незалежний спостерігач

Громадськість – невід’ємна компонента національної стійкості


В Українському кризовому медіа-центрі відбувся Круглий стіл «Культура безпеки в умовах війни: як забезпечити стійкість суспільства та інституцій?». Головним завданням обговорення стало бажання допомогти українцям розібратися, як жити під час тривалої невизначеності
Детальніше

Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог

Барабани радості або кілька слів про українське відродження

Я назавжди запам'ятав як на початку 90-х років на якусь херсонську філологічну конференцію прийшла із доповіддю талановита викладачка з української філології Херсонського державного університету Наталія Чухонцева з купою книжок. Й замість вступу почала ці ...
Детальніше
Політична Херсонщина » Суспільство » УРБАНІСТИЧНА ІНТЕРВЕНЦІЯ НА ПІВДЕННЕ УЗБЕРЕЖЖЯ – ВІД ПРОЄКТУ ДО РОЗВИТКУ

УРБАНІСТИЧНА ІНТЕРВЕНЦІЯ НА ПІВДЕННЕ УЗБЕРЕЖЖЯ – ВІД ПРОЄКТУ ДО РОЗВИТКУ

 

1 грудня стартував новий проєкт «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку: Генічеськ-Скадовськ 2030». Науковці і практики в цій царині готові вивчати та аналізувати стан курортних містечок південного узбережжя і надавати рекомендації щодо їхнього розвитку. Нарешті урбаністичні дослідження перестали бути привілеєм великих міст, тому є сенс орієнтуватися на розвиток міст в найближче десятиріччя. 

Чому саме Скадовськ і Генічеськ? На думку проектної команди, це ключові міста південного узбережжя України, на яких можна розгорнути програми урбаністичного розвитку прибережних міст і територій, а набутий досвід можна тиражувати і адаптувати, з урахуванням локальної специфіки.


Керівник проєкту архітектор Ігор Лялюк (Харків) коментує необхідність і своєчасність проєкту: «У більшості невеликих міст східної і південної України схожі проблеми. Вони страждають на одну й ту саму «урбаністичну» хворобу, яка називається «Місто-неформат». Це легко прочитується, коли вивчаєш «міську» структуру. Чому в лапках? Тому, що ця структура тільки прикидається такою. У представника класичного європейського міста, якого занесе в наші південні містечка, завжди виникає питання - «Де я? У місті чи в селі?» Адже його уявлення про місто й міський досвід абсолютно не співвідносяться з тим, що він бачить навколо себе. «Лікування» міст, як і лікування різних хворих людей з однаковим діагнозом, має схожий «протокол терапії». На меті - «розморозити» такі «урбаністичні ембріони» і виростити їх у повноцінні міста європейського типу».

«Проєкт» – перший експериментальний урбаністичний майданчик інноваційного типу, в рамках якого створено платформу територіального розвитку CO-URBANISM – для розробки та реалізації нових підходів і технологій «вирощування» міст. Вона є кооперацією різних спільнот, що включає ініціативну групу архітекторів «АМА», ГО «Urban Re-Public» (Херсон), яка реалізує проєкт, ГО «Асоціація архітекторів Одеси», вчені та фахівці українських вищих навчальних закладів - Херсонського державного аграрного університету, Херсонського державного університету, Харківського національного університету будівництва та архітектури, Київського національного університету будівництва та архітектури, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.


Координаторка проєкту, кандидат архітектури Надія Антоненко (Київ) підкреслила важливість «колективного розуму»: «Розмірковуючи над ідеєю нашого проєкту і своєї ролі в ньому, я відштовхувалася від свого переконання, що архітектор – це не творець, а спів-творець. І важливим є зібрати навколо себе різних людей, які є носіями власних думок й готові ними ділитися. Створити поле, в якому думки можуть об'єднатися і вибудуватися у щось нове, краще. Ми почали шукати захоплених у свою справу людей, які можуть підняти голову над суцільною завісою розчарувань, неприємностей і приземленості. І ми їх знайшли. Вони – основа цього проєкту, і, сподіваюся, всіх наступних».

Менеджерка проєкту Тетяна Румілець, член Асоціації архітекторів Одеси, додає: «В рамках проєкту ми зібрали молодих найкреативніших архітекторів з Києва, Харкова, Дніпра та Одеси, з активною життєвою позицією, які беруть участь в урбаністичних конкурсах та семінарах як в Україні, так і за кордоном, у яких горять очі і які хочуть змінити нашу країну, зокрема в периферійних місцинах, де ці зміни, особливо в урбаністичному аспекті, відбуваються повільніше, ніж в центрі та великих містах. У багатьох є досвід викладання у вишах, що є неоціненним під час роботи в команді. Тож розраховуємо на їхній внесок у генерування гарних та реалістичних ідей».

Головні завдання проєкту – дослідити урбаністичний потенціал Генічеська і Скадовська, переосмислити розвиток цих міст та дотичних до них територій,  розробити такі сценарії просторового розвитку міст (включаючи варіанти розвитку міських набережних), які б сприяли підвищенню їх інвестиційної привабливості.

