Методичну літературу, видану до 1991 року, “списують”
З книжкових полиць методкабінетів та бібліотек навчальних закладів Скадовського району прибирають педагогічну літературу з методики та психології, видану до 1991 року.
Однак, у цих підручниках вміщено кращий методичний досвід вітчизняної педагогіки та психології. Чому ж ці книги “списуються”?
Тому що у них вміщено “…зображення гасел комуністичної партії, цитат(и) осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії… (крім цитат, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів…”
Щоб зрозуміти, що знімати із полиці, а що ні, не завадить відкрити Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/317-1.)
Треба навчитися розрізняти: пропагується тоталітарний режим чи ні
У статті 4 цього закону сказано:
“Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму (за умови, що це не призводить до пропаганди злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму):
1) у посібниках, підручниках та інших матеріалах наукового, освітнього і навчального характеру, які використовуються у навчальному, навчально-виховному і освітньому процесах…”.
Без цитат класиків марксизму-ленінізму підручників і методичок не видавали
Хто скаже, методична література, видана у московському видавництві “Просвещение” до 1991 року, підлягає вилученню чи ні? Мабуть, що так, адже вона нашпигована цитатами “колишніх”, а отже, містить символіку тоталітарного комуністичного режиму. Без цитат ніхто би не надрукував цей підручник.
І в той же час, розповіла моя однокурсниця, методист із 20-річним стажем з Чернігівщини, в Україні не видаються книги із методики дошкільного виховання. Тому вона від цих книг ні за що не відмовиться.
Прибере з очей, поки не з’явиться нова методична література.
Щодо найменувань населених пунктів, вулиць закон більш конкретний. А от українській методиці пощастило менше.
Законом заборонено вчити учнів історії по підручниках часів тоталітаризму.
Так само – мовники не мають права “…розповсюджувати аудіовізуальні твори, у яких заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створюється позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовується діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті”.
Так, у цьому законі комунізм і фашизм заборонені як антилюдські. І за їхню пропаганду доведеться відповідати по закону.
Що не заборонено, те дозволено
І в той же час 4 стаття цього закону пояснює, що не заборонено:
“3. Заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму:
1) на документах державних органів та органів місцевого самоврядування (місцевих органів державної влади і управління), прийнятих чи виданих до 1991 року;
2) на документах, виданих закладами освіти та науки, підприємствами, установами, організаціями до 1991 року;
3) в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації;
4) у творах мистецтва, створених до набрання чинності цим Законом;
5) у процесі наукової діяльності, в тому числі під час наукових досліджень та поширення їх результатів у не заборонений законодавством України спосіб;
6) на оригіналах бойових знамен;
7) на державних нагородах, ювілейних медалях та інших відзнаках, якими нагороджувались особи до 1991 року та протягом 1991-2015 років у зв’язку з річницями подій періоду Другої світової війни, а також на документах, що посвідчують нагородження ними;
8) на намогильних спорудах, розташованих на території місць поховань, місць почесних поховань;
9) під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій;
10) у приватних колекціях та приватних архівних зібраннях;
11) як об’єктів антикварної торгівлі”.
Велика увага у цьому законі приділяється темі Голодомору, замовчувану та викривлену тоталітаризмом.
Так, чи правильно, що списують та викидають методичні книжки - хотілося б, щоб положення цього закону пояснили юристи, щоб менше було би чуток.
Слава Україні!
Автор: Вікторія Сенько, "Скадовська палітра"
