незалежний спостерігач

Херсонська область посіла 6 місце в рейтингу інтеграції регіонів України в європейський економічний простір


Індекс євроінтеграційного економічного поступу Херсонської області протягом п’яти років зріс у півтора рази. За підсумками 2019 р. регіон посів 6 місце в рейтингу областей за ІЄЕП, поліпшивши свою позицію з 2014 р. на 17 сходинок
Результати багаторічного дослідження оголошені під час онлайн-конференції, проведеної Херсонською міською громадською організацією «Центр досліджень південноукраїнського прикордоння» спільно з Херсонським державним університетом, Поліським фондом  міжнародних і регіональних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів за сприяння Програми «МАТRA» Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Учасники онлайн-конференції отримали електронні версії фінального аналітичного звіту.
Детальніше

Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог

Довгий слід радянської брехні

Я неодноразово стикався із тим, як радянська влада при будь-якій можливості намагалася приховати правду. Приховувалося все, що завгодно. Наприклад, радянські кадебісти у 50-70-ті роки, тобто вже після смерті Сталіна, намагалися приховати справжній розмах ...
Детальніше
Політична Херсонщина » Суспільство » Децентралізація. Базу дали, але соціальної справедливості від неї немає

Децентралізація. Базу дали, але соціальної справедливості від неї немає


Унікальність сучасного історичного моменту, який переживають українські ТГ (територіальні громади) полягає в тому, що корінні зміни відбуваються в режимі реального часу, створюючи при  цьому, як небувалі можливості, так і проблеми, з якими в Україні ніколи ще не стикалися у своїй історії. У цьому контексті виникає безліч питань, які пов'язані навіть не стільки з пережитими наслідками переходу до децентралізованого суспільства, скільки з продовженням змін та, що ще важливіше, з їх безпрецедентною швидкістю, обумовленої радикально збільшеною швидкістю зміни соціального середовища та фінансових можливостей ТГ. Останній фактор надзвичайно важливий.

Децентралізація повноважень і фінансових ресурсів ТГ робить вагомий внесок у підвищення ефективності всього процесу управління й істотно підсилює його демократичну складову. Децентралізації повноважень по наданню державних (фінансованих з бюджету) послуг підвищують ефективність бюджетних витрат, оскільки наближають владу до населення, роблять її підзвітної виборцям, дозволяють більш повно враховувати переваги населення.


Що таке фінансова децентралізація?

Це передача місцевим громадам не тільки повноважень, але й фінансових ресурсів. В Україні це перелік податків, які передані на місця і є дохідними частинами бюджету. Поступово всі види земельних податків передаються громадам. Так, це не зовсім новий податок для громад. Але з 2015р. змінилось адміністрування цього податку, рентних платежів, змінювався розмір податку в сторону збільшення . Податок на нерухомість теж був до 2015 року, але його ніхто не структурував і ефективному впровадженню його в життя заважає те, що як називають експерти, це «політично небезпечний податок.  Тобто можна зробити так, що він є, але його ніхто не платить, або, щоб він був і його платили всі. І от коли потрібно визначитись з тим «щоб платили» всі – тут починається велика політична апатія, тому що політикам це нецікаво. Тому зробили так, що за квартиру до 60 кв.м та будинок до 120кв.м ніхто не платить. Тобто не платять приблизно до 70% власників нерухомості. Але тут думки експертів не збігаються, тому що деякі економісти вважають що податок на нерухомість є надуманим, тому що всі податки були сплачені при будівництві, придбанні, та обслуговуванні нерухомості. Але такий податок існує скрізь у Європі і Україна його робить спробу його копіювати, тому що громаді потрібно фінансувати інфраструктуру, в якій «існує» квартира чи будинок.  Експерти вважають, що цей податок носить ще  виховну функцію, тому що, якщо громадянин платить, тому він і запитає у влади, куди і як ефективно використовуються його податки. Тому фінансова децентралізація в першу чергу повинна виховати Громадянина. Тому в цьому напрямку реформа пробуксовує, а саме в цій царині потрібно вжити заходів та виправити ставлення людей до своїх прав та обов’язків. Це і політиків буде виховувати, тому що вони звикнуть нести відповідальність через свої звіти, і громадянин буде контролювати владу, вимагаючи ефективного і прозорого витрачання його податків. 

Наступний податок, який з’явився у ТГ – це податок з фізичних осіб, який раніше був у обласних центрів, далі він чомусь «зависав» на районах і не діставався до громад. Зараз цей недолік скасований, і зараз фінансова децентралізація прив’язана до такого важливого правила, як «рівність повноважень», тобто незалежно від кількості населення та території – повноваження у всіх громад однакові (всі вони повинні займатися освітою, лікарнями, адмініструвати податки та збори). Але у кожній громади різна ресурсна база і можливості росту у кожної ОТГ свої. Десь вже  всі можливості впроваджені і використані, а десь хтось кладе гроші у власний карман. Тому відсутність фіскального органу, який би порівнював, наприклад» податок на землю та його використання в різних громадах, який би міг би виявити неефективність чи корупцію в використанні та адмініструванні податків на місцях. Цю тезу можна проілюструвати наступним прикладом.

