незалежний спостерігач

Олександр Прокудін: У кожній громаді будуть групи розмінування, бо ця робота – на роки


З Олександром Прокудіним говоримо про те, як наші бійці на лівому березі Дніпра протистоять ворогу, про вартість ремонту укриттів, про стосунки з облрадою, про те, за рахунок чого збільшують кількість саперів, про урядовий експеримент у Посад-Покровському. Питань багато, бо ситуація динамічна, а ситуація в регіоні – це й війна, і відбудова водночас. Ми розміщуємо нове інтерв'ю з начальником Херсонської ОВА Олександром Прокудіним, яке підготувала Ірина Староселець, Укрінформ
Детальніше

Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог

Дерусифікація: в Херсоні зроблено черговий крок

Сьогодні в Херсонській громаді черговий успіх. Перейменована чергова група вулиць. Розмінована чергова група ідеологічних мін, які нам залишили окупанти після багаторічної своєї окупації. В місті стало більше українського, свого, рідного. Частина ...
Детальніше
Політична Херсонщина » Суспільство » Олександр Черненко: Більшу небезпеку, ніж підкуп, на цих виборах становить популізм

Олександр Черненко: Більшу небезпеку, ніж підкуп, на цих виборах становить популізм

Незважаючи на відвоювання українських силовиків, значна частина Сходу все ще залишається під контролем терористів. Чи можливо буде провести вибори в зоні АТО?

- Це проблематичне питання і треба прямо відповісти, що на територіях, які українська влада не контролює, проведення виборів неможливе. Звісно, можна партизанськими методами завезти бюлетені й підпільно збирати комісії, але це не дасть жодного результату. Ми тільки будемо наражати на небезпеку тих, хто буде цим займатися. Враховуючи чинні обставини, найкраще проводити вибори на Донбасі за такою ж схемою, як і президентські. На округах, де влада контролює ситуацію, вибори відбудуться. Там же, де ситуацію контролюють терористи, вибори можуть відбутися після звільнення цих території.

Загалом, в Луганській та Донецькій області знаходяться 32 округи. Під час президентських виборів, голосування відбулося на 12 з них. Нині таких округів буде більше. Поза виборчим процесом залишаться не більше 10-15 округів. Можуть бути й ситуації, коли звільнено лише половину округу – там також можна проводити вибори. Закон дозволяє рахувати голоси лише на тих дільницях, де вибори відбулися. Що ж стосується кандидатів по мажоритарці, вони на «захоплених» округах обиратися не зможуть. Загалом, враховуючи неможливість проведення виборів на 12 округах Криму, у наступному парламенті не вистачатиме близько 20-30 депутатів.

Як це вплине на легітимність нового скликання Верховної Ради?

- Парламент повноважний, коли має 300 депутатів. Можна пригадати вибори 2012 року, коли на 5 округах вибори були визнані такими, що не відбулися. Сьогодні їх буде не 5, а 25. В юридичному плані жодних проблем не буде. А от у політичному – можуть виникати питання. Однак, при збереженні змішаної системи й доки окупований Крим, ми не отримаємо повного представництва у парламенті. Якби система була пропорційна – усі 450 депутатів були б обрані.

Чимало людей покинули територію військових дій. Чи врегульовано юридично питання голосування біженців?

- У законодавстві про вибори та про державний реєстр виборців норми стосовно переселенців із Донецького та Луганського регіонів не виписані. Якщо відповідні зміни не будуть ухвалені, полегшити голосування повинна буде Центральна виборча комісія своїми постановами та роз’ясненнями. На президентських виборах використовували норму про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Будь-яка людина, не обов’язково біженець, яка не перебуває за місцем свого постійного проживання, могла завчасно звернутися до органів ведення Реєстру виборців й змінити місце голосування надавши відповідні підстави. Під час президентських виборів у таких громадян вимагали довідку з роботи, договір про оренду житла. Для жителів Криму для зміни місця голосування було достатньо кримської прописки. Жодних винятків для мешканців Донецька та Луганська тоді не передбачалося. Технологічно, це зробити складніше, адже деякі міста сьогодні зайняті, але вже завтра можуть бути звільненими. Можливо, ЦВК запровадить вичерпний перелік міст, яким не треба жодної додаткової довідки. Проте, варто наголосити, що ця процедура вимагатиме попереднього звернення в органи реєстру.

