Правдолюба відправили до психушки

Що таке українська судова система, добре відчув на власній шкірі новокаховчании Анатолій Лисак. За роки Незалежності він пройшов понад 100 судових процесів. Запевняє, що у 99% з них відстоював не власні, а громадські інтереси. Так, подавав позов проти передачі міської стоматологічної поліклініки з комунальної власності в оренду приватному ТОВ, оскаржував розпорядження мера В.Коваленка, рішення органів місцевого самоврядування, неправомірні дії керівників закладів освіти тощо. Як правило, місцеві судді його позови відхиляли. Він оскаржував їх у вищестоящих судових інстанціях. І коли домагався справедливого рішення, то уже вимагав покарати суддів — за винесення неправосудних рішень. Кінець-кінцем він так дістав місцевих служителів Феміди, що усі 6 суддів Новокаховського суду зініціювали порушення проти нього карної справи за нібито перешкоджання їхній діяльності та втручання у роботу суду. Справа розглядалася у Херсоні. І суддя Т., не довго думаючи, призначила А.Лисаку психіатричну експертизу.

- Зі мною хотіли розправитися як у радянські часи, - розповідає Анатолій Андрійович. - Тобто, або зробити карним злочинцем, або оголосити психом. Я привіз результати психіатричного обстеження з Києва, з Асоціації психіатрів України. “Так ви уже й там побували!” - здивувалася суддя і призначила мені експертизу у Степанівці.

А.Лисак перетерпів і цю принизливу процедуру, два тижні пролежав у психушці. Лікар виявився розумним чоловіком, вислухав його історію, обстежив, видав довідку про те, що пацієнт психічно здоровий. Взагалі справа розглядалася 6 років, доходила до Верховного суду. Увесь цей час Анатолій Андрійович перебував під домашнім арештом.

Хабар і суддівська пенсія

Нещодавно він побував у Києві, їздив на прийом до секретаря дисциплінарної палати. Скаржиться на новокаховських і херсонських суддів, які виносили неправосудні рішення у його справах.

- Боюся, що вони пройдуть переатестацію і знову вершитимуть людські долі, - каже А.Лисак. - Цього допустити не можна. За одне тільки поміщення мене в психушку суддю треба судити відкритим судом. Зварича судили — вся Україна гриміла. А у нашого колишнього голови Апеляційного суду Іванищука знайшли 7 мільйонів долярів у квартирі, 100 тисяч у ресторані забрали і ні від кого не можу дізнатися, як же його судили. Ні Генпрокуратура, ні Адміністрація президента не відповідають.

Дійсно, голова Апеляційного суду Херсонської області Анатолій Іванищук був затриманий у лютому 2012 року при отриманні хабара в сумі $100 тис. Про це тоді повідомляли українські ЗМІ. Він підозрювався у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - отримання неправомірної вигоди, тобто хабара, за що передбачено до 8 років в'язниці з конфіскацією майна.

У березні того ж року Вища кваліфікаційна комісія відсторонила його від виконання обов'язків. У квітні 2013-го, замість звільнення за порушення присяги, Верховна Рада відправила його на пенсію. А у червні 2014-го Центральний районний суд Миколаєва Іванищука виправдав. Нині Анатолій Петрович благополучно живе на суддівську пенсію (біля 20 тис. грн.).

Феміда з відкритими очима

Четвертий місяць оскаржує рішення Новокаховської міської ради депутат Вадим Лепень. Вимагає визнати неправомірними дії міського голови В.Коваленка щодо підписання та вручення посвідчення депутата Олександру Лук'яненку, а також висування його кандидатури на посаду секретаря міськради. Відповідно оскаржує і решення ради про обрання Лук'яненка депутатом та секретарем. Суддя Новокаховського суду Геннадій Чирський відмовився розглядати позов, бо, на його думку, справа непідсудна цьому судові. Але Одеський апеляційний суд повернув позов до Нової Каховки і зобов'язав місцевий суд розпочати розгляд справи.

Також активісти оскаржують розпорядження заступника мера Леоніда Чурсинова про скликання сесії. У той час міський голова перебував у відпустці, а Чурчинов виконував його обов'язки.

- Суддя Сапронова прийняла рішення, що у нього були повноваження скликати сесію, - розповідає голова міської організації партії “Народний фронт” Ірена Лепень. - Хоча згідно закону лише міський голова або секретар ради мають таке право. Ми подали апеляційну скаргу. Вважаю, що Сапронова прийняла політичне рішення. Я взагалі дійшла до висновку, що Новокаховський міський суд не готовий приймати правові рішення щодо позовів до місцевої влади, бо підтримує політику мера і його оточення. Тому судді знаходять різні приводи для відмов. Хоча у богині правосуддя Феміди мають бути зав'язані очі. Судді кажуть, що не треба розхитувати човен, мовляв, у нас же все нормально, є якась стабільність. А яка ж стабільність, якщо місто вмирає? Давайте у цій стабільності усі згниємо. Як можна розвивати туризм, коли у міста нема ніякої привабливості, крім природних умов.

Карні справи та судові процеси тривають і по неправомірно пробаному недобудованому приміщенні школи №11 та колишній будівлі міського відділу освіту, яке зруйнували без дозволу Мінкульту в історичній частині міста. Коли вони дійдуть до логічного кінця — невідомо. Якщо нинішня система правосуддя і правоохорони збережеться, то це триватиме вічно.

Потрібна команда реформаторів

Очищення судової гілки влади в Україні не відбувається, вважає співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

- Нічого не змінюється, - каже правозахисник. - Єдине нововведення — починається переатестація суддів. Ну і ще Вища рада юстиція дала згоду на звільнення кількох одіозних суддів. Але в цілому система залишаються старою, опирається будь-яким змінам. Та й зміни були не дуже добре підготовлені і багато в чому неприйнятні. Закон про очищення судової влади фактично провалився. 87 відсотків голів судів переобрані за демократичною процедурою і залишилися на своїх посадах. А саме через них здійснюються замовні рішення.

На думку Є.Захарова, для проведення судової реформи в країні потрібні наступні умови. По-перше, нові люди, які цим займатимуться, адже сама система себе реформувати не зможе. Тільки команда реформаторів, яка знає, що і як робити і має політичну волю, може щось змінити. По-друге, усі реформи треба робити швидко, аби система не змогла адаптуватися і звести всі перетворення нанівець. По-третє, треба розробити пілотні проекти реформувань і обкатати їх у певних регіонах. По-четверте, будь-які реформи вимагають фінансування. У країні нині економічний стан важкий, а чимало коштів іде на військові потреби.

Звільнити усіх суддів одночасно, як закликають деякі радикали, не можна, каже правозахисник. Бо зависнуть 9 мільйонів справ. Їх неможливо просто так передати іншим. Суди можуть бути паралізованими.

- Треба змінювати правила, - переконаний Євген Юхимович. - У будь-якій сфері діяльності 10 відсотків працівників завжди порушують закон, стільки ж — ніколи не порушують. А 80 відсотків діють за ситуацією. Тому варто створити такі правила, щоб система стимулювала законність винесення рішень суддями. А тих 10 відсотків, що порушують закони, звільнити.

Поки ж у громадян є тільки одна можливість висловити своє ставлення до неправосудних, замовних та політичних рішень. Пожбурити у продажного чи заангажованого суддю яйцем, запальничкою або черевиком, як це зробили вінницькі активісти. Та нашим політикам слід добре вивчити історію. Адже часто у країнах, де не діяло державне правосуддя, поставав народний суд.

Олександр ГУНЬКО