Наприклад, місцеві бюджети на 2019 рік формувалися і затверджувалися без врахування   результатів  нової нормативної грошової оцінки  таких земель, при застосуванні якої за попередніми розрахунками  втрати місцевих  бюджетів області лише зі сплати єдиного податку IV групи платників склали у 2019 році  щонайменше 90 млн грн.  Втрати   матимуть усі власники паїв, і відтак місцеві бюджети недоотримають ПДФО.

        На жаль, моя рідна Херсонська область  має найнижчу  середню орендну плату  за землі  сільськогосподарського призначення та плату за земельні  паї.

 

Середня орендна плата у 2018 році

Середній розмір  плати за паї  у 2018 році

Херсонська — 1402,3

Волинська — 1441,8

Донецька — 1637,8

Закарпатська — 1652,4

Дніпропетровська — 2122,2

Сумська — 2316,6

Чернігівська — 2599,9

Рівненська — 2624,6

Запорізька — 2633,4

Миколаївська — 2768,9

Луганська — 2904,8

Львівська — 2953,1

Житомирська — 3029,6

Харківська — 3437,6

Київська — 3537,2

Черкаська — 3723,2

Івано-Франківська — 3816,8

Чернівецька — 3972,8

Тернопільська — 4181,8

Одеська — 4344,8

Кіровоградська — 4993

Полтавська — 6627,3

Вінницька — 7136,9

Хмельницька — 7780,8

 

Запорізька — 878

Херсонська — 926,9

Закарпатська — 930,6

Донецька — 945,6

Луганська — 1010,9

Миколаївська — 1075,8

Чернігівська — 1127,7

Волинська — 1166,5

Дніпропетровська — 1275,9

Чернівецька — 1364,5

Івано-Франківська — 1365,1

Кіровоградська — 1422,4

Тернопільська — 1465

Одеська — 1496,9

Житомирська — 1687,1

Рівненська — 1689,2

Львівська — 1723,6

Київська — 1826,8

Сумська — 1920,5

Вінницька — 2165,9

Хмельницька — 2267,3

Харківська — 2494,7

Полтавська — 2970,1

Черкаська — 3524,7

 

 

Тут є і інший бік медалі – це рішення Кабінету Міністрів на земельний податок та орендну плату земель комунальної і державної власності, розмір єдиного податку IV групи, та ПДФО із орендної плати на землі приватної власності. Тому, безсумнівно, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру  або інші   визначені державою  установи мають   проводити попередній моніторинг впливу на місцеві бюджети таких рішень та взаємодіяти із органами місцевого самоврядування щодо запобігання втратам місцевих бюджетів.
Для того щоб податок був «справедливим» повинний бути справедливим його розмір. Ми розуміємо, що, наприклад, квартира в Київі, чи Херсоні, або в різних районах Херсону – це різні податкові бази, тому що мають різну ринкову вартість. В нас, на жаль, ще нема механізму, яким би законодавець зобов’язав місцеве самоврядування і власника нерухомості робити переоцінку майна. Тобто у нс сказали «А», але не сказали «Б»: базу дали, але соціальної справедливості під нею – ніякої. 

Податок на доходи з фізичних осіб, та його фіскальну функцію держава хоче перекласти на місцевий рівень, тобто мова йде про перекладання політичної відповідальності, що на погляд експертного середовища, не дуже правильно (ми не доросли, коли люди, з якими «пов’язані» платники податків, перевіряли виконання фіскальні функції. Дискусійним є податок на співробітників комунальних підприємств (тобто з одного карману взяв – в інший переклав), але на мій погляд, це все ж таки дає правильну методологічну картинку пропорцій фінансових надходжень. Саме фізичні платники податків в сучасних умовах перетворюються в головні джерела фінансових надходжень громади.  

Херсон, який є містом моряків, і здебільше, на гроші яких місто існує, не приймають участь в утримуванні місцевого бюджету, тому що податки, збори та страхові та пенсійні внески – вони платять в країні під прапором якої, ходить їх корабель. Але ж: їх сім’ї користуються безкоштовним медичним обслуговування, діти ходять до школи, користуються міською інфраструктурою.  

Цю ситуацію виконавча директорка Херсонського РВ АМУ Оленковська Лариса влучно назвала «Іспанським синдромом», так як Іспанія, підкоривши Новий Світ та отримавши безмежні фінансові ресурси лише витрачала їх, не вкладала їх у власну модернізацію. Це обумовила її програш в конкурентній боротьбі з іншими світовими імперіями, та власною європейською «колонією» Нідерландами. Тому експертка оцінює ненадходження коштів від всіх мешканців міста – великою загрозою для розвитку громади, тому що в бюджеті скорочуються кошти на відновлення інфраструктури міста та на його розвиток, паралельно з підвищенням навантаження на бюджет та автоматичне підвищення цін на все (від чого потерпає інша частина населення, яка не отримує високих зарплат. І безумовно, мабуть важко знайти баланс участі в бюджеті громадян, які, наприклад, заробляють в Польщі чи Німеччині, але на мій погляд, держава повинна «знати» і можливо контролювати кошти, отримані її громадянами за кордоном, в яких вона вклала великі гроші від народження. 

Є і інші проблеми. Наприклад, в містах приватні забудовники прирізають собі шматки землі, виходячи за «червоні лінії», землі оформлюють на пенсіонерів, які звільнені від оподаткування земельним податком. І це є дуже великою проблему для фінансових надходжень. 

Не проведена чітка і зрозуміла інвентаризація на місцях і держава «часто-густо» змінює правила гри. Наприклад в період з 2015 по 2021 роки двічі проходила переоцінка землі в бік зниження від чого потерпали місцеві бюджети. Оленковська Лариса оцінює втрати ОТГ від такої переоцінки приблизно в 30%.

Наведеній нижче таблиці дуже цікавий матеріал потенціальних можливостей отримання доходів від відрахувань за землю.

Населення та площа ОТГ Херсонської області

Назва об'єднаної територіальної громади 

Чисельність

Площа території

Кількість Га на душу населення

населення  станом

ОТГ, кв.км 

 на 1 січня

 

2018 року 

 

Асканія-Нова 

5599

334,64

5,98

Бехтерська

4060

164,39

4,05

Білозерська 

13020

163,2

1,25

Борозенська

3847

325,8

8,47

Великокопанівська 

7031

112,85

1,61

Виноградівська

12311

362,36

2,94

Високопільська 

6382

198,75

3,11

Гладківська

5122

207,69

4,05

Горностаївська 

12404

578,97

4,67

Долматівська

4665

275,25

5,90

Зеленопідська

4507

268,96

5,97

Іванівська 

9313

620,12

6,66

Каланчацька 

15261

632,53

4,14

Костянтинівська

4051

259,82

6,41

Кочубеївська

3104

206,23

6,64

Любимівська 

10821

413,69

3,82

Мирненська  

3907

180,57

4,62

Музиківська

3774

126,88

3,36

Новокаховська

52342

122,49

0,23

Новорайська

4786

221,88

4,64

Присиваська 

4956

399,53

8,06

Роздольненська

3344

81,8

2,45

Райська

 

 

 

Станіславська

7694

226,58

2,94

Тавричанська

4410

243,05

5,51

Хрестівська

5551

275,13

4,96

Чаплинська 

16100

580,39

3,60

Чулаківська

3874

344,3

8,89

Ювілейна

5777

342,56

5,93

 

Інша зміна правил гри стосується заміни дорожнього збору, який включили в акциз за пальне, від якого, наприклад «потерпає» туристична перлина Херсонської області Лімурійське озере, яке розташоване в Григор’ївській ТГ, на території якої нема заправок, а тому нема коштів на відновлення дорожнього покриття, щоб дістатися озера. 

Була ініціатива в Верховній Раді внести обов’язкову плату за гектар землі, яку я теж підтримую, тому що це б зобов’язало власників не шукати корупційних каналів і в разі неефективного використання позбавлятися цього активу.

Проблема полягає в тому, що регуляторний акт «Переоцінка землі» приймається не як Постанова КМУ чи ВР,  а як внутрішній наказ міністерства Аграрної політики. Що є політичним «шахрайством», від якого потерпають всі ОТГ України. 

Тому в яких напрямках потрібно працювати, щоб далі рухати «реформу фінансової децентралізації» в Україні? 

1.Доходи, 

2.Вплив держави на джерела доходів, 

3.Додаткове виховання громадян. 

Тому, для реалізації стратегії і досягнення ефективності децентралізації управління мають бути використані загальновизнані в міжнародній практиці принципи: відкритість, участь, підзвітність і відповідальність, якість і своєчасність, послідовність, обґрунтованість.

                                          

                                                   Економічний оглядач Юрий Житняк


 
P.S. Висловлюю щиру подяку за допомогу в підготовці матеріалу Оленковській Ларисі, виконавчій  директорці Херсонського РВ АМУ та Кривецькій Марії, консультантці АМУ з питань місцевих бюджетів

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 100 8191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый

розроблено - photografica