2 серпня в Кризовому медіа-центрі Херсон відбулася прес-конференція з теми «Міжнародний день Голокосту ромів. Масштабний концерт-реквієм в Херсоні».

У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах було знищено 2897 циган. Загалом у цьому таборі з 23 тис. циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тис. Вважається, що під час голокосту від репресій загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів. В процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів. Понад 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини та Естонії було знищено фашистськими режимами. Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено порядком 19 – 20 тис. осіб національності рома, проте немає даних про загиблих на примусових роботах, у таборах-гетто, під час рейдів проти УПА та радянських партизан тощо.

2 серпня у всьому світі відзначається Міжнародний день голокосту ромів – пам'ятна дата, встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» Міжнародний день голокосту ромів в Україні відзначається на державному рівні.

На території нашого міста за ініціативи Міжнародної громадської організації ромів «КЭТАНЭ», за підтримки МФ «Відродження», Херсонської обласної філармонії, Ромської ради України та Херсонської обласної державної адміністрації, Управління культури ОДА, Херсонського єврейського благодійного-громадського Центру «Хесед Шмуель» 2 серпня о 16.30 в фойє Херсонського музичного училища відбулася виставка, присвячена пам’яті жертв голокосту, а о 17.00 у великій залі Музучилища – концерт-реквієм, на якому виступив камерний оркестр «Гілея» та народні артисти України Наталя Лелеко, Тетяна Григорьєва. Під час заходу були показані відео матеріали студентів Ромського освітнього фонду.

На прес-конференції керівник Ромської ради України, керівник міжнародної громадської організації ромів "КЭТАНЭ", заслужений діяч мистецтв України Юрій Іваненко зазначив, що, на жаль, більшість людей нічого не знають про ці події, не цікавляться історією. Під час Другої Світової війни знищувались майже всі нації, не тільки роми, а й татари, євреї страждали.

Згідно архівній довідці, за документами фонду Херсонська обласна надзвичайна комісія з розслідування злочинів нацистських загарбників на території Херсонської області , історико-меморіальним виданням «Книга скорботи України. Херсонська область» виявлена наступна інформація щодо місць розстрілів ромів:

-м.Херсон – у ямах біля в’язниці по вул..Гімназичній розстріли ромів розпочались з листопада 1941 рок, у березні 1942 року – 50-70 жінок з дітьми, у квітні 1942 року – понад 300 чоловік, у травні 1942 року – понад 100 чоловік, влітку 1942 року – приблизно 50 чоловік, восени 1942 року – велику групу осіб.

Директор Херсонського єврейського благодійного-громадського Центру «Хесед Шмуель» Олександр Вайнер зазначив, що у вересні на Херсонщині проходили масові розстріли євреїв в 41 році. У Херсоні було тимчасове гетто, огороджене колючим дротом, куди  зганялися і євреї, і роми, і порушники комендантської години, і партизани, і всі, хто знаходився в німецькій комендатурі. 16 вересня всі люди, які в цьому котлі перебували, а це приблизно 10,5 тисяч осіб, були розстріляні й захороненні в районі Зеленівки.

«Спеціально створена комісія розкривала рови, де поклали цих людей. Визначити в цих тілах, хто якої національності, дуже складно. Відновити пам'ять про безвинно знищених людей - наша людська відповідальність. Люди знищувалися тільки через свою національну приналежність», - зазначив Олександр Вайнер.

Присутній на прес-конференції начальник управління внутрішньополітичної діяльності ХОДА Павло Гавриш зазначив:

«Певні трактування тих чи інших подій в українській історії повинні пройти перевірку у середі професійних істориків. Ми повинні говорити про ті чи інші сторінки в історії на основі архівних документів. Я вважаю, що вшанування цієї дати важливо не тільки для ромів, а й для всіх національностей».

Викладач ХДУ, кандидат історичних наук Юрій Капарулін, який займається питанням голокосту у свою чергу відмітив:

«Це в першу чергу застереження. Бо голокост був не лише антисемітизмом, це була частина політики держави. Наша задача зробити так, щоб цей досвід не повторився».