Захід представляв з себе одночасно і прес-конференцію, і зустріч з редакторами. Тому в ньому взяли участь редактори та журналісти міських, районних ЗМІ, а також представники Інтернет-видань, кілька молодих журналістів. Деякі з присутніх є членами НСЖУ, але їхні обличчя мені не знайомі, мабуть, тому що коли їх кар'єра була на піку, я ще не вміла читати.
Здивував той факт, що на столах не було прес-релізів. Адже, здавалося б, хто як не голова НСЖУ, повинен розуміти необхідність цього документа.
Але ось, починається прес-конференція та Олег Наливайко відразу попереджає, про що говоритиме. Сьогодні на порядку денному 2 питання - «Роздержавлення» і «УкрПошта». Про що хочуть говорити херсонські медійники, ніхто не питає.
Роздержавлення: Буде чи не буде?
Роздержавлення – позбавлення влади права засновувати власні ЗМІ.
Взагалі-то рішення здійснити роздержавлення комунальних та державних ЗМІ було добровільно прийнято владою ще у 2005 році, але донедавна про це лише велися розмови і не чинилися ніякі дії. Навесні цього року Президент України зрушив питання з мертвої точки, доручивши Державному комітету з питань телебачення та радіомовлення розробити законопроект по роздержавленню. Згодом до його розробки долучилася й НСЖУ. На сьогодні законопроект готовий і вже виносився на розгляд разів 30, але щоразу знімався «з технічних причин».
Законопроект передбачає не тільки сам процес роздержавлення, а й подальшу підтримку цих видань: навчання для кореспондентів, юридична та фінансова допомога тощо. Процес проходитиме в два етапи: спочатку 2 роки пілотний проект, потім 1 рік – власне роздержавлення. Як зазначає голова НСЖУ, влада буде підтримувати тих, хто вияве бажання взяти участь в пілотному проекті.
У цьому законопроекті багато уваги приділено розвитку газет, зокрема регіональних (ясна річ, після їхнього роздержавлення). Радник голови херсонської обласної ради Володимир Мостовий та член правління херсонської організації НСЖУ Оксана Жиляєва зауважили, що зараз обласні та тим більш районні газети майже ніхто не читає, всі переключаються на Інтернет-видання або Інтернет-версії газет, тож потрібно думати про розвиток в цьому напрямку. На цей закид з боку херсонців Олег Ігорович відповів, що в законопроекті є окремий пункт, присвячений Інтернету.
«УкрПошта» - головний партнер для НСЖУ
Останнім часом у пресі з’являлося багато матеріалів щодо конфлікту НСЖУ та «УкрПошти», яка займається постачанням друкованих видань по всій Україні.
Олег Наливайко роз’яснив ситуацію. Він зазначив, що «УкрПошта» для НСЖУ – один з найголовніших партнерів і насправді ніякої війни між ними немає. Але було декілька ситуацій, на які Спілка не могла закрити очі. Наприклад, коли на деякі поштові відділення надходила вказівка преміювати працівників за те, що певна газета добре передплачується. НСЖУ звернулася у Антимонопольний комітет, де провели розслідування й припинили ці дії.
Те ж саме з тарифами. «УкрПошта» різко підвищила їх на 50%. НСЖУ знову звернулася у Антимонопольний комітет, але потім були переговори з керівництвом «УкрПошти», під час яких виявилося, що підприємництво 4 роки не піднімало тарифи, хоча за ці роки все дорожчало, і тепер вирішила, так би мовити, компенсувати втрачене.
За словами Олега Ігоровича, НСЖУ розуміє становище «УкрПошти», але все ж буде відстоювати підвищення тарифів не більше, ніж на 25%.
«Спілчанські» справи
Голова НСЖУ розповів, що ведеться активна робота з ветеранами та молоддю.
На підтримку ветеранів виділено 250 тис. грн., які розподілені по кожній області: на лікування, проведення заходів тощо.
Для молоді передбачені конкурси шкільних газет, школа для юнкорів в «Артеку», літня школа для юнкорів в Одесі. А для студентів-журналістів діє організаційний центр в Києві, який допомагає їм знайти базу практики, а також надає фінансову допомогу.
Важливою новиною для всіх журналістів стало те, що наразі НСЖУ працює над законопроектом про визнання журналістики творчою професією. Це означає, що журналіста зможуть взяти в штат навчальні заклади без кандидатського звання і педагогічного стажу.
Також в стадії розробки кадрове агентство для журналістів. Поки що воно працює «в ручному режимі».
Для журналістів-практиків діють спеціалізовані школи – медична школа, школа аграрної журналістики, правова школа. У планах – школа фінансової та освітньої журналістики.
НСЖУ продовжує випуск серії книг «Золоті імена української журналістики».
Час прес-конференції вийшов, але дискусія не закінчилася. Після заходу залишилось дивне відчуття. Голова НСЖУ розповідав про діяльність, якої нема навіть тіні в нашій області. Чому? Може, тому що два покоління журналістів зовсім нічого не знають одне про одне. Досвідчені журналісти не діляться досвідом, а молоді не знають їх в обличчя, бо спілкуються здебільшого з колегами-ровесниками. Нема комунікації, зворотного зв’язку. І найприкріше – нема розуміння того, що він потрібен.
