У минулих публікаціях ми з’ясували думку херсонців щодо генедрної рівності та дізналися, чи стикаються вони в повсякденному житті з мовою ворожнечі та отримали коментарі експертів. Тепер ми опитали херсонських народних обранців, як почуваються жінки у владі. Якщо вірити відповідям депутатів та депутаток – жодної дискримінації у міській раді нема. Читайте самі.

У першу  чергу ми звернулися до секретаря міськради Олени Урсуленко – жінки, особа якої найчастіше в знаходиться в центрі уваги. Вона відзначила, що гендерної нерівності на своїй посаді не відчуває.

«Є пропозиції, які викликають бурні емоції у депутатів, але це не пов’язано з генедром. Мені здається, що у нас в цьому плані рада йде в ногу з часом та є взаємоповага між жінками та чоловіками», - прокоментувала Олена Урсуленко.

Також вона зазначила, що хотілося б, щоб більше уваги приділялося гуманітарній сфері, благоустрою міста. «Здається, що жінки це більше розуміють, ніж чоловіки», - зазначила секретар міськради.  

Так само комфортно себе почуває й депутатка Олена Мазур, яка «за 2 роки своєї каденції жодного разу не стикнулася з мовою ворожнечі».

«У нас усі рівні, жінки представлені практично у всіх фракціях, у всіх комісіях. І жінка у нас секретар ради. Навпаки, чоловіки тільки підтримують колег-жінок. Якщо проект виносить жінка, 99% в нашій сесійній залі він буде підтриманий. Наприклад, мої проекти все підтримані», - розповіа депутатка.

Її колега по фракції «Укроп» Віталій Богданов в свою чергу вважає, що депутат не має статі, депутат – це депутат.

«До жінок ставлюся з повагою і толерантно. Якщо жінка - розумна людина, я з задоволенням до неї прислухаюся. А замість мови ворожнечі я икористовую мову гумору», - з посмішкою говорить депутат.  

Депутат Сергій Жуйков вважає, що жінка має права такі ж як чоловік й запевняє, що у фракції партії «Солідарність» думки жінок завжди користуються авторитетом й повагою.

«Я вважаю, що будь-яка жінка має повне право бути депутатом. У нашій фракції дослуховуються до думок будь-якої жінки, у нас рівноправні партнерські стосунки, іноді навіть дружні», - говорить депутат.

На підтвердження цих слів депутатка Галина Лугова запевняє, що жодних утисків не відчуває.

«У нас в депутатському корпусі 12 жінок. Це не так мало, але хотілося б тут бачити більше жіночих обличь, особливо освітянок. Відчувається навпаки підтримка, чоловіче плече», - коментує пані Лугова, додаючи, що звикла працювати в чоловічому колективі, але без жінок – нікуди й хотілося б, щоб їх було якомога більше в усіх сферах.

І тільки одна депутатка з опитаних – Оксана Дьякова – визнала, що все ж таки стикалася з певною мовою ворожнечі на свою адресу. Наприклад, коли вона виступала за створення Кризового центру для жінок, постраждалих від насилля, їй сказали «напевно, вас вдома чоловік б’є.»

«Я не стикалася з якимось тиском, але все одно… З одного боку нас люблять, нами милуються, але коли якась пропозиція - її не підтримують, кажуть «навіщо це вам треба, це таке серйозне питання», - прокоментувала депутатка.

Судячи з усього, Херсонську міську раду можна привітати – жінки відчувають себе комфортно та вважають, що наявні конфлікти й суперечки не мають гендерного підтексту. Якщо це дійсно так, то цей факт не може не радувати.

Ця стаття підготовлена в рамках ініціативи «Мова ворожнечі» в українських ЗМІ: ідентифікація та протидія», яка впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Зміст публікації являється відповідальністю виключно автора.

Катерина Пономаренко