незалежний спостерігач

Володимир Молчанов про причини чергової тарифної протестної кампанії

Володимир Молчанов
Володимир Молчанов проаналізував ситуацію початку січня 2021 року у світлі спроб розпочати так званий "тарифний Майдан". На його думку одні й ті ж самі ляльководи і бенефіціарії піднімають тарифи та намагаються розбурхати суспільство. Але проблема неконтрольованого та необгрунтованого підняття тарифів має місце. Далі - текст.
Детальніше

Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог

Книжковий новорічний подарунок: детектив про підпілля ОУН у Херсоні

Початок нового року почався з приємної несподіванки - виходу цікавої незвичної книжки Олександр Меньшов "Репринти незакінчених чернеток". Олександр Меньшов - херсонець, вдумливий історик, цікавий публіцист. Вже давно читаю його замітки в соціальних ...
Детальніше
Політична Херсонщина » Суспільство » Як із сміття можна отримати прибуток. Естонський приклад

Як із сміття можна отримати прибуток. Естонський приклад

Талінський центр переробки відходів 

Проблема утилізації сміття є однією із найгостріших для нашої області. Найбільший в області полігон твердих побутових відходів в Херсонській області вже давно вичерпав свій ресурс. Більшість сміттєзвалищ в сільській місцевості є незаконними. Закон про сортування сміття в області не виконується по різним причинам, бо людини не вміють та не знають, а підприємства не готові. Жоден із сучасних проектів по утилізації в області так й не був реалізованим. 


Україна вже потопає у смітті

Херсонська ситуація не є унікальною для нашої країни. За підрахунками Всеукраїнської екологічної ліги кожен українець за рік у середньому “виробляє” до 300 кілограмів сміття. З усіх цих кілограмів у подальшому переробляється лише до 5% відходів. Й цей показник є вкрай низьким. До того ж в Україні лише кожне шосте сміттєзвалище діє на законних підставах. 

Проблема із сміттям, за останніми опитуваннями, хвилюють кожного третього українця. 

Для порівняння - вже сьогодні в Німеччині, Австрії та Швейцарії звичні в нашому розумінні сміттєзвалища зачинені, бо переробляється або спалюється... 97% сміття. 

Цього європейці змогли досягти завдяки єдиній політиці у вирішення “сміттєвого питання” . 

Як це відбувається на практиці ми змогли побачити на свої очі завдяки візиту до Естонії, який був організований Естонським центром Східного партнерства та Українським кризовим медіа-центром. Один з днів ми присвятили питанню збирання та сортування й переробці сміття. 


Результати переробки 
Лише 10% сміття залишається на сміттєзвалищах

Естонія за короткий час перебування у складі Європейського Союзу пройшла гігантський шлях для вирішення проблеми сміття. На початку 2000-х років лише 2,4% сміття перероблялася. Зараз переробляється вже майже третина. Ще близько 60% спалюють на електростанціях та сміттєспалювальних заводах. Тобто, залишається на полігоні близько 10% відходів.

Таллінський полігон, на якому побували наші журналісти є один з чотирьох в Естонії Щороку він приймає до 170 тисяч тонн сміття. Полігон займає 67 гектарів. Це складна система майданчиків, по яким мандрує сміття й під час тих мандрів перетворюється на паливо або добрива, або будівельні матеріали. Маленька ж частина ховається “на горі”. Офіційно полігон називається Центром відходів. 


Збирання пляшок. Естонія 
Де у сміття початок?

Кожна людина є джерелом сміття, й тому в Європейському Союзі кожен громадянин повинен платити за утилізацію сміття. А також проводити його сортування. Тому збирання сміття є прибутковим бізнесом, й за право його збирати змагаються різні фірми - розповідає заступник директора Талліннського центру відходів Свєтлана Сюгіайнен. 

Але є ще одна боротьба. За чисте довкілля. Й ця боротьба починається із загальноестонської системи депозиту… збирання відходів. 

