Подією номер один в політичному українському просторі став нібито "провал" зовнішньої політики Президента Петра Порошенка та нібито "антиукраїнська політика" Європи. Про це серйозно говорять в медіа та соціальних мережах. Все це супроводжується сплеском негативу на адресу Європейського Союзу та зростанням ізоляціоністських настроїв серед деякої частини українського суспільства. Весь цей негатив спровокувала Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо Закону України про освіту в частині навчання мовами національних меншин. Точніше, інтерпретація цієї Резолюції в українських медіа.
Прикро, що багато патріотів дружно почали критикувати саме "єврочиновників" за "спроби знищити українську мову, а значить - згубити Україну" не вчитавшись в пункти самого документу.
Схоже на те, що громадяни знов повелися на емоційні повідомлення журналістів й стали жертвами маніпулювання. А чи ви не знаєте, що ЗМІ вкрай необхідно зробити так, щоб їхній - саме їхній матеріал був прочитаний? Й тому журналісти допускають деякі емоційні перевантаження.
Так що там з реакцію Європи на вивчення української мови?
Насамперед, ні єврочиновники, ні Євросоюз не мають жодного стосунку до Резолюції ПАРЄ (Парламентської Асамблеї Ради Європи), бо Рада Європи не має жодного стосунку до Європейського Союзу та єврочиновників.
Рада Європи - поважна міжнародна організація, до якої входять у тому числі й частина країн колишнього Радянського Союзу, такі як Україна, Азербайджан, Росія.
Одним з органів Ради Європи є Парламентська Асамблея (з неї тимчасово виключили представників російського парламенту за порушення норм європейської спільноти). До ПАРЄ входять парламентські делегації, тобто депутати, від всіх членів Ради Європи (крім Росії :) ). А це не єврочиновники :)
Так про що ж Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи?
А там, насправді, багато справедливого.
По-перше, про те, що українські депутати перед тим, як приймати закон, не проконсультувалися з тими, інтереси кого цей закон чіпляє. Для нас це звучить дивно, але перед законом треба спочатку порадитися з людьми. :)
Далі, Асамблея висловила незадоволення тим, що наші депутати не відправили на рецензію проект Закону про освіту до Венеціанської комісії.
Але ж не відправили? Чому??
Асамблея закликала українську владу проявити гнучкість та збільшити час перехідного періоду, щоб рівень знань учнів та студентів не страждав від занадто швидких змін.
Чи ми не знаємо, що якщо деяким чиновникам дай волю, то вони тут такого накомандують, що тільки ховайся. Чого варта остання ініціатива "кавалерійською атакою" українізувати першокласників, з двох десятків російськомовних шкіл Херсонської області. Це рішення було ухвалено за два місяці до початку навчального року, без перенавчання вчителів початкових класів, без навчально-методичної бази, без україномовних підручників, які в результаті шукали по всій країні. Нібито на дворі 1941 рік й треба провести мобілізацію, бо ворог на порозі...
У Резолюції визнається й роль та значення державної мови й право держави розвивати державну мову. Цитую:
"знання офіційної мови будь-якої держави є чинником соціальної згуртованості та інтеграції, і держави мають право заохочувати вивчення офіційної мови і просити, щоб державна мова була мовою навчання для всіх".Але при цьому в тексті нагадуються й базові принципи тих міжнародних документів, які Україна багато років тому ратифікувала. У тому числі принципи недискрімінації та заборони звужувати права та свободи людей, які були до цього задекларовані. А права національних меншин, які були гарантовані Законом та Конституцією, були різко зменшені без жодного діалогу із національними громадами. До того ж, прямо в сесійній залі наші депутати змінили формулювання щодо навчання рідною мовою на більш жорсткі.
Парламентська Асамблея Ради Європи просить бути більш гнучкими та із розумінням ставитися до необхідності збільшити перехідний період для навчання на українській мові для окремих районів, виходячи із конкретної ситуації.
При цьому в Резолюції є й критика тих держав, які зараз ведуть негативну кампанію проти українського закону про освіту. Процитую цей пункт дослівно:
"Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які закликають до захисту своїх меншин, проявити готовність запропонувати українським громадам, які проживають в їхніх країнах, аналогічні угоди до тих, на яких вони наполягають для своїх меншин".
Тобто, якщо Румунія та Угорщина вимагають на нашій території школи з навчанням на мовах меншин, то нехай самі відкривають аналогічні школи.
Так, в Резолюції є й сумніви, щодо того що "нове законодавство, схоже, не забезпечує належного балансу між офіційною мовою та мовами національних меншин" з пропозицією звернутися до Венеціанської комісії й апеляція до успішного досвіду. Але в Резолюції не має спроб принизити Україну, примусити відмовитися від навчання українською мовою. Й ми ці зауваження повинні сприймати спокійно. Із розумінням того, що єдиний шлях для нашої країни - неухильний курс на розширення вжитку державної мови у всіх сферах, збільшення рівня навчання української мови та викладання українською мовою. При цьому кроки у цьому напрямку повинні бути спокійними, виваженими. Й нам вкрай необхідно уникати "кавалерійських атак", бо пропагувати, розвивати та зміцнювати українську мову потрібно не шаблями.
Дементій Бєлий
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.
