» » Українські виборці задоволені роботою Президента та довіряють його команді - соцопитування

Українські виборці задоволені роботою Президента та довіряють його команді - соцопитування

70% українців довіряють Президенту Володимиру Зеленському -
63% громадян позитивно оцінюють перші кроки президента і його команди, негативно – лише 13%. Ще 24% не визначилися. Позитивно оцінюють перші кроки президента у всіх регіонах: у Західному 72%, Центральному – 65%, Південному – 48%, Східному – 64%. Такі результати соцопитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.

Опитування відбувалося 8-20 серпня 2019 року. Загалом опитали 2040 респондентів, старших 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Найбільш позитивні оцінки виборців «Слуги народу» – 86% оцінюють перші кроки позитивно, 1,5% негативно. Переважно позитивні оцінки виборів Опозиційної платформи «За життя» та «Батьківщини», негативні – лише виборців «Європейської солідарності». Виборців «Голосу» серед респондентів було надто мало для статистично надійних висновків.

Більшість українців вважають, що причина вражаючої перемоги Зеленського на виборах – запит на радикальне оновлення влади.

«Володимир Зеленський має довіру 70% громадян. Жоден президент в історії України такої довіри не мав. Позитивний баланс довіри/недовіри мають і представники його команди: у Дмитра Разумкова +25%, Андрія Богдана – +5%. У інших лідерів політичних сил, які пройшли до складу Верховної Ради, баланс довіри/недовіри (перевага недовіри над довірою) від’ємний: у Святослава Вакарчука -25%, Юрія Бойка  -37%, Юлії Тимошенко -63%, Петра Порошенка -72%», – розповіла Ірина Бекешкіна, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Першочерговими завданнями нового президента люди вважають припинення вогню на Донбасі  – 71%, зростання життєвих стандартів зарплат, пенсій – 44%, зниження тарифів – 31%, також покарання винних у корупції посадовців (21,5%) та зменшення впливу олігархів на політику (18%).

70% опитаних вірять в успіх майбутніх реформ – 26% «загалом вірять», 44% з певними сумнівами. Це найвищий показник за всю історію замірів. Зовсім не вірять в успіх реформ лише 6%. У здійсненні реформ сподівання покладають 66% – на президента, 43% – на Верховну Раду, майбутній уряд – 35%.

З’ясувалося, що ще до виборчої кампанії серіал «Слуга народу» дивилися 50% українців, а виступи «Кварталу 95» – 85%.

«Я думаю, що [вплинув] цей образ президента, якого бачили половина населення країни. Після його,  як в новорічну ніч Зеленський виступив і оголосив, що йде у президенти, люди подумали «Ось наш президент». За місяць його рейтинг стрибнув удвічі… Але не стільки телебаченні телеканал впливає – люди самі шукають те, що підкріплює їхні уявлення і враження. І якщо телеканал інформує або агітує за кандидата, якому симпатизує виборець – він і дивиться цей канал», – зазначила Ірина Бекешкіна.

Соцопитування продемонструвало, що для 70% людей телебачення залишається основним джерелом інформації, у групі 60+ років – для 90%. При цьому, телеканал «1+1» очолив рейтинг довіри. Для виборців віком до 30 років основну роль відіграють інтернет-сайти – 60%, дещо більше, ніж телебачення. Фейсбук виявився удвічі вагомішим, ніж Інстаграм.

Вперше одним з провідних мотивів голосування на парламентських виборах було бажання підтримати певного лідера. Половина виборців на мажоритарних округах підтримали кандидата від тієї ж політсили, за яку голосували за партійним списком. Належність кандидата-мажоритарника до певної політичної сили була важливою для 74% виборців, ще 23% – зважали на партійну приналежність.

Менше половини українців знають, хто у підсумку був обраний депутатом у їхньому мажоритарному окрузі.

35% громадян вважають, що те, що більшість обраних депутатів ніколи не були в політиці – позитив, тому що вони зможуть оновити політику; 25% оцінюють це як негатив – тому що вони непрофесійні;  26% вважають, що це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці люди вчитися.

«Велика розбіжність залежно від того, чиї це виборці. Виборці «Слуги народу» однозначно вважають, що це позитив, виборці «Європейської солідарності» – що це однозначно негатив», – зазначає Ірина Бекешкіна.

Щодо люстрації посадовців з попередньої влади думки розділилися. «31% вважають, що потрібно звільняти всіх без винятку. Ще третина вважають, що звільняти потрібно тих, хто був задіяний у протиправній діяльності. 16% вважають, що звільняти потрібно лише тоді, коли на цю посаду є краща кандидатура… Більш того, якщо подивитися на виборців різних політичних сил, більшість  – проти люстрації. І навіть якщо взяти виборців «Слуги народу» – думки діляться 50/50», – деталізувала Ірина Бекешкіна.

