На останній сесії Херсонської міської ради 23 січня цього року депутати розглянули електронну петицію «Допомога дорослим та дітям з інсулінозалежним цукровим діабетом» та одноголосно її підтримали. «За» проголосували 37 депутатів, які були присутні на сесії.
Своїм рішенням депутати доручили Департаменту бюджету і фінансів міської ради передбачити у міському бюджеті на 2020 рік кошти для забезпечення витратними матеріалами дітей, хворих на цукровий діабет, у повному обсязі до кінця 2020 року, або частково поквартально.
Ця петиція стала другою за більше ніж три роки існування електронних петицій в місті, яку депутати розглянули на своєму пленарному засіданні сесії та ухвалили по ній рішення.
З появи з другої половини 2016 року на сайті «Єдиної системи місцевих петицій» «херсонського розділу» було зареєстровано усього 28 петицій від городян міста. З них дев’ять набрали необхідну кількість підписів херсонців та, згідно Статуту міста та регламенту роботи Херсонської міської ради, повинні були бути розглянуті. Але розглянули лише дві петиції та сім чекають свого розгляду депутатами. Чекають вже три роки, хоча Регламент відводить на підготовку рішення депутатами десять днів.
Подібне ставлення міської влади до права херсонців на подання електронних петицій було однією із дій, точніше бездіяльності, які підривали довіру виборців до міської ради. Як це сталося й що тепер робити?
Трохи історії. 2 липня 2015 року в Законі України «Про звернення громадян» з’явився новий інструмент безпосередньої демократії – колективні електронні петиції. Незабаром й в Херсоні були внесені відповідні зміни до Регламенту роботи Херсонської міської ради та Статуту Херсону де прописувалася можливість подання електронних петицій. Так, в статті 97 було відображено право мешканців територіальної громади міста Херсона звертатися до Херсонської міської ради шляхом подання електронних петицій на її офіційний веб-портал. В регламенті роботи міської ради спочатку передбачався триденний термін розгляду депутатами петиції, яка набрала необхідні 250 голосів херсонців. Пізніше цей термін збільшили до десяти днів.
Пік електронних петицій прийшовся на кінець листопада 2016 – лютий 2017 рр. В ці кілька місяців була створена найбільша кількість петицій – п’ятнадцять. З них сім набрали необхідну кількість голосів. В той період вони дійсно стали популярними в місті. Про них говорили городяни, їх обговорювали в соціальних мережах. Всі чекали на позитивні результати від їхньої появи.
Цікаво, що новий інструмент безпосередньої демократії відразу стали використовувати… депутати. Так, три петиції з дев’яти петицій, які набрали необхідну кількість голосів підготували Олена Мазур (УКРОП), Єгор Устинов («Опозиційний блок») та Дмитро Ільченко (ВО «Батьківщина»). Хоча депутати мали можливості подавати власні ініціативи на розгляд сесії й без петиції, але їхнє слово, підтримане виборцями, становилося більш вагомим. Не випадково, що відразу з’явилися й спроби дискредитувати електронні петиції в очах громадськості. Так, ще у січні 2017 року наближений до міського голови громадський діяч розмістив на сайті електронну петицію, яка була направлена проти опозиційної до міського голови депутатки, представниці УКРОПу Олени Мазур під скандальною назвою «Визнати 16 січня пам’ятною датою «День захисту лавок від Олени Мазур». Ця петиція в достатньо короткі терміни зібрала необхідну кількість голосів. Серед підписів було багато підлеглих міському голові чиновників. А також міфічні персонажі із підписами типу «всеукраинская партия УКРОП», «Фффф Фффф ФфффФ», «Гордон Фриман Херсон» (як відомо, Гордон Фримен (англ. Gordon Freeman) це видуманий персонаж з серії ігор Half-Life). Подібні «політичні ігри» відразу дискредитували новий інструмент безпосередньої демократії.
Крім того, питання електронних петицій вирішили «пакувати» із скандальними проектами рішень. Наприклад, розгляд петиції щодо введення єдиного електронного білету вирішили розглянути разом із відставкою секретаря міської ради. В результаті, більшість депутатів, які підтримували секретаря міської ради, просто не прийшли на розгляд петиції. Загалом, двічі оголошувалися окремі позачергові сесії для розгляду петицій. Й двічі депутати не збиралися. Але чомусь петиції також не розглядалися й на чергових пленарних засіданнях. В січні 2017 року у черзі на розгляд опинилося цілих сім петицій. Натомість збільшилися скарги херсонців, що вони не можуть добавити нові петиції та поставити підписи під старими. Так, у лютому 2017 року було оголошено чотири петиції, які не набрали необхідної кількості голосів. В березні та квітні з’явилося ще по одній петиції. У липні – ще одна.
Депутатська мандатна комісія намагалася виправити ситуацію. Майже на кожному своєму засіданні у 2017 році вони поверталися до розгляду ситуації із петиціями. Депутати намагалися з’ясувати чому не працює належним чином сайт із петиціями, чому чиновники не дотримуються процедур розгляду петицій. У березні 2018 року депутати розробили «Порядок роботи виконавчих органів міської ради з електронною петицією, адресованою Херсонській міській раді», який регламентував поводження із електронними петиціями та став невід’ємною частиною Статуту Херсону. Завдяки цьому навіть якщо петиція не набирала необхідних голосів, вона розглядалася у порядку Закону про звернення громадян. Відповідь на неї друкувалася на сайті Петицій. Ситуація почала змінюватися на краще. Й хоча у 2018 році було подано усього п'ять петицій, але одна з них набрала необхідну кількість голосів й була вчасно розглянута на сесії та підтримана більшістю депутатського корпусу (проголосувало 32 депутати з 45, які були зареєстровані на сесії). Петиція стосувалася підвищенню контролю за роботою перевізників. Її подав депутат від ВО «Батьківщини» Дмитро Ільченко.
У 2019 році було також подано п’ять петицій, з яких одна набрала необхідну кількість голосів. Й міська влада підійшла до розгляду цих петицій згідно напрацьованих вимог. По чотирьом надані опубліковані відповіді. П’ята відправлена на розгляд профільної комісії та винесено у необхідні терміни на сесію й по ній ухвалене позитивне рішення депутатів. В січні 2020 року зареєстрована ще одна електронна петиція. Й по ній триває збір підписів.
Так, потихеньку депутати починають виправляти підірвану довіру громадян до важливого інструменти безпосередньої демократії – електронних підписів.
Нагадаємо, що в Україні триває всеукраїнської кампанії Атестації депутатів місцевих рад. Й ми надалі будемо знайомити вас із результатами роботи депутатів Херсонської міської ради. Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в місті Херсоні звертайтесь до: Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, тел. +38 (050) 396 6752, e-mail admos@ukr.net
Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація».
