Театр ім. Куліша разом з її головним режисером активно розробляє документальний жанр гострих, соціально-актуальних тем і вдруге партнером в цьому проекті виступає Міжнародна антинаркотична асоціація
Був свідком «чернетки» документальної вистави Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру «Моя хата з краю».
Театр разом з її головним режисером активно розробляє документальний жанр гострих, соціально-актуальних тем і вдруге партнером в цьому проекті виступає Міжнародна антинаркотична асоціація.
В спектаклі розповідається про три долі наркозалежних вустами їх батьків. Історії справжні, тому пронизливі своєю правдою та безвихіддю. Батьків грають актори театру.
Форма спектаклю по задуму авторів і режисера – це ток-шоу, яких безліч на екранах телебачення. Камерна сцена, інтерактивне спілкування акторів з глядачем створює ілюзію стовідсоткової присутності на справжньому ток-шоу. До речі, я приймав участь в подібних шоу, і навіть грав ролі, і був впізнаваним в різних куточках України, тому авторитетно можу засвідчити театр Куліша готовий створювати якісний публіцистичний телевізійний продукт. ( Олександр Книга – задумайтеся :) ), а Олександр Мудрий – готова зірка телеекранів на кшталт Василя Голованова, який до речі, починав, як актор, грав навіть комедійні ролі, а зараз блискуче "грає" журналіста, ведучого та аналітика в «одному флаконі» на каналі «Україна». У виконанні ведучого мені не вистачало емпатії, але де їй взятись, коли головна твоя задача – високий рейтинг.
Оскільки вистава – документальна, то кожний виконавець, автор, режисер, актори, глядачі щось додавали від себе, спільно творили спектакль. Артисти Світлана Журавльова, Віктор Овсієнко, Олена Пасько влучно зростались зі своїми ролями, а режисеру Сергій Павлюк вдалось створити дуже динамічну виставу, займаючи увагу глядача постійною зміною темпу, формату гри та паралельною відеофіксацією заповнюючи паузи фірмовими музикальними вставками оркестру театру під керівництвом Артема Філенка.
З журналістикою виставу споріднює використання великого масиву статистики та аналітичної інформації, яка була подана яскраво, не скучно і багато чого залишилось в пам’яті.
А правдивості та документальності додавала участь в спектаклі (грав сам себе справжнього) Дмитро Костяков (керівник херсонської філії Міжнародної антинаркотичної асоціації). Зі сцени потужно лунають звинувачення в корупції та дахуванні наркоторговців правоохоронними органами та їх участі в наркообігу, байдужості суспільства.
Підняті проблеми вистави з символічною назвою «Моя хата з краю» засмучують, але не замовчуються, вони кричущі, і театр не стоїть осторонь тому що він не з краю він на передовій.
Арт-аналітик Юрій Житняк
