Если рефинанс будет влит и паника погашена - огромные убытки (инфляция или уменьшение валютных резервов), вечный головняк от управления несистемными активами хронически убыточного госбанка, коррупционные скандалы. Короче, публичные финансы страны поимели дыру масштабов, сходных с "Нафтогазом" до введения "рыночных" цен. Мы все подавились "мацой", путлер может пить шампунь от радости, а 54% позапрошлогодних сладкоежек пусть икается.

Друга помилка режиму після націоналізації - брехня. Якщо "заморозили" з нібито технічних причин тіпа на добу - найтупішим, хоча і цілком очікуваним продовженням стало даруйте за тавтологію, продовження морозу. 

Бо якщо після доби в морозилці банк втратив би не більше чверті залишків рахунків корпоративних клієнтів (це десь півмільярда доларів в еквіваленті), з яких більша частина залишилась би в банківській системі України, і які цілком можна було покрити новими бондами та поточною емісією, то тепер жахливе для бізнесу словосполучення "на невизначений термін" неминуче породить підсилення недовіри і до банківської системи, і до держави зокрема. Остання стає заручником власного морозильника. 

Відпустиш - послідує негайне переведення до інших банків з масовою, кількасотмільйонною, втечею в оффшори, девальвацією до 30-35 грн за долар і в підсумку - відкату до попередніх курсів, але з втратою двох мільярдів доларів резервів. Не відпустиш - зворотній мультиплікатор і стагфляція. Найогидніший варіант - макроекономічно нікчемних манюпасів триматимуть під забороною (хай хоч з голоду повпирають разом із своїми нечисельними колективами), а великим бізнесам робитимуть небезкоштовні вікна. Тоді - комбінація