Детальніше про результати спостереження розповіла під час пресс-конференції в Кризовому медіа-центрі.Херсон координатор моніторингу ЗНО в Херсонській області Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Супрун, а про сам процес ЗНО - директор Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти Максим Кирпенко.

В Херсонській області спостереження проводилось за такими предметами: Українська мова і література, Математика, Історія України, Фізика, Українська мова і література (дод. сесія), Математика (дод. сесія), Хімія, Історія України (дод. сесія). Загальна кількість проведених спостережень: травень – 40; червень – 6.

Використання металодетекторів

Процедурною особливістю цьогорічного тестування було рішення Українського центру оцінювання якості освіти щодо необов’язкового застосування металодетекторів під час тестування з української мови і літератури. Під час цього тестування в Херсонській області здебільшого була зафіксована тенденція перевіряти тільки дві аудиторії на вибір. Були і виключення, так в Новій Каховці спостерігачі зафіксували перевірку всіх аудиторій металодетекторами під час складання з української мови і літератури. В Бериславській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 1: металодетектори використовували додатково при вході під час складання математики. Під час складання інших предметів у пунктах тестування перевірялись всі аудиторії. Під час останньої основної сесії на хімії було відмінено перевірку металодетекторами.

Організація тестування та робота персоналу

В основному персоналом на пунктах тестування також допускалися незначні порушення, які, однак, не впливали на хід проведення тестування. Наприклад, під час першої сесії (українська мова та література) в ПТ Херсонський економічний приватний інститут (ХЕПІ), деякі інструктори забували на початку писати час на дошці. Позитивні приклади роботи: 1 гімназія (Херсон) - при прийомі учнів в ПТ інструктори при вході стояли з табличками, щоб абітурієнти з їх аудиторії збиралися разом і потім колективно йшли в аудиторію. В районих центрах дітей централізовано привозили та забирали автобуси.

Частина протоколів, які потрапили до рук громадських спостерігачів, були заповнені неправильно.

Інциденти за участі вступників

У Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №53, сесія з математики: абітурієнт переплутав у списках своє прізвище зі співзвучним і пішов замість 9-ї у 11-ту аудиторію. Абітурієнт зі схожим прізвищем на тестування не з’явився, тому помилку вдалося виявити лише під час тестування. Абітурієнт апеляцію не писав.

Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №53, сесія з математики: під час технологічної перерви з металодетекторами знайшли два мобільних телефони у абітурієнтів (5 і 11 аудиторії), були складені акти, зазначили в аудиторних протоколах і абітурієнти покинули ПТ.

Цюрупинська гімназія Цюрупинської районної ради Херсонської області, сесія з історії України: один з трьох абітурієнтів пішов і не повернувся в кінці для закриття спецпакету для здачі робіт.

Херсонська загальноосвітня школа I-III ступенів №32 Херсонської міської ради, сесія з історії України: були спроби використовувати мобільні телефони в коридорі перед початком тестування, але ГС попередив дані випадки.

Права спостерігачів

В переважній більшості пунктів тестування, на яких були присутні спостерігачі ОПОРИ, було забезпечено умови для спостереження – ознайомлено з правами, надано окремі місця в аудиторіях, персонал пункту тестування з розумінням ставився до мети та завдань громадського спостереження.

Опитування учасників зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури відбулося 5 травня 2016 року і проводилось Всеукраїнською громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Проекту USAID Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню.

При проведенні опитування використовувалася методика екзит-полу (опитування на виході з пунктів проведенні ЗНО). Загалом було опитано 2086 учасників у 80 пунктах тестування за вибіркою, що репрезентує регіональний склад учасників ЗНО. В Херсонській області опитування проводилось у м. Херсон, м. Скадовськ, смт. Чаплинка, так респондентами стало близько 80 абітурієнтів.

Загальні дані по Україні:

Абсолютна більшість опитаних учасників тестування (96%) задоволені якістю тестів ЗНО та водночас 99% задоволенi роботою персоналу у пунктi тестування. Також на думку 98% опитаних учасників, процедури тестування не були порушені. При цьому в регіональному розрізі відчутних відмінностей в оцінках респондентів стосовно цих питань не було. 90% учасників тестування довiряють системi зовнiшнього незалежного оцінювання, не довіряють лише 6%.

Методи визначення порогу склав/не склав та підходи до визначення прохідних балів за історію ЗНО в Україні змінювались. Так водночас лише 14% учасників тестування дали правильну відповідь на запитання про те, скільки балів рейтингових треба набрати для “складання” ЗНО – 100 балів. Натомість абсолютна більшість – 61% - були певні, що треба набрати 124 бали, як це було до 2014 року включно, а 25% взагалі не змогли дати жодної відповіді.

Лише половина учасників ЗНО (50%) знає, як визначається пороговий бал "склав/не склав", в той час як 32% не знають, як він визначається, але чули, що вiн є. Натомість, 19 % учнів взагалі не знають, що це таке, причому ці цифри не надто розрізняються у різних регіонах.

На думку переважної більшості учасників тестування (58%), ЗНО має залишатися основним критерiєм для вступу до ВНЗ, тоді як 26% висловились на підтримку ідеї повернення до старої системи іспитів у ВНЗ. 16 % – не змогли відповісти на це запитання. Варто відзначити, що найбільше прихильників ідеї повернення до іспитів у ВНЗ мешкає на Донбасі (33%) та в Центрі (30%), тоді як найменше цю ідею підтримують учні на Заході, Сході та Півдні України (20%, 24% та 25% відповідно). При цьому в середовищі заможних учнів більше тих, хто підтримують повернення до іспитів у ВНЗ (34%), ніж серед учнів із доходами середнього рівня (25%) та нижче середнього (18%).

80,9 % абітурієнтів Херсонської та Одеської областей закінчили школу у 2016 році, серед них 76,3 % закінчували загальноосвітні навчальні заклади (без профілю). Більше половини абітурієнтів з Півдня задоволені якістю тестів.

85,2 % абітурієнтів Півдня задоволені роботою персоналу на пунктах тестування. 97,5 % вважає, що іншими учасниками не порушувались процедури складання тестів.

Більше половини учасників тестування цілком довiряють системi зовнiшнього незалежного оцінювання. Від трьох до шести місяців знадобилось більше, ніж половині абітурієнтів, щоб підготуватись до ЗНО. Майже половина вступників готувалися до тестів з української мови і літератури під час занять в школі. Набирають популярність безплатні он/оф-лайн курси для підготовки ЗНО. Одна п’ята абітурієнтів не користувалась нічиєю допомогою у підготовці. Третина користувався послугами індивідуального репетитора. Також третина займались з репетитором рік і більше. 14,7 % користувалося послугами репетора, який викладає у ВНЗ; топ-репетитор - шкільний вчитель (майже 80%).

Детальніше: Супрун Анастасія координатор моніторингу ЗНО в Херсонській області Громадянської мережі ОПОРА - тел: 066 280 87 25.

Додаткова інформація: Громадське спостереження за ЗНО відбувається в рамках Альянсу Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні (USETI Legacy Alliance).