Принциповим нововведенням закону стало розповсюдження на «запорогові» закупівлі системи електронних редукціонів. Нагадаємо, що редукціон - це аукціонні торги, які проводяться за принципом зниження ціни. На редукціоні головним суб'єктом угоди виступає не продавець, а замовник, який бажає придбати необхідний товар. Він називає максимальну суму грошей, яку готовий заплатити за потрібну річ. Продавці товару пропонують замовнику свою ціну, яка поступово знижується. Торги тривають до тих пір, поки покупець не погодиться на угоду. У таких торгах в порівнянні зі звичайними аукціонами річ продається за низькими цінами. 

Є також кілька приємних дрібниць:

1. Виключено розбіжності у формуванні тендерних комітетів. Тепер їх (або доданих «уповноважених») можна призначати з числа «інших», окрім посадових, осіб замовника. Це відкриває реформаторські налаштованим органам (абз. 31 ч.1 ст.1) самоврядування шлях до формування комітетів з участю громадських активістів.

2. Кваліфікаційні критерії залишено на вибір замовника, можна залишати не всі чотири, як раніше, а залишати мінімум один, будь-який з чотирьох.(ст.16).

3. Учаснику, поки він не переміг, не потрібно додавати жодних довідок інших органів влади, а тих, які дублюють інформацію з відкритого доступу, не потрібно взагалі. (ч.3 ст.17).

4. Визначено дороговказ для «допорогових» закупівель. Хоча і досить розмито – «дотримуватись принципів цього закону, в т.ч. дозволено (а не наказано) застосовувати систему електронних редукціонів. Без зазначення нижньої межі. (ч.1. ст.2).

Тепер недоліки:

1. Успадковано тепер уже безглузду стару норму щодо формування комітетів, що непрямо натякає на виключне їх  формування службовцями замовника. (ч.2 ст.11).

2. Залишено розмиту систему централізованих замовників з рамковими угодами без можливості формувати централізованого замовника з правом прямих проведень процедур закупівлі.

3. 5 днів для переможця на долучення довідок, якщо за бажання замовника їх вимагатиме документація – це мало. Деякі мають офіційний термін надання 10 днів, з можливістю безкарного затягування.

4. Цікаво, що можливість укладання договорів з податковими боржниками залишено на розгляд замовників, що при дозволеному ігноруванні ними кваліфікаційного критерія «фінансова спроможність» може призвести до сплати авансів при наприклад будівництві фактичним банкрутам.

5. Заборона громадським організаціям втручатись у процес закупівлі призведе до зловживань – ігнорування розумних пропозицій щодо усунення з документації «гачків»

6. Регламентація редукціону трьома кроками з жорсткою послідовністю, яка залишає останнє слово за учасником, що подав найдешевшу пропозицію, може спотворити принцип торгівельного ажіотажу, доцільнішим було б обмежити час, але залишити право всіх зменшувати ціну незалежно від решти учасників.

Загальний висновок – закон прогресивний і реформаторський, але користь принесе лише за активного антикорупційного контролю громадськості. Його недоліки не є системними, а скоріше спадковими рудиментами.