незалежний спостерігач

Ібрагім Сулейманов про Крим, Херсон та історичну пам’ять

Кілька місяців тому, ми в нашій редакції зустрілися із паном Ібрагімом Сулеймановим. Результатом зустрічі стало інтерв’ю: Ібрагім Сулейменов: в Україні завершується підготовка унікального календаря пам'ятник дат кримськотатарського народу.
Сьогодні ми продовжили розмову на актуальні теми Великої Війни, долі Криму та кримських татар, Херсонщини та історії.
Детальніше

Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог

Невипадкове співпадіння. Окупанти готують мобілізацію херсонців

На тимчасово окупованій території Херсонської області у часі співпало дві події: Подія перша. Малозрозуміла для невійськових. Росіяни включили наші окуповані території до свого південного військового округу. Для довідки: Військовий округ в росії - це ...
Детальніше
Політична Херсонщина » Культура » Пора відкривати невідомі сторінки нашого міста - думка істориків та краєзнавців

Пора відкривати невідомі сторінки нашого міста - думка істориків та краєзнавців

 Історики пропонують по-перше, систематизувати переліки пам'ятних місць з історії Херсону та перелік видатних херсонців всіх національностей, які вже відомі вузькому колу краєзнавців та залишаються білою плямою для більшості городян. По-друге, розпочати встановлення меморіальних дощок, щоб весь загал знав, що відбувалося на наших вулицях, які події, чим знамените те чи інше історичне місто. Краєзнавці вже узагальнили відомості щодо 23 пам'ятних місць з української історії. Також частково підготовлені відомості з історії інших національних громад нашого міста. Третє, ініціатори пропонують запровадити системний підхід у перейменуванні та поверненні історичних назв вулиць, скверів та парків Херсону, увічненні пам'яті героїв війни за незалежність, відродженні багатонаціональних культурних традицій, відновити справжні сторінки історії та  розвинути туристичний потенціал нашого міста.

Далі ми друкуємо текст Звернення до Херсонського міського голови Володимира Миколаєнка 
Шановний Володимире Васильовичу!
Звертаємося до Вас із пропозицією ініціювати програму відродження історичних традицій у Херсоні під назвою «Багатонаціональний Херсон» з метою відродити багатонаціональні культурні традиції, відновити справжні сторінки історії та  розвинути туристичний потенціал нашого міста.

Історія Херсона та ширше Херсонщини, постійно викривлялася, значні її періоди фальсифікувалися. Це об’єктивно можна пояснити тим, що спочатку Херсонщина була частиною Російської імперії, пізніше – Радянського союзу, держав, які планомірно та постійно викорчовували національні історії народів Імперії, боролися то із «сепаратизмом», то з «буржуазним націоналізмом». Для істориків Російської імперії та Радянського Союзу історії українського, єврейського, німецького, польського та багатьох інших народів були ворожими, а тому всіляко замовчувалися, викривлялися. Кращі представники цих народів знищувалися. Зберігалася лише пам'ять про історію, яка допомагала будувати усілякі імперські міфи щодо виключності російськості «національних окраїн», у тому числі й нашого краю.

Історія Нижньої Наддніпрянщини та Північного Причорномор’я подавалася виключно, як освоєння «диких земель» Російською імперією. Відповідно, в усіх варіантах, підкреслювалася роль імперії та замовчувався історичний внесок інших народів. Незаслужено забутий вклад у розвиток нашого краю німців, євреїв, поляків, французів, греків тощо. Постійно принижується роль українців в розвитку Херсона та Херсонщини. На вулицях нашого міста ми бачимо у більшості своїй меморіальні дошки з радянських часів. Ще кілька років тому в Херсоні почали нав’язувати культ виключно діячів Російської імперії.

На двадцять четвертому році незалежної України більшість українських сторінок історії широкому загалу й досі залишаються невідомими. Хто, наприклад, знає, що наше місто духовно зв’язане з іменем давньоукраїнського князя Володимира Великого, що запровадив християнство на Україні-Русі? 

Херсон  з’явився не в голому степу, а заснований на місці Олександрівського шанцю, який  був побудований запорізькими козаками кошового отамана Івана Малашевича, що входили до  складу армії фельдмаршала Бурхарда-Христофора фон Мініха у 1737 році та до 1740 року був центром Перевізької паланки Запорізької Січі.