Чи не буде фальсифікацій та провокацій за умов застосування такої процедури?

- Багато хто плутає її із відкріпними талонами, але це не так. Після звернення, людина «зникає» в Єдиній електронній базі реєстру виборців із однієї дільниці й з’являється на іншій, до якої вона подала заяву. Там будуть заздалегідь надруковані списки й дописувати ручкою когось у день виборів ніхто не буде. Тож, підстав для кількаразового голосування немає.

Можуть виникнути проблеми із голосуванням таких біженців за мажоритарних кандидатів. Очевидно, процесуально голосування буде оформлено як для закордонних виборців: люди, які змінили місце голосування, будуть вибирати лише партію, а не мажоритарного кандидата. Можливо, вони отримають право голосувати і за мажоритарника, але за того, який балотується на округу, де знаходиться дільниця для голосування.

Які зміни відбулися у портреті середньостатистичного виборця Сходу?

- Головна зміна – велика розгубленість та дезорієнтація цих виборців. Раніше, усе було зрозуміло: є Партія регіонів та Янукович, вони свої, а інші – вороги. Після краху Януковича електорат зневірився і не знайшов інших орієнтирів. У свідомості цих виборців утворився вакуум. Все це позначиться на явці навіть у звільнених регіонах. Якщо раніше явку на Сході нарощували штучно: привозили людей, погрожували – явка була близько 60-70%, а подекуди навіть до 80%, без мобілізації вона б сягала максимум 50%. Сьогодні ж, коли ніхто не мобілізовує виборців, а значна частина просто не бачить прийнятних кандидатів, слід очікувати дуже низьку явку до 40%.

Кому можуть віддати голоси ці виборці?

- Будуть виникати різні політичні проекти, щоб задовольнити запит цих виборців. Це може бути «Сильна Україна» Тігіпка, яка вже була розкручена. Проходження до Ради Партія регіонів малоймовірне. Вони можуть отримати певну підтримку, але сьогодні невідомо, хто може стати обличчям партії. Без певної персоніфікації для них буде складно набрати навіть 3%. Можуть виникнути й нові політичні сили. Можливо, це будуть якісь радикальні проекти, які будуть йти на вибори під гаслами федералізації. Головне – щоб вони були у конституційному полі й не закликали до повалення влади чи порушення територіальної цілісності, інакше, їх просто не зареєструє ЦВК. Проте, під час агітації спекулювати на цих темах будуть і мажоритарники й партії. Все ж, виборцям Сходу, хоч для них це і важко, рано чи пізно доведеться перелаштуватися й спробувати робити вибір у нових політичних умовах. При бажанні, вони зможуть знайти відповідних кандидатів.

Чи зможуть нові проекти ефективно провести рекламні кампанії, враховуючи скорочені терміни проведення кампанії?

- Ініціативи по скороченню кампанії до 45 днів не підтримала ВР. Однак, термін визначений законом у розділі про позачергові вибори – 60 днів, хоч зазвичай кампанія триває 90. Безперечно, це ускладнить організацію виборів й для багатьох політиків та політичних сил обмежить можливість для агітації. По факту, це дає преференції вже відомим партіям та кандидатам, які вже обиралися на певних округах. У 2007 році теж були позачергові вибори й скорочена кампанія й ніхто під сумнів не ставив чесність таких змагань.

Дійсно важко буде новим партіям. Але треба розмежувати псевдонові олігархічні проекти з серйозною медійною та фінансовою підтримкою й нові громадсько-політичні утворення, які народилися на Майдані. У нас точно буде «нова» партія у парламенті – Радикальна. Тож новий не завжди кращий. Проте, навіть за наявності ресурсів, подолати 5%-ий бар’єр новим брендам буде важко.

Безумовно, є і такі партії як «Демальянс», «Воля», «Сила людей». На цьому тлі виникали ініціативи понизити бар’єр до 3% або взагалі прибрати бар’єр. Але штучне пониження бар’єру може призвести до приходу у парламент значної кількості партій із сумнівним політичним капіталом. Треба розуміти що на одну таку нову умовно демократичну партію може прийти три нових партійних олігархічних проекти. Тому до зниження бар’єру потрібно ставитися обережно. Сьогодні самостійно нові партії добитися серйозного успіху не зможуть. Їм потрібно або шукати більш відомих й рейтингових партнерів, або боротися за місця на місцевих виборах.

