Як пише автор статті Анатолій Яїцький, їхню чашу терпіння переповнила бійка у селищному кафе «Апельсин», яка сталася 5 травня, саме на Великдень.

— Це чергове побиття курдськими молодиками нашої молоді, наших синів і дочок, — сказав у своєму ви­ступі депутат Іванівської райради Володимир Романенко. — Ось факти. 

2005 рік — молодий хлопець Вадим Коваленко о 4-й годині ранку йшов від дівчини. На алеї, що вздовж місцевого відділення банку «Аваль», побачив: назустріч йдуть чотири молодики з битами в руках. Зрозумівши, що це йдуть по його душу, почав тікати. Але йому під ноги кинули биту, він упав біля пам’ятника жертвам репресій. Лежачого побили битами, він був синій, як баклажан. Наступного дня були зняті побої. Батько та мати постраждалого звернулися до начальника міліції з заявою, щоб порушити карну справу. Але справа була спущена на гальмах, і молодики не понесли ніякого покарання.

28 травня 2005-го, у День прикордонника, в кафе «Асторія» був жорстоко побитий Сергій Трохименко, котрий заступився за свого товариша. Його, побитого, як собаку, кинули в багажник, відвезли додому й викинули під парканом.

2006 рік. На дискотеці був підрізаний Володимир Карнаух. Його доставили в райлікарню з ножовим пораненням у живіт. Суд на 5 років позбавив нападника волі, але за зразкову поведінку через 2,5 року він був звільнений і сьогодні є неформальним лідером, згуртовує навколо себе курдську молодь і б’є наших дітей.

2006-й. Чергове побиття. Цього разу — Сергія Дерези. Ви пам’ятаєте ці події на стадіоні, коли курдський молодик бігав з карабіном в руках на очах у сотень людей. Цей карабін був вилучений міліцією, але через деякий час його знову повернули власнику. І хто з нас сьогодні впевнений, що з цього карабіна завтра не ви­стрелять комусь в груди або в спину?

27 травня 2007 року. Кафе «Десятка». Підло, звірячим ударом ззаду, була завдана черепно-мозкова травма колишньому працівнику міліції Павлу Коротенку. Пораненого доставили до обласної лікарні, де йому зробили трепанацію черепа, видалили гематому, вставили титанову пластину. Згодом він був комісований з органів міліції.

24 серпня 2012-го, у День незалежності, молоде подружжя Саманчуків — Тарас та Інна — вирішили святкувати цю подію в кафе. Але знову була спровокована бійка, ображено молоду жінку. Чоловік, який захищав свою дружину, був побитий курдськими молодиками.

8 березня 2013 року був побитий Олександр Тараненко. Він місяць пролежав з травмою щелепи в обласній лікарні.

І ось останні події, що сталися 5 травня. По-звірячому були побиті молоді хлопці: пляшками — по голові, ногами — по обличчю.

«Чому нічого не роблять правоохоронні органи? Чому не працюють на упередження, на що чекають: чиєїсь смерті чи кровопролиття?» — ці запитання лунали на мітингу багато разів. Пристрасті на площі вирували. І це в районі, де здавна жили та працювали в мирі й дружбі люди 37 національностей: росіяни і вірмени, німці і білоруси, кримські татари і греки, молдавани і грузини, поляки і азербайджанці, узбеки і болгари… 20 років тому з’явилися в райцентрі й 14 сімей курдів.

Учасники мітингу прийняли резолюцію, в якій, зокрема, сказано: «Нас турбує бездіяльність правоохоронних органів, які займають позицію спостерігача. Вони повинні працювати на упередження та проводити профілактику серед молоді. Ми розуміємо і добре усвідомлюємо, що у курдів немає своєї держави. Україна їх прийняла і захистила, дала їм притулок і громадянство, землю для ведення господарства. Вони користуються всіма пільгами, отримують субсидії та державну допомогу на дітей. Хоча самі ніде не працюють. Платником усіх цих допомог є працюючий українець. Тому вони зобов’язані виконувати вимоги чинного законодавства, поважати закони України і наші національні традиції, не провокувати національну ворожнечу».

Окрім того, учасники мітингу вимагають «перевірити паспортний та візовий режими курд­ського населення, а нелегалів — депортувати за межі України». Громада вважає, що «враховуючи неординарність ситуації, яка склалася у стосунках між корінною молоддю Іванівського ра­йону та курдськими молодиками, районний відділ внутрішніх справ повинен організувати у вечірній час у громадських місцях чергування нарядів міліції». 

