Фільми розповідають про пастора з Маріуполя, засновників Ґрінпіс, шерифів з українського села Cтара Збур’ївка та примарну Північну Корею. Усі ці документальні стрічки, як ніякі інші, показують, що означає бути по-справжньому вільними у сучасному світі, просякнутому ілюзіями та спокусами. Ми розкажемо про кожен з цих фільмів.
«Українські шерифи» режисера Романа Бондарчука
Історія про двох шерифів з української Збур'ївки рік тому прогриміла на фестивалі IDFA в Амстердамі. Це вперше українській картині дали приз найпрестижнішого документального кінофоруму Європи. У цьому фільмі є місце іронії, комедії та драмі. І навіть головних його героїв уже встигли порівняти з голлівудськими Чаком Норрісом та Тоні Сопрано.
Це історія про самоорганізацію громади у складний для країни час. Напарники в жовтих “Жигулях” поспішають на допомогу. Шерифи зі Старої Збур’ївки, не чекаючи приїзду міліції, допомагають односельцям вирішувати їхні щоденні проблеми. “Я досліджував життя українського села за допомогою шерифів, – каже режисер Роман Бондарчук. – Мене у першу чергу цікавили в ньому всі віддзеркалення процесів у державі: повістки в армію, проросійські настроєні персонажі, пост-радянські ритуали, мислення цих людей, міфи, якими вони живуть і з ким себе ідентифікують”.
«Як змінити світ» режисера Джеррі Ротвелла
Не менш захопливий і відвертий фільм – ще один хіт цієї добірки. Це історія про те, як складно бути супергероєм. 1971 року компанія друзів попливла до зони ядерних випробувань, і їхній протест сколихнув світову уяву, започаткувавши Ґрінпіс та визначивши сучасний рух зелених.
Від початку орієнтуючись на публічний ефект, нестримні шукачі пригод фільмували свої акції на 16-міліметрову плівку. Із цього яскравого архіву Джеррі Ротвелл створив захопливий, а подекуди й жахаючий фільм. Коли молода енергія стикається зі складнощами організації, що зростає, та ідеалізм перетинається з компромісом, компанія розуміє, що рух за порятунок планети змушує їх боротися одне з одним.
«Майже святий» режисера Стіва Гувера
Ця історія стане для глядача справжнім трилером про український Маріуполь, який спродюсував найзагадковіший голлівудський режисер Терренс Малік.
Розпад Радянського Союзу лишив Україну перед суспільними та політичними зрушеннями. Однак священик і місцевий авторитет з Маріуполя Геннадій Мохненко зробив собі ім’я, силоміць забираючи бездомних дітей-наркоманів з вулиць міста. Він заснував Республіку Пілігримів – дитячий реабілітаційний центр і домівку для колишніх безхатченків. Завдяки його багаторічній допомозі Маріуполь уже не переповнений бездомними дітьми. Багато хто стверджує, що це відбулося завдяки його зусиллям у Пілігримах. A тим часом центр Геннадія перетворився на не зовсім зрозумілу структуру...
«У променях сонця» режисера Віталія Манського
Для того, щоб знімати в одній із найзакритіших країн світу – Північній Кореї, режисер погодився фільмувати за наперед написаним сценарієм про життя восьмирічної школярки у Пхеньяні. Утім місцеві партійні робітники навіть не могли уявити, яку “послугу” зробили Манському. Адже “У променях сонця” – це унікальний фільм. Це можливість зазирнути за лаштунки того, що насправді відбувається у Північній Кореї.
Відтак, саме документальне кіно – сьогодні найдієвіший спосіб прориватися не тільки крізь свої ілюзії, це спосіб навчитися бачити світ і інших навколо себе і, врешті-решт, не боятися сміливо кричати про те, що тебе по-справжньому турбує.
25-28 серпня у Херсоні, Мультиплекс ТРЦ “Фабрика” (вул. Залаегерсег, 18). Вхід за квитками.
Джерело: газета "Вгору"