На столичних виборах неочікувано велику підтримку отримала «Самопоміч». Чи може вона розраховувати на такий же успіх на всеукраїнській політичній арені?

- Потрібно розуміти, що столичний виборець і середньостатичний український – це різні люди. Все ж, у Києві найбільша кількість користувачів інтернету, тут був Майдан. За рахунок Києва і Львова «Самопоміч» може показати серйозний результат, але для них була б більш прийнятною планка у 3%. Зараз вони зможуть принаймні поборотися.

До парламенту має увійти умовно нова партія «Солідарність». За яким принципом вона формується?

- Партія є, формальною головою є Юрій Стець. Проте ми розуміємо, що це – президентська політична сила і її рейтинг напряму залежить від підтримки неформального лідера Петра Порошенка. Соціологи проводили експеримент, демонструючи, яку кількість голосів може набрати цей проект залежно від того, як він буде оформлений в анкеті. Партія «Солідарність» – це гарантоване подолання бар’єру (але не більше), «Солідарність» Петра Порошенка – це вищий рейтинг і Блок Порошенка – це найвищий результат.

Очевидно, блоків на виборах не буде, тож успіх залежить від того, хто буде першим номером партійного списку й від успішності агітаційної кампанії. Головне завдання технологів – максимально засоціювати «Солідарність» й Порошенка за зразком: говоримо «партія» – маємо на увазі Ленін. Якщо їм вдасться це донести до виборців, результат партії може бути досить непоганим.

Говорити про демократизацію й відхід від досвіду лідерських партій на цих виборах не доводиться?

- Так, за винятком, хіба що, «Свободи» та комуністів. «Батьківщина», Радикальна партія, «Сильна Україна» – всі ці бренди прив’язані до лідерів. Якби була пропорційна система із відкритими списками, виборець міг би обрати достойних авторитетних людей з регіонів, які б представляли партію. Утім, оскільки система залишилася стара, ми знову будемо обирати між лідерськими партійними проектами.

Багато політологів висловлюють думку, що вибори – найкраща люстрація. Чи дійсно це так за старої виборчої системи?

- Якщо ми живемо в ідеальному світі, де вибір є чесним і усвідомленим – безперечно. Хоча, виборці теж можуть помилятися. В існуючій ситуації – чекати від виборів докорінної люстрації було б перебільшенням. Але я також не поділяю занепадницьких настроїв, що парламент жодним чином не зміниться або стане ще гіршим. По-перше, гірше вже не може бути, по-друге, якщо виборець буде свідомим та відповідальним, навіть при поганій чи недосконалій виборчій системі можна обрати прийнятний парламент.
Політики відмовилися взяти на себе відповідальність за покращення якості парламенту і тепер слово за виборцями.

Чи готове суспільство взяти на себе таку відповідальність зараз, в умовах війни й інформаційного хаосу у деяких регіонах?

- Тут немає однозначної відповіді. Досвід київських виборів демонструє, що на деяких округах перемагали політики, люди Майдану, нові політичні проекті, а на сусідніх округах голосували за 200 грн. Сказати, що суспільство повністю й кардинально змінилося не можна. Є дуже позитивні тенденції, які позначаться і на результаті парламентських виборів. Але треба враховувати й складну економічну ситуацію, яка буде лиш погіршуватися: у людей немає грошей, ціни на комунальні послуги піднімуть. На тлі негараздів можливий сценарій приходу доброго Санта Клаус, який буде всім роздавати гроші. Цілком може бути, що певна частина людей, наступаючи на горло власній пісні, підтримає такого кандидата. За дослідженнями, відсоток виборців, готових продати свій голос, зростає пропорційно запропонованій сумі. Шкода, але ще навесні парламент відмовився розглядати зміни до Кримінального кодексу, які посилювали відповідальність за підкуп.

Більшу небезпеку, ніж підкуп, становить популізм: прості відповіді на складні питання та виклики, перед якими стоїть держава. Люстрація, війна, економічне та соціальне становище – на всіх цих темах політики будуть спекулювати. Наприклад, ми бачимо динаміку підтримки Радикальної партії та Ляшка. Це популістичний проект, але велика кількість громадян його підтримує. Тож, говорити, що ми отримали нове суспільство, яке обере якісно новий парламент, на цих виборах не доводиться.

Парламент буде складний, суперечливий, але є сподівання, що критична маса професійних й відповідальних депутатів, змінить якість цього парламенту. Він не буде дуже хороший, але, ймовірно, буде готовий підтримувати реформи, які сьогодні необхідні країні.

Як ви оцінюєте шанси регіоналів пройти по мажоритарці?

Безперечно, така ймовірність є. Однак, на колишній успіх сподіватися не варто. Частини округів, де вони могли перемогти, просто немає. Якщо раніше вони перемагали на деяких округах Центральної України, зараз такого не буде. Якщо 20 регіоналів і переможе на мажоритарних округах, вони не будуть серйозно впливати на прийняття рішень. Головним критерієм люстрації для виборців має стати голосування 16 січня.

Чимало зауважень викликає чинний склад ЦВК, термін повноважень якого вичерпався ще на початку літа. Чи матиме це якийсь вплив на результати виборів?

- У 12 із 15 членів ЦВК 1 червня закінчився термін повноважень і вони виконують обов’язки, доки не приймуть присягу нові. Це така напівлегітимність. У липні в порядку денному ВР стояло питання призначення нових членів Центрвиборчкому. Однак, досягти згоди стосовно цього питання не вдалося. Причина – апетити «Батьківщини», яка зараз має нормальне представництво у ЦВК й поставила ультиматум щодо збереження своїх позицій. Голосів не вистачило й питання не розглянули.

Оскільки кампанія за деякими прогнозами стартуватиме вже 27 серпня, змінювати склад ЦВК немає ані часу, ані сенсу. Вибори і так будуть надскладними з точки зору організації й приводити нових людей, які не мають досвіду проведення виборів, тим паче, у таких умовах, не можна. Думаю, новий парламент, одними з перших рішень має ухвалити новий якісний закон про вибори та змінити склад комісії.

Чому зараз забули про Виборчий кодекс, ухвалення якого було однією з основних вимог на шляху до євроінтеграції?

- Ухвалення цього кодексу потребує широкої фахової дискусії. Не потрібно забувати, що восени 2015 року в нас мають пройти чергові місцеві вибори й було б добре, якби до того часу ухвалили такий документ. Знову ж, його потрібно ухвалювати не останньої миті, а хоча б за півроку до виборів. Найоптимальніше – , ухвалити Виборчий кодекс навесні, після серйозного громадського обговорення та експертних дискусій.

Нині у деяких містах Сходу люди повстають проти місцевої влади, яка відкрито підтримувала сепаратистів, а після звільнення українськими силовиками, повертається у свої крісла. Чи можливе проведення дострокових виборів у Східному регіоні?

- Ініціатива з проведення таких виборів є, але технічно це не так просто. Не можна провести вибори сьогодні у Слов’янську, через місяць в Іловайську, а ще пізніше – у Донецьку. Потрібно повернутися до цього питання, коли вся територія буде звільнена. Тим паче, через рік в нас вибори по всій Україні. Постає питання, чи є сенс проводити місцеві вибори перед тим, як будуть внесені зміни у Конституцію й відбудеться децентралізація та отримання місцевою владою нових повноважень. Якщо ми оберемо нових представників місцевої влади зараз, а потім дамо їм інші повноваження – це буде не зовсім правильно.

Варто зауважити, що посада міського голови або депутата місцевої ради не захищена недоторканістю. Якщо є серйозні факти зловживань, порушень, підтримки терористів, цих людей можна затримувати та притягати до відповідальності. Тоді їх обов’язки виконуватимуть секретарі міськрад, до яких також багато питань. Але перехідний період має бути. Можливо, десь потрібно буде ввести військову комендатуру. А вже після змін Конституції, восени 2015, або, якщо буде політичний консенсус, раніше, проводити місцеві вибори по всій Україні.

Джерело: "Главком"

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 100 8191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый

розроблено - photografica