У лютому 2016 року президентом України було підписано Указ, яким затверджено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки. Відповідно на місцевому рівні було створено Координаційні ради та розпочато роботу з розробки цільової комплексної програми. На відміну від інших регіонів України, у Херсонській області за ініціативи БФ «Фонд громади міста Херсона «Захист» та за підтримки Департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики було вирішено провести комплексне дослідження стану організацій громадянського суспільства і вже потім, на базі нього ініціювати підготовку самої програми.

Впродовж травня-вересня 2016 року громадські організації Херсонщини (зокрема Фонд громади міста Херсона «Захист», ХОО КВУ, Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень), новостворена Координаційна рада з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при обласній державній адміністрації та структурні підрозділи Херсонської обласної державної адміністрації спільно провели моніторинг, фокусовані обговорення та стратегічні сесії. У робочу групу увійшли представники експертного середовища, громадських організацій та управління з питань внутрішньополітичної діяльності Херсонської облдержадміністрації.

Як розповів представник БФ «Фонд громади міста Херсона «Захист» Максим Єлігулашвілі на прес-конференції, присвяченій презентації результатів дослідження, метою дослідження було вивчити стан громадянського суспільства, стратегії взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами місцевої влади та місцевого самоврядування, нормативно-правову базу, що регулює цю взаємодію, виявити успіхи та проблеми розвитку, місцеві моделі та формати взаємодії органів влади та ОГС.

Інструменти дослідження – фокусовані обговорення у районах області (8 зустрічей, близько 250 учасників), анкетування, моніторинг локальних засобів масової інформації, опрацювання інформації органів влади та місцевого самоврядування, вивчення нормативно правових актів.

ОГС на регіональному рівні

Як розповів голова ХОО КВУ Дементій Бєлий, за результатами дослідження на Херсонщині наявні певні центри громадянської активності. Обласний центр та декілька міст області, де ОГС є різноманітними та поширеними, використовуються різні форми взаємодії та інструментів місцевої демократії. Інша група – місцевість, де є активне економічне життя, але інститути громадянського суспільства лише починають активні дії. Та райони - територіальні громади з украй низькими темпами, як економічного росту, так і суспільного. Доволі часто це пов'язано виключно з людським фактором – наявності активістів та організацій.

"Більшості інститутам громадянського суспільства та органам влади не вистачає достатньо інформації щодо механізмів отримання соціальних інвестицій та грантової допомоги. Враховуючи це, страждає між секторальна співпраця органів влади та ОГС", - зазначив Дементій  Бєлий.

Так, результати відповідей місцевих органів влади на запит унаочнило проблему обліку та систематизації інформації щодо громадських організаторів, структурами, які відповідальні за впровадження політики сприяння громадянському суспільству.

Відповідно до одержаної інформації з районів, в якій було 11 блоків питань, дослідники отримали відповіді не в повному обсязі. Голопристанська та Скадовські районні адміністрації та Херсонська міська рада повідомили, що легалізацією громадських об’єднань тепер займаються територіальні відділення Міністерства юстиції та порадили звернутись до них. Олешківська РДА попередила, що через ті ж причини надає інформацію в неповному обсязі. Місто Нова Каховка та Горностаївська РДА чомусь обмежились переліком громадських об’єднань з охорони правопорядку. Нововоронцовська РДА відзвітувалась – в них НГО взагалі відсутні.

Інформація, що одержана не в повному обсязі не тільки ускладнила проведення дослідження, але унаочнила суттєві проблеми у комунікації між органами влади та ОГС на відповідних рівнях.

Під час дослідження чітко проявились дві найголовніші моделі поведінки – патерналізм, тобто безініціативне очікування допомоги з боку держави, та соціальний популізм, що провокує суспільні конфлікти.

Події 2013-2014 років, діяльність низки громадських організацій щодо організації навчальних та менторських програм, регрантінгу призвели до початку оновлення ОГС на локальному рівні. Так, окрім громадських структур, яким у дусі радянських традицій мають надавати державну допомогу з бюджету (ради ветеранів, афганці, чорнобильці, червоний хрест тощо) з'являються класичні локальні громадські організації, які реалізують адвокаційні, моніторингові та сервісні проекти.

Запропоновані у нормативно-правових актах інструменти місцевої демократії, громадського контролю та моніторингу, публічних консультацій є у більшості випадків деклараціями, про існування яких локальні організації не знають та не вміють застосовувати. Не вистачає і форм безпосередньої демократії, культури залучення громадян та реального прислухання до думок громадськості. В області спостерігається нерівномірна громадська активність, низька інституційна спроможність існуючих організацій громадянського суспільства, формалізований і не завжди системний підхід у використанні різноманітних форм залучення громадськості до формування та впровадження державної політики, вирішення питань місцевого значення. Потенціал організацій громадянського суспільства не повною мірою використовується органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування для надання соціальних та інших суспільно значущих послуг.

