Керівник Кримськотатарського центру "Куреш" Ібрагім Сулеймановим, розповів про загрозливі тенденції з асиміляцією кримськотатарського народу, яке здійснює російський окупаційний режим. Про нові ініціативи "Курешу", зокрема, про Календар пам'ятних дат кримськотатарського народу та про ініціативи в перейменуванні херсонських вулиць.
ПХ: Вже майже 10 років, як Росія зухвало напала на Україну, і якщо в перші роки після 2014 року, про Крим, кримських татар та їх проблеми, говорили достатньо багато, то зараз, з зрозумілих причин значно менше. Велика війна, забирає на себе всю увагу, але тим не менш життя триває і люди, попри все, пристосовуються як в окупованому Криму, так і на материковій частини. Яка ситуація зараз в компактних поселеннях кримських татар на Херсонщині?
Ібрагім Сулейманов: Ви праві в тому, що війна внесла значні корективи в усі сфери життя на тих територіях де, пройшлися чоботи російських загарбників. Для кримських татар, окрім життя під окупацією 9,5 років в Криму, особливість цієї трагедії ще в тому, що на частині Херсонщині до 2022 року, залишались останні компактні поселення кримських татар, які існували в Україні поза Кримом і які, в перші часи лютневої російської навали, були окуповані.
Результатом стало, як і в інших містах та селищах, масова міграція населення. Багато кримських татар виїхало за кордони держави.
В Україні кримські татари були достатньо інтегровані в усі суспільні процеси, тому, все що відбувається в країні, дзеркально відображається і в середовищі кримських татар. Є і герої, які загинули в перші дні, є ті, що зараз на фронті, є і зрадники, і колаборанти є.
Єдине, чим відрізняється ця трагедія, це тим, що зник останній, так би мовити, острів, де більш-менш зберігався національний колорит, адже значна частина населення цих поселень була з числа кримських татар, а це означає, що в черговий раз нанесений удар по національній ідентичності, по культурі, по свободі і по майбутньому.
Адже всі знають, що в Росії можна бути вільним лише під доглядом спецслужб, що в принципі і притаманно їй, як і будь якій тоталітарній державі.
ПХ: Ви сказали що в результаті окупації, був нанесений удар по ідентичності народу. Що саме відбулося?
Ібрагім Сулейманов: Після 2014 року, в Україні відбувся, можна сказати, інформаційний прорив, стосовно кримських татар. Думаю не помилюся, якщо скажу, що тоді більшість населення України, в перший раз почули, що в Україні є такий народ, а ті що чули, то значна частина сприймала їх на рівні тої пропаганди, якої за 70 років радянська історіографія навчала з шкільних підручників, тобто – чужинці, монголо-татари, варвари, які розоряли південь російської імперії, а у другу світову війну ще і зрадники радянського народу.
А тут виявляється все зовсім не так, і люди в перший раз після окупації Криму 2014 році, зрозуміли, що вони стали жертвою масового історичного обману. Адже брехня Росії стала для всіх очевидною. Росія після першої анексії Криму у 1783 році, тільки тим і займалася, як знищувала корінний народ півострова і переписувала історію, як Криму, так і України в цілому.
Три хвилі депортацій тільки до 20 століття, значно змінили демографічний склад населення, а зараз цілком можна констатувати, що відбувається четверта депортація. Вже гібридна. Це коли силою людей не вивозять, а створюють умови, за якими ви або стаєте російським народом, тобто покірними рабами, асимілюєтесь під власною назвою, бо більше не дозволено, або виїжджаєте.
Зараз Україна поступово змінюється. Приймаються закони, постанови. Одна з них - про визнання геноциду кримськотатарського народу, адже після того, що пережила Україна від російської інтервенції, стало набагато простіше знаходити відгук в серцях парламентаріїв.
Дуже важливий Закон про корінні народи України був прийнятий нещодавно. Це я нагадав про найважливіші події, які відбулися у нас.
А що може протиставити Росія? Гасла про рівність на папері? Всі рівні, але за всіх рівнєє тільки російський народ, а інші народи лише на шляху до того, коли всі народи росії будуть асимільовані під одним гаслом – велика росія, а народи лише назви. Антураж. Без власної культури, мови, релігії, освіти.
