Гості поцікавилися схемою катакомб. Виявилося, що така була у архітектора дореволюційного Генічеська Леоніда Прих­ненка, однак після його смерті зникла. А тепер її немає навіть у місцевої СБУ. Тому катакомби і потребують дослідження.

Як відомо, хоча офіційною датою заснування є 1784 рік, але, насправді, люди жили тут задовго до цього — ще у стародавні часи тут існувало грецьке поселення Неонтихос. З тієї пори під містом збереглася мережа катакомб. Не так давно (за мірками історії) цією мережею ще можна було мандрувати. Один з покійних старожилів розповідав місцевому крає­знавцю Віталію Піхулі, автору книги «Генічеськ і генічани», що до жовтневої революції місцеві хлопчаки потрапляли до підземних ходів у районі порту, а виходили у різних кінцях міста. Потім, аби вберегти дітей від можливих трагедій, входи до катакомб засипали. Однак до наших днів вони продовжують про себе нагадувати. Провалами.

Недавно на вулиці Пушкіна, просто посеред проїжджої частини, провалився асфальт. Два провали комунальники зафіксували і біля місцевого кінотеатру «Україна». У 1960-х роках під землю пішла велика статуя матері з дитиною, а у відділенні міліції, розміщеному неподалік від цього місця, у підземелля завалилася кімната, де зберігалася зброя. Директор місцевого краєзнавчого музею Людмила Фролова також розповідає про дитячу гірку, яка одного дня «у повний зріст» шубовснула у катакомби. Приблизно у той час місцевий КДБ вирішив дослідити підземну мережу ходів. Однак через кілька днів «комітетчики», буцімто, закрили тему. При цьому ще й сказали, що на 100 років.

Можливо, за умов, коли у приморському місті повністю знищена промисловість і єдиним джерелом прибутку є туристична галузь, катакомби можуть стати важливим туристичним об'єктом. Наприклад, в славнозвісних одеських катакомбах (на фото) проводяться навіть фестивалі. 

Наприкінці серпня гості пообіцяли після вивчення всіх наданих їм джерел приїхати до Генічеська з готовим планом дій.