Дуже не подобається людям і експеримент з об’єднання Нижньосірогозького та Іванівського райвідділів міліції. Тепер територію Іванівського району обслуговує Нижньосірогозький міжрайонний відділ внутрішніх справ. А з Іванівки до Нижніх Сірогоз — не близький світ. Громадяни вважають, що експеримент слід припинити. А ще мітингувальники попросили начальника обласного управління внутрішніх справ взяти під особистий контроль та відпрацювати їхній район як «розплідник та розповсюджувач афганського канабісу».

Поки майдан вирував, у будинку, перед яким відбувався мітинг, працювала сесія райради. До речі, там у цей час про роботу місцевої міліції звітував її начальник Валерій Жадан. З його виступу стало зрозуміло, що події в «Апельсині» були зареєстровані й занесені в єдиний реєстр досудового розслідування і кваліфікуються за статтею 296 Карного процесуального кодексу, санкції якої передбачають позбавлення волі до 4 років або обмеження волі до 5 років.

Посилаючись на таємницю слідства й те, що триває досудове розслідування, начальник міліції нічого конкретніше говорити не став. Однак уточнив, що є не тільки показання свідків, але й відео­зйомка, яка зараз перебуває на експертизі. «Ми зробимо все, щоб цю справу довести до логічного завершення. Я гарантую: винні будуть покарані. Дана справа перебуває на контролі УМВС. Думаю, що в червні вже будуть прийняті рішення по цьому кримінальному провадженню».

Що ж до продажу наркотиків, то «жодної заяви про це до міліції не надходило. А інакше ми перевірити ці факти не можемо. Потрібна лише заява, тоді буде обшук за рішенням суду».

Обговорення на сесії болючої теми теж було дуже емоційним.

— Як вважаєте, чому відбувся цей мітинг? Чи не тому, що люди ставлять під сумнів ефективність роботи міліції?

— Цей конфлікт національної приналежності не має. Але нам соромно, що ми за вирощуванням та продажем наркотиків перетворюємося на маленьку Колумбію… Може, досить експериментувати з об’єднанням районних відділів міліції? Може, краще повернути в Іванівський район свій відділ міліції? Адже ми сплачуємо податки й вправі розраховувати на державну підтримку, в тому числі — на оперативну роботу міліції.

— Не треба примішувати в цю п’яну бійку національне питання! Бандит є бандит. Злиденність, незайнятість населення — ось головні причини асоціальних проявів. Що взимку робить наша молодь — і курдська, і не курдська? Де вони проводять своє дозвілля? А будинок культури не працює! Звідси й всі біди. На жаль, дуже низька довіра населення до органів влади! А щодо ультранаціоналізму в районі — це вже взагалі нонсенс!

Між тим, є в районі і така думка: за всіма цими конфліктами — розподіл сфер впливу, щось не поділили місцеві «бізнесмени»...

Депутати райради підтримали резолюцію мітингу. Вони, як і населення всього району, чекають швидкої реакції правоохоронців. Злочинці мають бути покарані.

— Усі звинувачення, що лунають на нашу адресу, — наклеп на курдів, — впевнений фермер Алі Мустафаєв. — Наші діти разом росли. В ра­йоні ми вже 20 років. Жодного факту з продажу наркотиків немає — лише голослівні звинувачення. А ось прислів’я «На злодії шапка горить» — це про декого з організаторів мітингу. Порушники закону мають понести покарання. Перед законом усі рівні! Ми що, не такі громадяни України? Ми поважаємо українські традиції. У нас є невістки-українки. Виживаємо за рахунок присадибного господарства, як і всі селяни.

— 6 травня, після подій у кафе, до нас приїхали 70 людей і відразу почали стріляти по двору, — підключається до розмови Сона Хасанова, голова жіночої організації курдів області. — Діти були налякані. Ми любимо Україну — державу, яка взяла нас під свій захист. Ніхто не може звинувачувати нас у тому, що ми ображаємо країну, громадянами якої стали.

Ось як прокоментував ситуацію голова райдержадміністрації Сергій Каністратенко:

— Не треба надавати національного забарв­лення елементарним порушенням закону. В даному випадку сталася бійка п’яних людей у розважальному закладі. Кожен має відповідати за свої вчинки. Закон один для всіх. У нас щойно відбулася відверта розмова з цього приводу в сесійній залі. І депутати дали чітко зрозуміти: вони не підуть на нагнітання обстановки. Ми зробимо все, щоб винні у бійці були покарані. Незалежно від того, якої вони національності…

… Усе правильно. Тільки чому міліція така неповоротка? Якби працювала швидко і професійно, як показують у телесеріалах, до мітингу б справа не дійшла.

Анатолій ЯЇЦЬКИЙ. "Новий День"