За кожну пластикову або скляну пляшку чи банку, яка була вироблена в Естонії можна отримати 10 євроцентів. 

Процес обміну пляшок на гроші відбувається  у спеціальних автоматах або пунктах прийому. Таких пунктів 800 по всій країні - у всіх великих продуктових магазинах. До речі, ці магазини зобов’язані створювати подібні пункти. Для порівняння - Естонія за площею в півтори рази більше Херсонської області. 

- Така система виявилася дуже ефективною, оскільки за зібрану тару можна отримати реальні гроші. Першими запровадили її в Швеції, потім у Норвегії, — розповів представник  компанії «Eesti pandipakend», що займається збором упаковки, Каупо Карба. 

Зібрані пластикові та скляні пляшки йдуть у подальшу обробку.


Господарски талінського сміттєзвалища 


Ми працюємо 24 години та 7 сім днів на тиждень...

Наступним кроком до утилізації сміття є Талліннський центр відходів. Усього в країні  чотири подібних комплекси. Щороку в Таллінському центрі приймається до 170 тисяч тонн сміття.


- Ми працюємо в режимі 24/7, без вихідних та перерв. Робоча зона нашого полігону — 12 гектарів. Все інше - місце для постійного зберігання. Сміття до нас привозят всі - й фірми, й звичайні люди. Для останніх діє система знижок: якщо людина привезла до  500 кг сміття на квартал з однієї особи та розсортувала відходи: папір, дерево, метал, електроніку, то вона сплачує символічні гроші - розказує Свєтлана Сюгіайнен.


На в’їзді – окремо ваговий комплекс та окремо зона для приватних осіб, які прямо на очах сортують сміття, які щойно привезли своїми машинами.  Весь полігон складається з секторів. Один з головних – пункт подрібнення неорганічних відходів, де відсортоване сміття подрібнюється й далі продається у якості палива електростанціям та підприємствам. 


Органіку - гнилі фрукти, овочі, залишки їжі, опале листя та скошену траву відкладають на визрівання компосту. Компостні купи час від часу перегортаються спеціальними машинами. А далі знов переміщують, й так поки сміття не перетвориться на справжній компост. Центр отримав всі необхідні сертифікати якості й продає цей компост місцевим фремерам, а також в інші країни. Коштує такий компост 4,80 євро за тонну.  До речі, компост з Таллінського “сміттєзвалища” продається й в Україну, де його фасують в яскраву упаковку та маленькими партіями продають любителям квітів та дачникам. 


Ось такий компост продають в Україну 

Як бачимо, в Естонії до сміття ставляться, як до прибуткового бізнесу. На продаж йде все, що можуть зараз переробити та отримати із сміття. Скло, пластик чи папір відправляють на повторну переробку. З органічних відходів виготовляють компост.  Неорганічні відходи перетворюють на топливо. Біогазом намагаються грітися. 

«Ми ще не придумали, що робити з отриманою золою, - зазначила Свєтлана Сюгіайнен - Для Естонії поки це просто сміття. Але сподіваємося, що така зола зрештою стане товаром, який можна буде спрямовувати частково, наприклад, на будівництво доріг або інші потреби в промисловому секторі. І ми зможемо на цьому заробляти зовсім не зайві для нас гроші».


А ті відходи, котрі не можна переробити, зберігаються окремою великою купою. В ній – система труб і свердловин для збору біогазу. Зібраний газ потрапляє до комбістанції, а потім – до Талліннської газової корпорації. Залишками опалюють приміщення для персоналу.  


Впевнений, що таке ставлення до сміттєвого питання є вартою уваги та використання у наших реаліях. Але є одне “але”. Всі ці заходи потребують по-перше, зусиль громадян по сортуванню сміття, по-друге, повній зміні підходів у роботі по збиранню та утилізації відходів. Й, нарешті, це потребує необхідності кожному регулярно сплачувати за регулярний вивіз сміття. За все треба платити...

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 100 8191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый

розроблено - photografica