Хто знає про те, що гроші на завершення будівництва найбільшої церкви в місті – Успенського собору дали запорожці, що, фактично, цей собор був запорозьким (після церкви Архангела Михайла), а в іншому соборі – Катерининському, – урочисто зберігалися священні книги та предмети із Запорізької Січі. Або про те, що у квітні 1917 року однією з найперших наймасовіших маніфестацій в Херсоні, в якій взяло участь до 25 тисяч мешканців міста та навколишніх сіл, була маніфестація на підтримку України? А 30 листопада – 2 грудня 1917 р. за старим стилем у Херсоні відбувся Губернський з’їзд представників рад, земств та місцевих самоврядувань Херсонщини. В роботі з’їзду взяло участь 329 делегатів, які визнали Херсонщину невід’ємною частиною Української народної республіки, а найвищою владою в Україні Центральну Раду та Генеральний секретаріат.До речі, за цю резолюцію проголосувало 326 делегатів і 3 делегати утрималися.

Мало хто знає імена видатних українських державних діячів та полководців часів УНР, що народилися або мешкали у Херсоні, Олексія Алмазова чи Володимира Кедровського. З Херсоном тісно пов’язані імена Івана Карпенка-Карого, Миколи Саксаганського, Оксани Петрусенко, Миколи Чернявського, Миколи Куліша, братів Бурлюків та багатьох інших.

Не менш унікальним та захоплюючими є факти з історії єврейської, німецької, польської , караїмської, кримсько-татарської та інших національних громад нашого міста.

Неоцінений внесок в розвиток Херсона внесла грецька громада нашого міста. Достатньо навести той факт, що до 1788 року в цивільному передмісті Херсона не було інших православних храмів, крім єдиного грецького, служба в якому правилася грецькою мовою.

Мало хто хоче пам’ятати, що Херсон по праву можна вважати й одним з центрів єврейської культури півдня України. Наведемо лише кілька фактів: в другій половині XIX сторіччя в Херсоні жив та працював відомий просвітник, дослідник єврейської граматики та автор коментарів до Біблії Ієгуда Бехак (1820–1900), в нашому місті похований відомий хасидський провідець та праведник Гілель Малісов. В Херсоні народився відомий диригент Еміль Купер, отримав початкову освіту засновник та диригент Ізраїльської опери Мордехай Голінкін, працював видатний художник європейського рівня Баранов-Росіне.

В Херсоні народився один із засновників держави Ізраїль, її прем’єр-міністр, соратник Бен-Гуріона Моше Шарет. Херсонську гімназію закінчив Ілля Баршак, відомий більше, як Ілько Борщак – український діяч часів УНР, учасник французького Опору, знаний історик та літературознавець. Хотілось б, щоб історія єврейської громади також достойно була відзначена меморіальними дошками, бо останнім часом чується багато зверхнього на адресу єврейської громади.

Можна наводити чисельні факти з історії також німецької, польської, караїмської громад нашого міста. Багато з перерахованого невідомо широкому загалу. Від незнання власної історії деякі херсонці ще й досі вважають Херсон «російським містом». Причина в тому, що вони чують лише про Григорія Потьомкіна, імператрицю Катерину, генералісимуса Суворова, адмірала Ушакова.

Ми пропонуємо провести роботу по відродженню незаслужено забутих сторінок нашої історії та пропонуємо діяти в наступних напрямках:

По-перше, провести широке обговорення невідомих сторінок національних громад Херсона, виявити та затвердити список пам’ятних місць з історії національних громад.

По-друге, встановити меморіальні дошки на пам’ятних місцях нашого міста, які б засвідчили справжню багатонаціональну історію Херсона, внесок всіх народів.

Третє, встановили дату 2 грудня 1917 року як пам’ятний день нашого міста. Саме в цей день представники земств, органів місцевого самоврядування та рад визнали, що Херсонщина є невід’ємною частиною України.

Четверте,  приділити більше уваги вивченню історії Олександрівського шанцю, який є попередником Херсона. Провести шурфування та позначити територію, на якій знаходився Олександрівський шанець, встановити пам’ятний знак. 

