Напередодні сесії Херсонської міської ради, на яку планувалося винести скандальне питання про «Зміни до бюджету 2017 року», секретар Херсонської міської ради Олена Урсуленко розповіла "Українському Півдню" про вимогу частини депутатів прозорого розподілу додаткових надходжень до бюджету 65 млн гривен. Про причини конфлікту з "промерською" більшістю й чому перерозподіл бюджету викликав широкий громадський резонанс.
– Олено Борисівно, чому навколо теми розподілу понадпланових надходжень у сумі 65,5 млн. гривень виник такий громадський резонанс? Чи було питання «Змін до бюджету – 2017» ґрунтовно підготовлене до винесення у сесійну залу?
– Бюджетні питання завжди є резонансними. Від того, як будуть розподілені ці кошти, залежить життєдіяльність міста. Хочу нагадати, що сесія, призначена на 23 червня, не відбулася, її перенесення ініціював особисто міський голова, не пояснюючи причини. Причому, на сесію виносились нагальні питання для міста, в тому числі і соціального захисту. Окрім цього, саме в цей час, на початку літа, треба було починати займатись і ремонтами в закладах освіти, тож відповідні проекти рішень були вже підготовлені. Але 22 червня раптово з’явився проект рішення про «Зміни до бюджету 2017 року», який, на мою думку, треба було затверджувати на позачерговій сесії, добре попрацювавши над ним у всіх депутатських комісіях. Адже мова йде про 65 млн. гривень коштів громади. Що ми натомість побачили – відверте лобіювання інтересів деяких чиновників, лояльних до міського голови депутатів, більшість проектів рішень не відповідали бюджетним запитам. Хочу підкреслити, що зі скасуванням координаційної ради, яка раніше впливала на порядок денний, тепер формує порядок денний особисто міський голова. Це його особиста відповідальність.
– Яке місце у розподілі профіцитних надходжень відведене системі освіти, охороні здоров’я та профілактиці захворювань?
– Саме тому питання «Зміни до бюджету 2017» і набуло такого резонансу, адже ці статті витрат посіли останні місця. Моя особиста думка – ці 65 млн. грн. треба віддати на розвиток освіти, культури, охорони здоров’я, а не лише на підтримку комунальних підприємств та на задоволення забаганок деяких депутатів, аби вони голосували так, як треба. Зараз ми бачимо, що медична галузь отримує всього 210 тисяч (10 тис. грн. – на придбання комп’ютера, 200 тис. – на заміну вікон у пологовому будинку №1). Тому у мене і депутатів є питання: де тут охорона здоров’я і де тут турбота про херсонців? Крім медичної галузі, яка розташувалась на одному з останніх щаблів у розподілі понадпланових коштів, освіта також опинилась поза бортом. Проблема системи освіти ще й у тому, що кошти виділяються несвоєчасно. Під час канікул потрібно проводити капітальні ремонти (підготовку систем опалення, ремонт даху, тощо). Якщо грамотно підійти, то зараз потрібно максимально забезпечити освітні заклади, а за підсумками виконання бюджету за 9 місяців профіцит (зі слів фахівців департаменту фінансів, це близько 20 млн. грн.) можна спрямувати кошти на інші статті витрат.
– Чому в порядок денний сесії не потрапило питання зменшення податкового навантаження на підприємців ІІ групи? Наскільки актуально воно для нашого міста?
– Цікаве питання. І його ставив у сесійній залі депутат Дмитро Іванов (фракція «Солідарність»). Але Володимир Васильович не зміг відповісти (міський голова – ред.). Я знаю, що профільна комісія дала свої рекомендації. Депутати цієї комісії докладають багато зусиль для розвитку підприємництва. Вони опрацювали це питання, згідно зі всіма вимогами, щоб провести питання як регуляторний акт (цьому передували засідання «круглого столу», депутатський день). Депутати одноголосно підтримали це питання. Але десь воно загубилося у кабінетах працівників виконавчої влади. Я чула пояснення, що прийняття регуляторного акту про зниження ставки єдиного податку для підприємців ІІ групи призведе до того, що бюджет недоотримає додаткові кошти. Але мені здається, що ці кошти ми повинні знаходити з інших джерел. І основне джерело наповнення казни – це врегулювання земельних відносин, укладення договорів оренди тощо.
– Що втратила громада через перенесення сесій 23 червня, 3 та 7 липня?
– Головне питання – соціальний захист. Депутати на початку своєї каденції прийняли рішення, що будуть підтримувати херсонців, які потребують коштів на лікування серйозних захворювань. І це найбільша втрата. Але з’явилась дуже погана звичка поряд з такими невідкладними питаннями вносити до порядку денного «скандальні», незбалансовані питання, які приносять серйозну шкоду нашій громаді. Я впевнена, що органи виконавчої влади не повинні порушувати закон і вносити корективи у сформований порядок денний. Якщо б депутати підтримали той порядок денний, то поряд з життєво важливими (у буквальному сенсі) для багатьох херсонців питаннями, пройшли б такі, як непрозорий розподіл 65млн. гривень, як «Муніципальна варта», повноваження якої занадто перебільшені. А хто ніс би відповідальність за дії на вулиці? Депутати чітко висловились з приводу створення цієї «Варти»: на сесію 4 депутатські комісії із 6 дали рекомендацію, щоб зняти це питання і не розглядати його на сесії.
– Чому немає взаємодії у роботі органів виконавчої влади і депутатів?
– Якщо відверто, то в системі органів виконавчої влади не вистачає спеціалістів для того, аби налагодити системну роботу обох гілок влади. Залишається багато «виконувачів обов’язків» серед керівників департаментів й управлінь. Практично півтора роки місто живе без профільних заступників міського голови, які були б професіоналами своєї справи. Ці повноваження сконцентровані в одних руках першого заступника. Але ж одна людина не може виконати роботу кількох! Тому багато питань (гуманітарних і господарських) не вирішуються. Дуже велике навантаження сьогодні і на депутатах. Вони змушені замінювати собою органи виконавчої влади. І ми бачимо вже на прикладі міської ради, коли депутат є і директором комунального підприємства, і директором департаменту. І поєднує діяльність розпорядника коштів і законотворчого та контролюючого органу. У цій ситуації взаємодія неможлива.
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.