Експерт проєкту Сергій Дяченко (Херсон), краєзнавець, дослідник історії архітектури Півдня, дійсний член Українського національного комітету ІКОМОС, підкреслив міждисциплінарний характер проєкту: «CO-URBANISM – сучасний науковий підхід, що забезпечує комплексний всебічний аналіз урбаністичного потенціалу цих містечок. Соціологія, економіка, екологія, інвестиційна політика, культурне розмаїття та туризм – пул залучених експертів вражає. Але для нас важливі думки не тільки зовнішніх експертів, а й бачення самих мешканців цих міст. Фактично ми будемо проводити передпроєктне дослідження для розробки нових генеральних планів міст. Далі вже політична воля місцевої влади – прислухатися до розроблених рекомендацій і починати втілювати ідеї, що допоможуть вирішити найнагальніші урбаністичні проблеми Генічеська та Скадовська, або діяти самотужки. Але в будь-якому разі цей проєкт змусить їх подивитися на власне місто іншими очима».

Проєкт буде відкритим, з великою кількістю лекцій, дискусійних панелей і обміном баченнями та стратегіями онлайн і на живо (якщо дозволять карантинні обмеження). Також заплановані робочі зустрічі та презентації у Скадовську, Генічеську та Херсоні. Передбачається широке залучення місцевих підприємців, органів влади, активістів від громади. Для проєктної команди важливо знати думку скадовчан та генічан щодо подальшого розвитку міст, про що мріє молодь, яка здебільшого кидає свій дім через брак перспектив гідної самореалізації. Головний чинник такого сумного сценарію – відсутність чіткої стратегії розвитку регіону. Проєкт власне покликаний сприяти його розбудові задля перетворення в «місця щасливих людей», де буде комфортно і мешканцям, і відпочиваючим, де будуть створені умови для інвестиційно привабливого бізнесу, який й забезпечить нові перспективні робочі місця та заохотить молодь залишитися в рідному місті. 

Для якісної комунікації, промоції проєктних завдань та зворотного зв’язку було створено групи у фейсбуці: CO-URBANISM СКАДОВСЬК 2030 і CO-URBANISM ГЕНІЧЕСЬК 2030.

За словами Ігора Лялюка, «суперзавдання проекту – розбудити в жителях Генічеська та Скадовська містян. В тому, що в результаті роботи ми отримаємо цікаві архітектурні пропозиції і бачення майбутнього для цих міст, я навіть не сумніваюся. Упевнений у професіоналізмі своїх колег, який зростає з року в рік. Достатньо подивитися на ті роботи, які виносяться на щорічні професійні архітектурні огляди – Ukrainian Urban Awards, «Інтер'єр РОКУ», «Премія НСАУ», Steel Freedom, тощо. Містянин – не пасивна позиція, ми не є містянами тільки за фактом прописки. Містянин – це людина, яка відповідальна за своє місто і бере участь в прийнятті рішень щодо його життя і розвитку. Якщо ви не маєте можливість брати участь в процедурі прийняття рішень, ви не можете й відповідати за об'єкт управління, за своє місто. В результаті роботи ми повинні отримати не тільки життєздатні проектні пропозиції, а й низку реальних інструментів і можливостей для жителів Генічеська та Скадовська реалізуватися, стати активними будівничими майбутнього своїх міст».

Ключовий захід проєкту – семінар «Скадовськ-Генічеськ-2030», який відбудеться у Скадовську протягом 1-9 лютого 2021 р. і який збере на одному майданчику представників громадськості обох міст, місцевої влади, експертів, тьюторів (наставників), учасників. За результатами тижневого інтенсиву буде розроблено та презентовано громаді по три проектні пропозиції для кожного міста: три схеми розвитку поселень та територій з розробкою зон відповідальності та ресурсного забезпечення; концепції розвитку берегової лінії; розробка кварталів (загальні схеми генерального плану, проектні пропозиції об’єктів забудови кварталів).

І, нарешті, вирішальний етап – ініціювати створення місцевого офісу територіального розвитку для реалізації перших пропозицій та подальших розробок, який об’єднає зацікавлених представників місцевої громади, фахівців, бізнесменів та державних посадовців.

Мери двох міст – Олександр Яковлєв (Скадовськ) і Олександр Тулупов (Генічеськ), висловили готовність сприяти реалізації досліджень, допомагати в організації та проведенні семінару. Також вони охоче нададуть інформацію про існуючі стратегії розвитку та інші наявні напрацювання. І головне – допоможуть у визначенні трьох конкретних кварталів для їх детального опрацювання під час семінару. Така відкритість до інновацій – добрий знак, адже будь-який найінтелектуальніший проект без практичного втілення залишиться на папері і в мріях його розробників. Хотілося б, щоб назва проєкту – «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку» – стало пророчим.

Проєкт «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку» виконується ГО «Urban Re-Public» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

 

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 100 8191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый

розроблено - photografica