П’яте, розробити туристичні маршрути з історії національних громад Херсона, випустити відповідні туристичні буклети. Добрий внесок у свій час для розробки цієї теми зробили відомі херсонські історики та краєзнавці Олексій Паталах, Сергій Дяченко, які підготували  кілька ґрунтовних  праць з історії нашого краю, експерт Центру молодіжних ініціатив «Тотем» Микола Гоманюк.  В Інтернеті навіть діяв унікальний ресурс з вже розробленими туристичними маршрутами по історичним місцям національних громад Херсона, який потрібно відродити та наповнити новою інформацією.

Шосте, потрібно серйозне оновлення геральдики нашого міста. Багато точиться дискусій щодо цієї необхідності серед фахівців. Також необхідно обговорити план повернення історичних назв нашому місту, перейменування комуністичних назв та увічнення пам’яті героїв, які зараз віддають своє життя у боротьбі за незалежність України. 

Херсон – багатонаціональне місто. Й ми повинні відобразити історію та внески всіх народів – українського, російського, грецького, німецького, єврейського, польського, караїмського, кримськотатарського та багатьох інших народів. Нам потрібна справжня історія, а не політичні міфи про неіснуюче «російське» місто Херсон у складі наповненої спаплюженим сенсом «Новоросії».

На додаток ми надаємо інформацію про двадцять три пам’ятні місця з української історії нашого міста, з яких ми пропонуємо розпочати відновлення нашого минулого.  Ми впевненні, що цей перелік – є лише першим, початком великої справи та сподіваємося, Володимире Васильовичу, на Вашу підтримку.

Лист підписали:
Історик-краєзнавець, член Українського геральдичного товариства Олексій Паталах, 
Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України, автор дослідження з історії українського просвітницького руху на Херсонщині Дементій Бєлий,
Краєзнавець, член Українського національного комітету Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць (ICOMOS) Сергій Дяченко,
Голова Громадської організації Центр розвитку особистості «Берегиня» Ірина Зоря, 
Керівник Російського культурного центру імені О.С.Пушкіна Роман Медведєв, 
Керівник Кримськотатарського культурно-спортивного Центру «Куреш» Ібрагім Сулейманов,
Керівник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, історик Олександр Мошнягул.
Додаток:
-    На будинку обласної ради, що на площі Свободи, розмістити меморіальну дошку про те, що 16 квітня 1917 р. за старим стилем з цієї площі розпочалася перша в Херсоні українська національна маніфестація, в якій взяли участь близько 25 тисяч городян, представників навколишніх сіл, солдат Херсонського гарнізону.

-    У входу до Міського парку встановити меморіальну дошку про те, що 20 - 21 липня 1918 р. за старим стилем у парку відбулися перше в Херсоні українське національне свято – благодійний "Сорочинський ярмарок", яке було влаштоване українськими просвітницькими організаціями. Вилучені кошти пішли на розвиток української культури.

-    На будинку Палацу дитячої та юнацької творчості (вул. Чекістів, 2), розмістити меморіальну дошку про те, що в цьому будинку 30 листопада – 2 грудня 1917 р. (за старим стилем) відбувся Губерніальний з’їзд представників рад, земств, місцевих самоврядувань Херсонщини. В роботі з’їзду взяло участь 329 делегатів, які ухвалили, що “Херсонщина є невід’ємною частиною Української народної республіки, а найвищою владою в Україні є до українських установчих зборів Центральна Рада і Генеральний секретаріат". За цю резолюцію проголосувало 326 делегатів і 3 делегати утрималися.

-    На будинку Палацу дитячої та юнацької творчості (вул. Чекістів, 2), розмістити меморіальну дошку про те, що в цьому будинку у 1920 р. працював видатний український митець Микола Куліш.
-    На будинку Управління Культури Херсонської обласної державної адміністрації встановити дошку, що в цьому будинку у 1918 р. був відкритий один з перших у Херсоні дитячих садків з українською мовою спілкування. До садку приймалися діти від 6 до 9 років, з якими безкоштовно займалися за педагогічними системами Фребеля та Монтесорі.

-    На будинку по вулиці Потьомкінська, 20 розмістити меморіальну дошку про те, що у січні 1918 р. це був Український народний будинок, в якому розташувалися Херсонське товариство "Просвіта", видавниче товариство "Українська книгарня", товариство "Вільне козацтво", "Українська революційна рада", редакція української газети "Дніпро", інші українські громадські організації.

-    На будинку по вулиці Потьомкінська, 20 також розмістити меморіальну дошку, що в цьому будинку було підготовлено до видання товариством "Українська книгарня" у січні 1918 р. "Кобзар" Тараса Шевченка та перше на Херсонщині "Євангеліє" українською мовою.

-    На розі вулиць Ушакова та Суворова дошку, що на цьому місці 1 липня 1917 р. за старим стилем в біоскопі "Бомонд" відбулися перші курси з української мови та українознавства для вчителів Херсонського, Дніпровського та Мелітопольських повітів.

-    На будинку по вул. Українська, 9 встановити меморіальну дошку про те, що в цьому будинку мешкав Андрій Михайлович Грабенко (Конощенко) (1857–1932), відомий український діяч, голова Херсонської губернської народної управи (1918– 1919), засновник Херсонської української громади, активний член гуртка О. Русова, Товариства «Українська Хата» та «Просвіти». Український фольклорист-музикознавець і художник-аматор.

-    Меморіальну дошку про увічнення пам’яті Андрія Михайловича Грабенка можна також розмістити на будинку колишньої Херсонської губернської управи, де він працював. Зараз будівля жіночої консультації № 1 Пологового будинку Суворовського району.

-    На приміщенні обласного лялькового театру розмістити меморіальну дошку про те, що саме в цьому будинку у 1907 р. проведенні “Вечора пам?яті Т.Шевченка”.

-    На будинку Художнього музею розмістити табличку про те, що на цьому місці знаходився будинок, в якому з квітня 1868 року протягом півтора року працював видатний український драматург І.К.Карпенко-Карий (Тобілевич).

-    На території річкового порту встановити пам’ятник чи пам’ятний знак на честь перемоги Івана Сірка над турецькою ескадрою на річці Корабельній у 1678 році

-    Позначити місце знаходження Олександр шанця – центру Перевізької паланки

На будівлі Морської академії встановити дві меморіальні дошки:
-    А) меморіальну дошку на честь випускників-учасників оборони Севастополя 1854 – 1855 рр.
-    Б) Барельєф випускника училища, українського державного й політичного діяча, полковника армії УНР Володимира Івановича Кедровського (1890 – 1970)

-    На Успенському соборі розмістити дошку, що ця будівля храму побудовано також на благодійні внески запорізьких козаків та мешканців нашого міста.

-    На приміщенні костьолу встановити меморіальну дошку, що саме в цьому приміщенні 28 квітня 1918 р. за старим стилем відбулося перше в Херсоні церковне служіння українською мовою. Його провів греко-уніатський священик о. Бачинський.

-    На колишньої будинку гімназії Марченко (пров. Любарської) встановити дошку на честь історика запорозького козацтва Дмитра Яворницького, який у 1917 році читав там лекції.

-    У дворі Успенського собору встановити скульптуру архістратига Михаїла на честь Михайлівської церкив, яка слугувала військовим храмом Чорноморського козацького війська.

-    На будинку Обласного палацу культури (вул. Перекопська, 9) встановити меморіальну дошку про те, що у 1913 р. тут гастролювали видатні українські актори М.Заньковецька та М.Садовський.

-    На будинку Обласного палацу культури (вул. Перекопська, 9) встановити меморіальну дошку про те, що з січня 1918 – до початку 1920-х рр. розміщався Український національний театр ім. Тараса Шевченка, режисером якого був І.Л.Сагатовський (1882–1951), в якому працювали відомі актори – народна артистка УСРР Оксана Петрусенко (1900–1940), народний артист СРСР Юрій Шумський (1887 – 1954), народний артист СРСР Амвросій Бучма (1891 – 1957), заслужена артистка УРСР Валентина Варецька (1900 – 1981), відомі українські актори Іван Антонович Селюк, Катерина Людвиківна Лучицька (1889 – 1971) та інші.

-    На будинку Обласного палацу культури (вул. Перекопська, 9) встановити меморіальну дошку про те, що 6 січня 1918 р. за старим стилем відбулися установчі збори Херсонського товариства "Просвіта", яке очолив відомий громадський діяч, засновник українського кооперативного руху на Херсонщині Іван Микитович Челюк (1878 – 1937). До товариства увійшла відомі українські громадські діячі відомий український письменник, педагог Микола Чернявський, голова Херсонської губернської народної управи Андрій Грабенко, лікар Сергій Шульгін та інші

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 100 8191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый

розроблено - photografica