Про підсумки виїзду розповів голова проекту Александр Мошнягул:

«Директори в тих закладах, в яких ми були, насправді переймаються своїми школами, як можуть відстоюють необхідність поповнення матеріальної бази. Вони задоволені від того, що їм надали, а також якістю роботи, - розповідає Александр Дмитрович, - Але їх не цікавить питання ціни, оскільки це обладнання не у них на балансі. Вони просто заповнюють заявки, після чого управління освіти без тендерів здійснює закупівлі».

Як розповів експерт, проблемою є те, що при цих закупівлях, що здыйснюэ управлыння освіти, порушується дух закону про державні закупівлі, а саме – у договорах та первинній бухгалтерській документації не зазначаються марки, виробники, повні назви цього обладнання і залишається лише здогадуватися, що саме було закуплено. Щоб це з’ясувати, експертам довелося влаштувати, так би мовити, «польові дослідження».

«Завдяки цій перевірці ми з’ясували, що саме закуплено. Там, де нам надали паспорти, ми їх побачили і сфотографували. Там, де нам їх не надали, ми просто визначили за фотографією, що це за одиниця обладнання. І виявили таку дуже цікаву тенденцію – що обладнання українського виробництва в вересні 2014 року коштувало бюджетному замовнику в 2 рази дорожче, ніж воно коштує зараз згідно з інформацією у відкритих джерелах. А імпортне устаткування зараз коштує приблизно стільки, за скільки його під час тих закупівель і придбали», - розповідає Александр Мошнягул.

Експерти вирахували ціни, за якими фактично можна було придбати елементи обладнання в вересні минулого року та виявили по 4 з 6 найменувань завищення цін.

• Шафа жарочна імпортного виробництва (Китай) коштувала у вересні того року 14 438 гривень на закупівлях. При цьому її середня ціна була близько 9 тисяч гривень.

Загалом завищення складає 161 000 гривень.

«За ще однією позицією (тістоміси білоруського виробництва) теж, цілком вірогідно, було завищення, але розрахувати його розмір без ризику похибок важко, оскільки білоруські товари мали зростати в ціні не пропорційно іншому імпорту, позаяк білоруська валюта теж піддавалась девальвації», - прокоментував Александр Мошнягул.

«Наше завдання виявити порушення, перед якими закон безсилий. Адже формально при порушенні його духу буква закону про закупівлі для розглянутих ситуацій нікчемна, бо завдяки штучному подрібненню подібних закупівель до сум, нижчих за порогові для дії закону 100 тис. грн., купувати можна за скільки завгодно. Наша мета – припинити нецільове витрачання коштів. Ми пропонуємо впровадити відкриті торги на закупівлю обладнання і підрядних робіт, переведення дитяче харчування на комерційну основу з відшкодуванням його вартості пільговим категоріям. Якщо буде впроваджено ці механізми, можна за того ж обсягу закупівлі зекономити кілька десятків мільйонів гривень на рік, які вже аж просяться скласти з себе муніципальну доплату вчителям, що в новій ціновій реальності опинились нижче справжнього прожиткового мінімуму. А важко уявити щось гірше для майбутнього суспільства, ніж голодний вчитель», - підбив підсумки експерт.

Громадська організація «Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень» разом з партнерами здійснює проект «Громадські ініціативи для зменшення корупції у сфері освіти міста Херсон», який сприяє подоланню проявів корупції в дошкільній і шкільній освіті Херсона, поліпшенню стану освіти міста шляхом проведення комплексного моніторингу використання бюджетних ресурсів, які виділяються на освіту. Проект реалізовується за підтримки міжнародного фонду «Відродження».