До приймальні Виноградівського офісу Мережі правового розвитку, звернулась місцева мешканка Олена Дмитрівна, інвалід 3 групи, яку турбувало питання, чи має вона якусь долю частки після спадкування від нерухомого майна (житловий будинок), який належав на праві власності її батька.
Справа в тому, що рідний батько жінки перебував у законному шлюбі з жінкою, на яку склав заповіт, але яка не була рідною матір’ю Олени Дмитрівни. Після смерті чоловіка мачуха швидко вступила у право спадкування, зазначивши, що її падчерка нічого від майна, яке залишив батько, не отримає.
Розглянувши всі матеріали справи та проаналізувавши законодавство України, юрист Виноградівського центру надання безоплатної правової допомоги – філіалу Херсонського офісу Мережі правового розвитку надала консультацію щодо вирішення проблеми та роз’яснила мешканці, що закон на її стороні та вона має право на обов’язкову частку згідно Цивільного кодексу України, адже вона має 3 групу інвалідності.
Дійсно, закон закріплює право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складання заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд. Але разом з тим, у статті 1241 Цивільного кодексу України визначено право певних осіб на отримання частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою. Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
Перелік таких осіб, визначений вищевказаною статтею Цивільного кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До цього переліку входять лише особи, які належать до першої черги спадкоємців за законом і є малолітніми, неповнолітніми, повнолітніми непрацездатними дітьми спадкодавця (в тому числі усиновленими), непрацездатною вдовою (вдівцем), непрацездатними батьками (усиновителями) та дітьми, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини. Малолітніми є особи, що не досягли чотирнадцяти років, неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років. Непрацездатними вважаються жінки, які досягли 55 років та чоловіки – 60 років; інваліди І, ІІ, ІІІ груп, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.
Отже, Обов’язкова частка у спадщині визначається в розмірі половини від тієї частки, яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту. Право на обов’язкову частку в спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця.
Виноградівський центр надання безоплатної первинної правової допомоги є філіалом херсонського офісу Мережі правового розвитку, що функціонує за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
