивіденди платять частіше за підсумками року. Якби не заробітчани, грантоїди і місцеві іждивенці закордонних донорів,  негативне сальдо склало б 8 мільярдів доларів за півроку. Точніше, не склало б, бо курс збалансувався би десь на позначці 50 грн за долар, з усіма похідними у вигляді задорогої комуналки, і це не залишило б у наших гаманцях жодного центу на купівлю навіть кнопкової мобілки.  Але від заробітчан надійшло в різний спосіб ті самі 8 мільярдів, а пішло звідти 0,6 мільярдів, у вигляді переказів, мабуть до країн південного Кавказу і Азії. 

Саме ці 0,6 мільярдів у підсумку і склали негативне сальдо за поточними операціями, з цих 0,6 мільярдів 0,5 мільярдів припали на другий квартал.

Чим це негативне сальдо покривається?  Воно покривається перевищенням надходжень над виплатами по фінансовому рахунку:  (таблиця 2)
 Фінансовий рахунок валютного балансу 
Показники з розділу «С» таблиці не додаються, а віднімаються від попереднього результату (підсумкові, сальдові показники подано зі знаками «плюс» або «мінус», в середині замість знаків вживаються слова відповідно «активи» і «пасиви». Це робиться тому, що прихід валюти означає відповідне зростання зобов’язань. )

Як бачимо,  1,1 мільярд складають прямі іноземні інвестиціях, 1,3 мільярди – портфельні, відтік по «інших інвестиціях» (найбільшою категорією яких є рефінансування закордонними банками своїх місцевих дочок) – 1,4 млрд, також сальдо зменшується помилками та упущеннями (навіть не хочу думати, хто це так багато «помиляється» на 421 мільйон доларів). І маємо в підсумку збільшення валюти в країні за півроку на 744 мільйони доларів. Все б нічого, навіть з урахуванням того, що всі надходження розділу «С» є тимчасовими, їх треба повертати, чи дивідендами, чи збільшеною на проценти сумою боргу. Але сильно засмучує один показник. Всередині розділу «портфельні інвестиції. Пасиви» (чисте надходження 1,376 млрд. грн) є підрозділ «Боргові цінні папери» (надходження 1,369 млрд доларів, або 99,5% усіх надходжень від портфельних інвестицій), а в ньому рядок «сектор державного управління» (надходження 2,402 млрд. доларів). Це і є ті самі ОВДП під 17% річних, які так охоче купують іноземні спекулянти. Красномовно тут виглядає і паралельний відтік інших видів капіталу, зокрема банківського – реальний сектор не може дати такої високої доходності, до того ж несе набагато більші ризики.

Висновки:

1) (політичний) Політика стимуляції спекулянтів через укріплення гривні і високий відсоток доходності розпочалася десь у квітні і виглядає як троянський подарунок попередників наступникам. Наступники чи то не розуміють небезпеки, чи не збираються сидіти при владі навіть одного терміну – але акуратно продовжують цю політику. Хоча з іншого боку, обидві відповідальні за монетарну політику персоналії, Смолій і Маркарова, є в числі небагатьох, що залишилися на своїх посадах.  

2) Якщо це не піраміда, то що тоді є піраміда? Обвал (до 28ми? Або 32х?) є питанням  лише часу, а тригером стане будь-яка глобальна чи локальна нестабільність. Така вже вдача спекулянтів - передусім ліквідовувати периферійні активи, на яких вже встигли непогано заробити. Або можете сподіватись на диво, яке раптом збільшить експорт чи обсяг прямих інвестицій настільки, що вистачить з надлишком на задоволення споживчих потреб в автах, гаджетах, пральних машинах і ганчір’ї. Для тих же, хто в дива не вірить, є проста порада: не беріть позичок у валюті, і не розміщуйте довгих активів у гривні. Краще купуйте долар, навіть попри те, що Трамп з ним невідомо що може утнути, бо майбутнє гривні є без варіантів набагато сумнішим

Володимир Молчанов, економічний експерт
скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 1008191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый