В селі Милове, яке є центром однойменної громади відбулась чергова зустріч жителів з експертами Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень. Співпраця громади з центром розпочалась нещодавно в межах програми запобігання та врегулювання конфліктів, яку останній реалізує в Херсонської області. На думку експертів, які вже провели кілька фокусованих дискусій, громада знаходиться на початку свого формування та потребує чіткого бачення стратегічного розвитку.
Дійсно, в нинішньому форматі Милівська ТГ була створена нещодавно, під час останніх місцевих виборів (жовтень 2020 року). До неї примусово додали ще 3 сільські ради, з якими до цього фактично не мали зв'язків та практик спільного розвитку. Наприклад, колишня Новокам’янська сільська рада майже повністю інфраструктурно пов’язана з колишнім Великоолександрівським районом (Милівська ТГ розташована в Бериславському). Незадоволення форматом об’єднання сьогодні трансформується в розчарування частини жителів.
З експертами погоджується сільський голова Олег Яхнієнко. Розрізнені села громади потребують швидкої та ефективної інтеграції й поки що шукають шляхи спільного розвитку, а ідея залучити до розробки Стратегії жителів всіх сіл є доволі привабливою. Це дійсно найкращий засіб запобігти багатьом конфліктам. Тому, між Милівською сільською радою та Причорноморським центром укладений Меморандум про співпрацю в розробці Стратегії розвитку.
Експерти презентували свої перші висновки про стан проблем в громаді. На першому плані:
- відсутність гідної роботи,
- незадовільна інфраструктура та рівень комунікації.
Комунікація в широкому сенсі: жахливі дороги, відсутність транспортного сполучення між селами, віддаленість від міст, поганий інтернет тощо. Керівництву дорікають, що майже не спілкуються з жителями, не радяться з ними, не враховують їх інтереси при прийнятті рішень. Багато хто вважає, що центр «тягне ковдру» на себе. Однак, що цікаво, найбільш важливі для багатьох громад питання якості освітніх, медичних та соціальних послуг не є пріоритетним для жителів Милівської ТГ,
Незадоволені об’єднанням, тому що не бачать швидких позитивних результатів. Але при цьому не розуміють реалій. Час не відмотати, до попереднього стану не повернешся. Все одно з кимось доведеться об’єднуватись, а Милівська громада не самий поганий результат фінішу реформи децентралізації. Та й довіра до керівництва ще далеко не вичерпана.
Що засмучує більше: люди не бачать можливостей для розвитку, або, точніше кажучи, всі можливості зводять до допомоги від держави або місцевих фермерів (ті багато чого обіцяли під час виборів). Патерналізм зашалює. А ось на керівництво громади надія невелика.
При цьому люди не помічають гарних справ місцевої влади. Наприклад, в громаді побудований сучасний спроможний ЦНАП, а у всіх великих селах його віддалені робочі місця. Відновлений стадіон, іде ремонт зрошувального водогону. Такі речі або не помічають, або вважають звичайними, повсякденними подіями.
На думку експертів, причина не тільки в патерналізмі, а у недостатній інформаційній роботі з населенням, та й над цим потрібно працювати чи не в першу чергу.
Експерти центру озвучили низку попередніх рекомендацій, які мають детально відпрацювати готуючи Стратегією розвитку. Щодо самої Стратегії, найближчим часом сільський голова створить робочу групу з її розробки. До групи увійдуть представники всіх сіл громади, думка кожного має бути почутою. Наразі в громаді відбувається дослідження громадської думки, підводяться підсумки фокус груп, проводиться опитування мешканців. Експерти центру повідомили, що після підбиття підсумків дослідження та аналізу певних офіційних документів можна буде переходити до SWOT-аналіз та визначати стратегічні та оперативні цілі Стратегії.
Сьогодні складно точно сказати, коли очікувати на підготований документ, але гарний початок завжди половина справи. Найголовніше те, що у керівництва громади є чітке розуміння: Стратегію розвитку потрібно робити прозоро, залучаючи максимально широке коло жителів громади.
Матеріал публікується в межах проекту "Активна участь громадян в процесах реформ – шлях до розв’язання конфліктів", який реалізується за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".
