» » Школа із російською мовою навчання: бути чи ні?

Школа із російською мовою навчання: бути чи ні?

На якій мові вчитися: вирішують батьки чи чиновники? 
Чи мають право батьки навчати дітей на рідній мові в місцях компактного проживання різних національних меншин - таке питання ставить журналіст газети "Нового Дня" Олег Батурін в своїй статті "Забули про принцип вільного вибору". 
Він наводить різні думки та позиції вчителів, чиновників та активістів на прикладі двох міст обласного значення в Херсонській області. 
Питання залишається відкритим. 

Перед тим, як Ви прочитаєте цю цікаву статтю, хочемо нагадати кілька фактів. В Херсонській області мешкають представники біля 115 національностей. В усіх містах та районах області найбільша кількість - українці. В середньому по області вони складають 82%, серед міського населення - 78%. 

Згідно всеукраїнському перепису населення 2001 р., в Новій Каховці мешкає 73,81% українців та 23,37% росіян й ще 2,82% представників інших національностей. За кількістю росіян Нова Каховка на другому місці (на першому - Херсон). У відсотках по відношенню до інших національностей громада Нової Каховки на другому місці після Генічеського району (там мешкало за відомостями Перепису 23,4% росіян). Для порівняння, у сусідній Каховці - 15,12% росіян. Й в цьому місті російська меншина є одна з найбільших в області у порівнянні з іншими національностями. Звісно, Перепис населення не проводився вже майже 16 років. Кількість представників різних національностей могло змінитися. Але не суттєво. 
Далі - стаття Олега Батуріна.

Зробити україномовними всі навчальні заклади області вже з нового навчального року планує обласна влада. Але в Міносвіти стверджують, що це суперечить чинному законодавству.

‘’Ми зараз не можемо нормально працювати, в школі склалася неспокійна обстановка’’, — зітхає директор Новокаховської ЗОШ № 1 ім. О. Довженка Олена Зуйко. ‘’Порушником спокою’’ виявилися місцеві активісти, які оголосили війну російській мові навчання в освітніх закладах міста. ‘’Ми вже почали поступово переводити на українську СЗОШ № 8, гімназію. А ЗОШ № 1 залишається єдиною російськомовною, і я нічого не можу з цим вдіяти. Місто ж залишається російськомовним, і батьки виступають проти переведення на українську’’, — пояснює начальник відділу освіти Новокаховської міськради Оксана Якубова.

‘’З російською простіше’’

До Президента України, Міністерства освіти і науки, Херсонської облдержадміністрації і міського голови Нової Каховки останнім часом почали надходити звернення доволі дивного змісту. Його автори звинувачують керівництво відділу освіти Новокаховської міськради в тому, що воно ‘’виховує в місті манкуртів і яничар’’ і примушує батьків обирати російську мову навчання для своїх дітей. Ці звернення доповнюють цитати Геббельса і лідера КПРФ Зюганова.

— Його автори виступають за насильницьку українізацію школи і стравлюють дітей різних національностей. Але від дискримінації за мовною ознакою недалеко і до дискримінації за формою черепа, — коментує Олена Зуйко.

Не виправдовуючи методи активістів, я намагаюся зрозуміти: чому у Новій Каховці все ж таки вирішили залишити російську мову навчання в школі № 1. Олена Зуйко погодилася відповісти, проте одразу попросила перейти на російську: ‘’Мені так простіше’’.

За її словами, право вибору мови навчання закріплене Конституцією і ЗУ ‘’Про засади державної мовної політики’’. І пояснює, що залишити школу російськомовною вирішила міськрада ще у 1994 році.

— Не секрет, что в Новой Каховке много русскоязычных людей, и для детей материнским языком является русский. Так что, нам всем собраться здесь и уходить? История города же такова! Зачем же колотить все это? — обурюється Олена Зуйко. — К тому же, у нас есть детский садик с логопедической группой. Первые полгода они выговаривают дефекты речи на русском языке. На нём им проще говорить, это уже установленный факт. И потом эти дети идут к нам.

Директор школи також стверджує, що в СЗОШ № 8 були невдоволені відкриттям під тиском активістів українських класів: ‘’Они их просто додавили. Мы же решили изучить мнение родителей, хочет ли кто перехода на украинский. Тем более, что сама наша учительница была не против. Однако родители лишь трёх будущих первоклассников из 61 согласились на украинский. Мы им предложили либо перейти в другие школы либо согласиться с мнением большинства, если это их принципиальная позиция. Под троих детей мне ведь класс не откроют! Также родители написали обращение, в котором осуждают действия активистов. В нём они пишут: ‘’Треба виходити з того, як зручно для дитини і чи комфортно їй буде в цьому навчальному закладі? Якщо дитина в родині спілкується російською, а в садочку і російською, і українською, то їй буде важко спілкуватися одразу українською’’.

Олена Зуйко наголошує, що питання переходу закладу на державну мову викладання нині є неактуальним. І наводить аргументи: ‘’Я не понимаю, зачем делать социальный бум в городе? У меня непростая школа. Тут учатся дети только четырех депутатов, многих уважаемых в городе людей. И контингент родителей абсолютно разный’’.

З українською діти на ‘’ти’’

З пояснень Олени Зуйко я зрозумів, що ніяких незалежних досліджень з даного питання у Новій Каховці ніхто не проводив. Всі висновки робляться лише з заяв батьків і їхнього спілкування з вчителями. Тож питання — скільки саме новокаховчан є російськомовними і чому саме останні віддають перевагу російській мові навчання для своїх дітей? — залишаються без відповідей.