Ідею електронного голосування підтримують 38% українців, не підтримують – 43%. Загалом з опитаних користуються Інтернетом 68%, не користуються – 32%.

Що думають експерти про 100 днів президента?

В опитуванні брали участь близько 50 експертів. Діяльність президента оцінили на 3+ за десятибальною шкалою.

Головними успіхами нового президента називають рішення про розпуск Верховної Ради, призначення позачергових виборів та перемогу на них партії «Слуга народу». Другим за важливістю називають зовнішньополітичні зусилля – візити до європейських країн, Канади, заплановану зустріч із президентом США, тому що це показало збереження західного вектору. Як один з успіхів називають відновлення мінських перемовин, кроки, спрямовані на припинення вогню, звільнення заручників, активізації нормандського формату, примирення керівників Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Серед головних поразок називають кадрову політику, зокрема, призначення Богдана головою Офісу президента, включення до списку «Слуги народу» кандидатів із сумнівною репутацією, звільнення Романа Безсмертного з Тристоронньої контактної групи, Агії Загребельської з посади державного уповноваженого Антимонопольного комітету України.

«Серед невдач виділяють деякі зовнішньополітичні події. Це повернення Росії до ПАРЄ – вважають, що  президент зробив недостатньо, щоб перешкодити цьому; що намічається перспектива «реабілітації» Росії у відносинах з ЄС та США, і що Україна є недостатньо проактивною, щоб перешкодити цьому»,  – розповів Сергій Шаповалов, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

У внутрішній політиці експерти очікують від президента подання кандидатур на посади міністрів та очільників Нацбанку, Генпрокурора та інших; сприяння успішному запуску Вищого антикорупційного суду , кроків у боротьбі з корупцією, економічній політиці та припиненні війни на Донбасі. У зовнішній політиці – дії для посилення санкцій проти Росії, налагодження стосунків із США та ЄС, проактивні кроки для активізації нормандського формату, продовження європейської та євроатлантичної інтеграції.

Валерій Пекар, громадський діяч, член громадського об’єднання «Виборча рада UA»:

– Суспільство зараз дуже поляризоване, розколоте на два табори. Значна частина продовжують жити у парадигмі передвиборчої боротьби, і абсолютно по-різному оцінює одні й ті ж кроки. Мало людей, які займають середню позицію: кроки президента і його команди оцінюють або дуже позитивно, або дуже негативно.

– Що ми можемо сказати з певністю про 100 днів президента – за цей час він був дуже успішним у концентрації влади. Він вперше в українській історії отримав однопартійну більшість на парламентських виборах. Найважливіше почнеться завтра. Треба пильнувати,що буде приймати парламент, хто буде призначений на посади.

Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво–Могилянська Академія»:

«Коли більшість суспільства підтримує президента – не зовсім можна говорити про поляризацію, скоріше про розбіжність думки більшості суспільства та експертно-активістської спільноти».


Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права, член Ради «Реанімаційного пакету реформ»:

– Після виборів ми говорили, що неможливо прогнозувати, яким президентом буде Зеленський. Ці 100 днів дали ясність: ми бачимо сильного президента і концентрацію влади в руках президента.

– Це нормальна світова практика, коли партія виграє вибори і самостійно формує уряд. Це створює можливості для авторитаризму, але це не означає авторитаризм одразу. Кричати «вовки», коли їх ще немає – це втрачати можливість потім давати сигнали, коли для цього з’являться реальні сигнали.

– З опитувань ми бачимо, що в наступні роки роль громадських організацій буде зовсім іншою, ніж після Майдану. Тоді саме через недовіру до державних інституцій громадяни шукали надійну опору в громадських організаціях та міжнародних експертах. Як тільки довіра громадян перемістилася на бік новообраного президента і парламенту – довіра до громадських організацій і очікування, що вони будуть драйверами реформ колосально обвалилася.

– У випадку Зеленського падіння рейтингу буде повільнішим, ніж зазвичай. Зняття депутатської недоторканності, потенційне скорочення кількості депутатів будуть дуже позитивно оцінені суспільством. Економічна ситуація в Україні покращилася, але люди це пов’яжуть скоріше із Зеленським, ніж із Порошенком. Крім того, надії після революцій значно більші – тому стрімкіші розчарування. Хоча зараз настрої оптимістичні, це не той рівень оптимізму, який дає революція, тому не буде настільки сильних і стрімких розчарувань.

Ірина Бекешкіна, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва:

«Щодо громадянського суспільства: ми не заміряли рівень довіри, і я б не сказала, що рівень довіри впав. Просто якщо раніше не довіряли жодній владній інституції, за винятком армії, виник новий тип патерналізму – надію почали покладати на громадянське суспільство. А зараз з’явився новий об’єкт для цих патерналістських настроїв: є президент і «слуги народу», які для всіх зроблять добре. Це тривожно, тому що це стримує людей від власної активності».

повне відео прес-конференції:


скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 1008191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый