Ухвалення закону про статус кримськотатарського народу як корінного народу та зміна статусу Криму дозволять де-факто повернути Крим до складу України. Таку думку висловили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Еміне Джеппар, першого заступника міністра інформаційної політики України, саме цей статус допоможе визначати подальшу долю Криму. «Єдиним народом, який може визначати політичну долю території, є корінний народ», – зауважила Еміне Джеппар.

На думку Юлії Тищенко, експерта Українського незалежного центру політичних досліджень, невід’ємною частиною деокупації Криму є саме зміна статусу автономії. «Це кримськотатарська національна автономія у складі України», – підкреслила Юлія Тищенко.

Статус національно-територіальної автономії у складі України пропонує Таміла Ташева, співзасновник громадської ініціативи “КримSOS”.

Стратегія щодо повернення Криму має складатися з кількох етапів, вважає Олексій Стародубов, засновник ГО “Кримський експертний центр”.

Передусім необхідний комплекс економічних і правових заходів, які не дозволять нині розвиватися території за сценарієм держави агресора. «Те, що декларується Російською Федерацією у плані розвитку територій Криму, це все має блокуватися з нашого боку», – зазначив експерт.

Другий етап, на його думку, передбачає вже безпосереднє повернення півострову до складу України. Сама ж стратегія повинна складатися з громадянського, конституційного і міжнародного блоків, запропонував Олексій Стародубов. Зокрема, двома останніми блоками передбачається внесення змін у Конституцію та подання позову до міжнародного суду ООН стосовно цілісності України та незаконної анексії.

Ескендер Барієв, представник Меджлісу кримськотатарського народу, вважає, що завдання України тиснути на агресора і захищати права кримських татар. «Якщо розглядати з позиції міжнародного права, саме Меджліс кримськотатарського народу має більше права заборонити діяльність окупаційної влади у Криму або окупаційного суду, що ухвалив подібне рішення [заборона діяльності Меджлісу – ред. УКМЦ], ніж сама окупаційна влада по відношенню до Меджлісу», – переконаний Ескендер Барієв.

На його думку, формуванням стратегії щодо повернення Криму має займатися центральний виконавчий орган, де слід створити кілька департаментів. Зокрема, по роботі з окупованими територіями, вимушеними переселенцями та щодо забезпечення соціальних і юридичних прав депортованих громадян, зауважив представник Меджлісу.

Представник Українського інституту національної пам’яті Максим Майоров каже, що якщо кримські татари не матимуть національного самовизначення і самореалізації, то вони просто зникнуть як культурна спільнота. «Наявність представницьких органів – це гарантія, механізм, запобіжник від того, що кримські татари зникнуть з лиця землі», – вважає Максим Майоров.

Помічник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Тетяна Ковальова розповіла, що вже розроблена концепція щодо відновлення миру у східних регіонах. А також є напрацювання до стратегії повернення Криму. «Статус міністерства допоможе більш оперативно вирішувати бюрократичні питання», – зазначила вона. Крім того, Тетяна Ковальова додала, що існують інформаційні прогалини щодо питань Криму, над чим слід працювати.

А поки експерти переконують народних депутатів у необхідності прийняття Закону про кримськотатарську національну автономію, кримські активісти переконані, що у складі української армії необхідно створити кримськотатарський батальйон.

Так, глава штабу акції по блокаді Криму Ленур Іслямов висловив надію, що після заборони Меджлісу кримськотатарський народ усвідомлює необхідність створення власної армії. «Ми хочемо створити новий напрямок в нашій національній політиці», - зазначив він в коментарі для Крим.Реаліі.