ОГС та ЗМІ

Як розповіли експерти журналістам, у рамках моніторингу було опрацьовано 377 номерів всіх районних газет області за шість місяців 2016 року. Відлік – з моменту оголошення результатів місцевих виборів. Який аспект життя громадянського суспільства найбільше цікавить місцеву пресу?

Перше – це інформація про заходи НГО та їхні семінари. Тематика заходів, які проводили НГО дуже різноманітна. Це і круглі столи з обговорення результатів впровадження місцевих проектів, і зустрічі з учасниками АТО, обговорення їхніх проблем, це навіть презентація результатів велопробігу в Каховці або інформація про краєзнавчу експедицію в Цюрупинському районі.

Друге. Масові заходи з благоустрою та впорядкування територій, наведення на них порядку та чистоти. Суботники та толоки, які проводились як за ініціативою місцевої влади, так і мешканців. Всього в пресі згадуються та описуються 25 таких заходів. Найбільше їх було в Бериславському та Каховському районах, по чотири.

Третє. Низка заходів, які дослідники віднесли до консультацій влади з громадськістю. Ознака, яка об’єднує всі ці заходи: вони ініційовані в першу чергу владою і проводяться для налагодження контактів влади з громадою, з’ясування позиції громадськості щодо певного кола питань. Важливо зазначити, що у результаті проведеного моніторингу ми не можемо стверджувати, що проблеми громадянського суспільства знаходяться поза зоною уваги місцевої преси. Всього було відібрано 88 матеріалів, які описують заходи та проблеми громадянського суспільства. Найбільше матеріалів було відзначено в Каховському (17) та у Бериславському (9) районах. Найменше в Нововоронцовському (2) та в Великолепетиському (1) районах. Окрім того, районна пресса висвітлює діяльність інститутів громадянського суспільства переважно в позитивному форматі. Було виявлено тільки 2 негативні публікації. Обидві стосуються Високопільського району.

Водночас моніторинг підтвердив – громадські організації та інші інститути громадянського суспільства в районах області знаходяться на стадії початкового розвитку. Їхні заходи скоріше випадкові та не системні. В багатьох випадках районні НГО виступали партнерами в заходах обласних або всеукраїнських організацій як співорганізатори заходів останніх. Окрім того ініціатором локальних заходів, консультацій частіше всього виступають органи влади. Це наглядно демонструють заходи, які ми віднесли до консультацій: сходки, зустрічі, громадські слухання, засідання громадських рад. Як правило, їх ініціює влада. Вони скоріше схожі на інформування, ніж на консультації, та не генерують великої кількості ініціатив громадян.

Програма сприяння розвитку громадянського суспільства

На основі проведеного дослідження зовнішніми та регіональними експертами, державними службовцями на базі Координаційної ради було розпочато процес розробки Обласної цільової програми сприяння розвитку громадянського суспільства на 2017 – 2020 роки.

Як розповів на прес-конференції керівник ГО "Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень" Олександр Мошнягул, ключовою відмінністю даного документу є залучення зовнішніх експертів та безпосередніх бенефіціарів до його розробки та подальшого впровадження. Окрім того запропоновано конкурсні механізми та комплексну освітню та менторську підтримку, яка буде супроводжуватимуться аудитом, як фінансової, так і програмної складової. Програма передбачає методи та засоби, які базуються на інтеграції зусиль та ресурсів організацій громадянського суспільства та влади щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства в області:

- формування системи інституційної підтримки організацій громадянського суспільства в реалізації ними соціально значущих проектів, програм, ініціатив;

- підготовка та підвищення кваліфікації активістів організацій громадянського суспільства, громадських активістів, органів самоорганізації населення;

- запровадження кращих практик залучення громадськості до формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення;

- розробка та запровадження конкурсних механізмів фінансової підтримки за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів, організацій громадянського суспільства в реалізації ними соціально значущих проектів, программ та наданні соціальних послуг;

- розширення сфер застосування державно-приватного партнерства за участю організацій громадянського суспільства;

- розробка та запровадження системного моніторингу та оцінки стану розвитку організацій громадянського суспільства в області, рівня задоволеності різних соціальних груп якістю соціальних послуг, їх доступністю;

- проведення досліджень з різних аспектів розвитку громадянського суспільства в області, визначення потреб в соціальних послугах та різних аспектів розвитку громадянського суспільства;

- створення дієвого механізму контролю за впровадженням та реалізацією програми, дотримання критеріїв надання фінансової та ресурсної підтримки організацій громадянського суспільства, прозорості та підзвітності, як ключових принципів міжсекторального партнерства.

Присутній на прес-конференції начальник Департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики ХОДА Павло Гавриш зазначив, що після подій 2014 року суттєво змінилася взаємодія громадянського суспільства та влади.  

"Можна взаємодіяти на рівні забивання голів. А можна шукати шляхи вирішення проблеми", - зазначив Павло Олександрович, акцентувавши увагу на тому, що проект програми сприяння розвитку громадянського суспільства вже був прийнятий та надалі ведеться робота в цьому напрямку.