15 червня експертки ГО «Громадський центр «Нова генерація» презентували в приміщенні Херсонської міської ради результати дослідження, як херсонці оцінили безпеку міста. Завдання дослідження - оцінити ситуацію щодо основних складових безпеки міста та зрозуміти, чи готові люди співпрацювати з поліцією. Також під час презентації представили спільні кроки й заходи, покликані покращити взаємодію поліції, органів місцевої влади та громади. Тристороння співпраця допоможе попереджати злочинність та посилити правопорядок у найближчому майбутньому міста Херсон.

«Громадський центр «Нова генерація» проводив дослідження у партнерстві з п’ятьма іншими громадськими організаціями протягом січня-квітня 2017 року в межах проекту «Безпечне місто». Дослідження базувалось на інтерв’ю 34 учасників 4 фокус-груп: активістів, молоді, жінок та батьків дітей різного віку, на індивідуальному («face to face») опитувані 300 осіб та он-лайн опитуванні 49 осіб. За результатами дослідження, середня оцінка відчуття безпеки у місті за п’ятибальною шкалою -  3,13 бали.

Представники "Нової генерації" розробили рекомендації для посилення реалізації політики «Поліція та громада» на території Херсонської міської ради, які публікуємо нижче.

Посилити інформування про діяльність поліції та місцевої влади щодо забезпечення безпеки міста. Дослідження показало, що варто використовувати різні підходи для різних цільових груп. Наприклад, інформувати про контактні данні для повідомлення про правопорушення групи 60+, особливо жінок, які найбільше готові повідомляти про злочини. Виступати на зборах ОСББ, залучати молодь до організації та проведення просвітницьких заходів тощо.

Громадяни відзначали, що хотіли би отримувати звіт про діяльність поліції. Також необхідно посили роз’яснювальну роботу про функціональні обов’язки різних підрозділів поліції, таких як дільничні, ювенальні інспектори, патрульних, тощо.

Посилити комунікацію дільничних інспекторів з громадою. Адже громадяни висловили бажання знати контакти свого дільничного, періодично з ним зустрічатись та спілкуватись під час різних заходів. Також хотіли б отримувати (в різний спосіб) звіт про діяльність дільничних.

Посилити інформування громади про форми та методи співпраці з поліцією. Опитування показало, що більшість людей не знає про різні форми співпраці з поліцією, а сприймають співпрацю виключно, у якості свідків, що в свою чергу викликає почуття тривоги за себе та близьких. Політика «поліція та громада» заснована на великій відповідальності самих громадян, а отже важливо надати максимально інформацію як вони можуть в різний спосіб бути задіяні для підвищення рівня безпеки в місті.

За прикладом Естонії, можливо розробити інформаційну кампанію «безпека починається з нас», адже доведено, що рівень безпеки підвищується, якщо людина змінює власну поведінку, вміє помічати небезпеку, знає як діяти в тій чи іншій ситуації, а громадяни турбуються один про одного. Адже дійсно рівень очікування від поліції та влади дуже високий, утім рівень власної відповідальності мешканців Херсона, бажає бути кращим.  

Так як більшість містян дізнаються про роботу поліції з переказів інших та з Інтернету, варто посилити роботу в області інформування в соціальних мережах, робити розсилки електронними адресами, які надають з доброї волі жителі Херсона. Утім, самі громадяни відзначили, що не вистачає прямої реклами поліції (біг-борди, радіо тощо), реклами гарячих ліній та інших контактних даних. Можливо також більше залучати сайти громадських організацій для анонсування заходів із залученням громадян та звітування про свою діяльність.      

Окрім інформування через засоби масової інформації, громадяни пропонують поліції  проводити зустрічі з представниками громади: збори ОСББ, зустрічі в робочих колективах, школах тощо.

В багатьох європейських країнах діють неформальні профілактичні програми в школах. Починаються вони ще з першого класу. Утім, ці профілактичні заняття проходять в ігровій формі, яка формує поведінку дитини, вчить поводити себе в незвичайних ситуаціях та бути відповідальним/ною в громаді, а не залякує її покараннями та штрафами.  

Найчастіше респонденти маркували як «небезпечні» такі локації у місті, як пішохідні переходи та парки, що напряму пов’язували з відсутністю освітлення та важливістю посилити патрулювання .  

Підхід сommunity policing приділяє значну роль місцевій владі у посиленні безпеки в місті. Це підтверджується результатами опитування. Адже мешканці серед факторів,які напряму впливають на безпеку вказали на інфраструктуру: стан доріг, зграї бродячих собак і тільки потім на кількість патрулів.

Одним із варіантів реалізації підходу сommunity policing може стати спільна підготовка та реалізація поліцією, міської владою та громадою «Політики безпеки м. Херсона». Це може бути стратегічною програмою на 3-5 років із розробкою та впровадженням оперативного плану заходів кожного року. Наприклад, може бути використаний досвід м. Самбір (Львівська область), де подібна програма інтегрована в концепцію розвитку міста до 2020 р. Умовно програми безпеки поділена на дві частини: інфраструктурну (наприклад, освітлення вулиць, організація пішохідних переходів) та безпекову (превенція злочинів, реагування на порушення). За безпекову частину відповідає поліція, а за інфраструктурну – місцева влада.

Можливим варіантом посилення реалізації підходу сommunity policing може бути створення спільної платформи: влада, поліція, громадяни. Її можна використовувати для організації спільних заходів, звітування, налагодження зворотного зв’язку тощо. У нагоді може стати приклад м. Львова, де діє платформа «Центр безпеки міста». Це експертна група, мета якої – об’єднати громадські організації та ініціативи, військових, працівників органів внутрішніх справ та влади для спільної координації діяльності та громадського патрулювання міста http://safe-city.com.ua

Цікаво, що окрім анонсів заходів на сайті можна знайти інформацію про графік безоплатних занять курсів першої медичної допомоги, самооборони, поводження в екстремальний випадках тощо. Організація подібних курсів дає не тільки пряме спілкування з поліції та влади з громадою, а також є ефективним каналом для інформування про свою діяльність та підготовки активних агентів та агенток змін у самій громаді.