Втім, Оксана Якубова наводить інший аргумент: ‘’До нас їдуть діти з Криму і Донбасу, які мають статус внутрішньо переміщених осіб. Тож самі батьки дуже хочуть, щоб хоча б школа № 1 залишалася російськомовною’’. Проте зі слів Олени Зуйко виходить, що вказаних дітей у цьому закладі навчається небагато. ‘’У нас 16 дітей, котрі мають статус внутрішньо переміщених осіб. Минулого тижня ще 2 дітей прибуло з Туреччини з родини колишніх кримчан, а вчора прибула дитина з Росії’’, — пояснила вона.

І Якубова, і Зуйко наголошують на тому, що попри російську мову викладання, учні ЗОШ № 1 демонструють великі успіхи з української. ‘’Тільки цього року наші учні ставали переможцями міського і обласного етапів всеукраїнських олімпіад з української мови, міжнародного мовно-літературного конкурсу, у конкурсі знавців ім. Петра Яцика. Вони знають і поважають українську мову, історію і є патріотами України’’, — додає Олена Зуйко. Судячи з усього, вивчення україн­ської не викликає у школярів особливих проблем. Тож, можливо, про обран­ня мови навчання варто питати не лише батьків, а й самих учнів? Крім того, чи не опиняться  в нерівних умовах діти, котрі вивчали фізику чи математику російською, потім, після вступу до вітчизняних вишів?

— Активісти постійно пишуть безкінечні скарги, звинувачують мене в тому, що я займаюся зросійщенням, виховую манкуртів і, якби не такі, як я і міський голова Володимир Коваленко, то й війни в Україні не було б. Однак я вважаю, що ми не повинні бути такими. Я розумію, що в нашій країні однозначно повинна бути українська мова. Проте якщо одна школа з наших 14 є російськомовною, мені здається це нормою, — наголошує Оксана Якубова.

‘’У мовному питанні треба ставити крапку’’

Ми вирішили поцікавитися й думкою освітян сусідньої Каховки, де також діє російськомовна спеціалізована ЗОШ № 2. Її директор Галина Соломахіна нагадала, що цей заклад у 1921 році було засновано як радян­ську єврейську школу, адже тоді в місті офіційно існувала єврейська громада.

— Деякі батьки віддають до нас своїх дітей тільки тому, що ми викладаємо російською. У самому місті багато російськомовних, а також до нашої школи приходять навчатися діти з Росії. Їх одиниці, але вони є. Хоча старшокласники віддають перевагу саме українській мові, — коментує Галина Соломахіна. — Особисто я не проти переведення школи на україн­ську мову навчання, проте було б добре залишити хоча б один клас з російською, як це зробили в Малокаховській ЗОШ Каховського району. А головне — зробити цей перехід поступовим, бажано, починаючи з 1-го класу. До речі, якщо взяти Росію, то там узагалі не панькаються і одразу позакривали всі україномовні школи — наприклад, у Криму. При тому, що в цій країні проживають дуже багато українців. Але, зрештою, треба мати повагу до самих себе і поставити велику крапку в мовному питанні. Коли ж це станеться, переконана, навколо нього не точитимуться такі дебати, як зараз.

Але якщо на російську мову є попит, то чому в Каховці, де проживають чимало ромів, не існує жодного класу з викладанням ромською мовою?

— Його немає, бо немає жодного звернення від ромської громади, яка бажала б, щоб діти навчалися рідною мовою. Я цікавився досвідом Ужгорода в цьому питанні, де теж багато ромів. Виявилося, що тамтешні роми розмовляють угорською і в їхньому місті є 2 угорськомовні, а також одна словацька і одна російськомовна школи, — відповідає начальник відділу освіти Каховської міськради Михайло Гончар.Що ж стосується російської, то діти нацменшин можуть вивчати її в окремих класах. Потреби в російськомовних школах у місті я не бачу — враховуючи, що українська домінує в усіх сферах життя: діловодство ведеться українською, нею ж складають ЗНО. Чому існує попит на російську, не знаю, але в будь-якому разі це вибір не дітей, а їхніх батьків. Оскільки СЗОШ № 2 є спеціалізованою з вивчення іноземних мов, то вони, цілком можливо, обирають її саме через це, а на російську просто не звертають уваги. Втім, питання припинення викладання ро­сійською в СЗОШ № 2 може вирішити лише міська рада. Проте, на мою думку, воно зараз навряд чи може набрати достатню кількість голосів, тому я його й не порушую.

За коментарем ми також звернулися до начальника управління освіти та науки Херсонської облдержадміністрації Євгена Криницького.

— Будь-яка держава починається з її мови, і ми не можемо цим нехтувати, особливо в умовах військової агресії з боку Росії, — зазначив він. — На мою думку, треба обов’язково порушувати дане питання, бо інакше нічого не зміниться. А займатися необхідно і патріотичним вихованням, що теж починається з мови. Щодо російськомовних шкіл, то вони можуть існувати, якщо в місті є офіційно зареєстрована російськомовна громада (або представництво інших національних меншин). Сумніваюся, що в Новій Каховці є щось подібне.

За словами Криницького, пере­вести російськомовні школи на україн­ську планується вже з нового навчального року. ‘’Проте це треба робити планомірно, аби не нашкодити навчальному процесу. Приміром, переводячи школи, починаючи з 1-х, 5-х та 10-х класів, — додав він. — А за бажанням батьків російська мова навчання може залишитися в якихось окремих класах’’.



скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Наше відео

Про нас

"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.

Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны (0552) 34-44-26, (066) 1008191 
E-mail: polit.kherson@gmail.com

Редактор сайта Дементий Белый