Всем известно, что качество нашей жизни напрямую зависит от отношений с соседями. Если на соседской меже постоянная война, если друг другу через забор перекидывают мусор и демонстрируют оголенные задницы, то жизнь, мягко говоря, не радует.  Херсонцы с крымчанами очень близкие соседи и потому мы переживаем больше всех. Горячих голов много и там и тут и они найдут, что показать один другому через забор… Одни предлагают отгородится государственной границей по Крымскому перешейку, а другие за это -  перекрыть воду в Северо-крымском канале, перерезать  электрические провода и газовую трубу на подступах к Крыму.  Ну, и зачем нам, соседям, такое «веселье»?

Друкуємо статтю з Чаплинської газети "Радянська Тарія" про те, як зустріли місцеві жители українських військових, що стали блок-постом на кордоні з окупованим Кримом.Зазначимо, що Чаплинський район - це серце червоного пояса Херсонщини. Майже всі на виборах голосують за комуністів. Але агресія сусідньої держави призупинила політичні дискусії. Далі - текст.

Іноді в житті трапляються такі ситуації, коли дуже потрібні гроші і єдиний спосіб їх отримати – продати те, що у тебе вже є. Так довелося зробити мешканці села Костогризово Каховського району херсонської області Зінаїді Кученко (імена у статті змінені).

Новый народный экспертный совет при Херсонском областном совете провел сегодня первое и плодотворное заседание. Активисты Евромайдана, а именно они вошли в данный совет, внимательнейшим образом рассмотрели все проекты решений, которые депутаты вынесли на сессию. В течение нескольких часов активисты слушали, а потом обсуждали необходимость каждого решения. В депутатскую комнату невозможно было проникнуть - так много желающих херсонцев было проверить чем занимаются наши депутаты. Прямая демократия оказалась действенной: несколько вопросов таки были завернуты. А вот к главному вопросу - отставки руководства областного совета активисты подступиться вплотную не смогли, хотя и достигли определенного результата.

Коли земельна ділянка одна, а власників двоє, дуже непросто з’ясувати, на що ти маєш право. З такою проблемою зіткнувся херсонець Михайло Золотаренко (ім’я змінено), який є співвласником домоволодіння та співкористувачем земельної ділянки.

Вже кілька днів йде боротьба за відставку голови Херсонської обласної ради Віктора Пелиха. Активісти Євромайдану вже блокували кабінет голови обласної ради, довго його переконували, пояснювали  необхідність цього політичного кроку. Після кількаденних перемовин дійшли до згоди щодо створення при обласній ради Народної експертної ради, яка могла би знімати рішення із розгляду сесії, але у відставку Віктор Григорович не хоче йти. Протистояння навіть набуло драматичного характеру. Викликалася міліція, яка намагалася вгамувати пристрасті. Чому голова обласної ради не хоче у відставку - десь зрозуміло. Чому громадськість вимагає її? На це запитання дає відповідь Звернення громадськості Херсонщини, яке ми зараз й друкуємо:

Мешканцям села Вишневого Татарбунарського району знадобилося пів року, щоб відстояти своє земельне право. За допомогою юриста Татарбунарського центру вторинних юридичних послуг селяни відновили своє право. Люди, які після розпайовки земель 1999-2000 років, більше 10 років володіли фактично повітрям, нарешті отримають свої земельні паї.

Українська Гельсинська спілка з прав людини оприлюднила Звернення із вимогою негайно провести розслідування порушень прав людини, які відбулися під час Євромайдану. Правозахисники вимагають негайно створити оперативно-слідчу групу на чолі із новим Генеральним прокурором України, публічно оголосити склад групи, забезпечити зведення всіх слідчих в одну групу, негайно відсторонити усіх правоохоронців, яких підозрюють у скоєнні злочинів. Друкуємо текст Звернення.

Мудрые индейцы этот принцип считали основой своей жизни и были правы. Оживлять, кормить, пытаться скакать на дохлой лошади – это глупо.

 Система власти в Украине  от сельсовета до Верховной рады, включая президентскую вертикаль, – это и есть та дохлая  лошадь, с которой нам немедленно нужно слезть.  Это будет  очень непросто, потому что эта дохлятина обладает свойством незаметно подползать к народу, находящемуся в эйфории от победы. Так было уже в 2005 году, когда народ победил и расслабился, а дохлая лошадь  тихо подползла и опять навалилась на нас своей разложившейся тушей.

Когда была «помаранчивая» революция, она как-то прошла мимо меня,  Сейчас я думаю, что это от того, что предыдущая власть не совсем «достала». Хотя перед этим было много трудностей: не давали зарплату и пенсию, закрывались заводы и фабрики, «прихватизация» всякой недвижимости, миллионные «купюры».

После революции и победы Тимошенко-Ющенко пришла надежда. Стал развиваться малый, средний бизнес, и не только купи-продай, а и стали открывать небольшие производственные предприятия, коллективные сельские хозяйства... Ну, конечно же, им нужно было еще время. И найти между собой общий язык, прежде всего Ющенко.