Відбувається підміна сенсів. Коли бурят називає себе руським, коли казанський татарин вважає себе імперцем і ходить в церкву замість мечеті. Коли якут з автоматом прийшов завойовувати на Херсонщину, шукаючі ісконно руські землі.
ПХ: Зараз важкі часи для держави, для людей, і питання збереження культури, може здаватися не таким важливим, але ж насправді все набагато складніше. Що робиться державою для збереження культури кримських татар?
Ібрагім Сулейманов: Так, ви праві в тому, що складніше. Культура – це частина нашого способу життя. Одне з наших свобод, яке ми захищаємо від варварів. Так, після всього, що творить росія на тимчасово окупованих нею територіях – цілком можна сказати, що це варвари.
А відповідаючи на ваше питання, зараз зрозуміло, що вся увага повернута на оборону країни, і це правильно, але так сталося, що буквально за день до нападу, а саме 23 лютого 2022 року, Кабінетом Міністрів була прийнята СТРАТЕГІЯ розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки.
Насправді ситуація дуже і дуже тривожна. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під серйозною загрозою зникнення. При цьому згідно з оцінками фахівців Інституту сходознавства Національної академії наук імені А. Ю. Кримського через негативні тенденції останніх років реальний ступінь загрози зникнення кримськотатарської мови є критичним.
Звісно, багато з того, що там передбачено, в сьогоднішніх умовах, виконати не можливо. Але разом з тим, ніщо не заважає це робити громадським організаціям, звісно в межах можливостей та повноважень. І одну з таких проблемних питань, наша організація взяла на себе. За підтримки Європейського фонду за демократію, наша організація почала масштабну роботу по створенню Календаря пам’ятних дат кримськотатарського народу.
ПХ: Розкажіть більш розгорнуто будь-ласка, що це буде за видання?
Ібрагім Сулейманов: Насправді, коли ми говоримо про Календар пам’ятних дат кримськотатарського народу, ми вкладаємо в цю назву багато сенсів.
Це перше, дуже стисле, систематизоване видання про найбільш відомі постаті з числа кримських татар та події пов’язані з Кримом та його народом, а якщо відповідати розгорнуто, то в цьому видані будуть зібрані та описані, всі знаменні події та люди, які внесли свій вклад у розвиток науки, культури, політики, військової справи, спорту, музики і звичайно національно-визвольного руху кримських татар, а також події, які відбулися на території Криму або пов’язані з ним.
Мета видання такого Календаря – це поглиблення обізнаності та знань про корінний народ України та його вклад в цивілізаційний розвиток суспільства в цілому. Окрім цього, це нівелювання кількасот міфів про кримських татар які і досі достатньо розповсюджені в інформаційному просторі.
За нашим задумом, цей Календар повинен стати своєрідним каркасом знань, що дає базові уявлення про подію або постать, і який побудованій на основі календаря. Тобто вибудований на датах. Ну і окрім всього сказаного, я сподіваюсь буде важливим методичним інструментом для упорядкування національної пам’яті та осмислення широкого спектру критеріїв, в тому числі, і як інструмент інформаційної боротьби у часи масштабних історичних дезінформацій.
ПХ: Достатньо складна, але разом з цим, амбітна і благородна мета. Чи розпочали ви вже роботу, і коли можна буде потримати це видання в руках?
Ібрагім Сулейманов: Робота розпочалася, треба сказати, що багато часу пішло на внутрішні дискусії, за якими принципами, формою та критеріями ми будемо відбирати людей або знаменні події. Разом з Меджлісом кримськотатарського народу, ми зібрали для обговорення цих питань різних людей, фахівців з різних галузей знань, журналістів, громадськість, і також проговорили багато питань по змісту та наповненню майбутнього календаря.
Окрім цього ми пішли ще далі - звернулися до людей з проханням про допомогу надати інформацію про людей або події, які вони б вважали важливою для внесення в це видання. Через Гугл форму, кожен має можливість надати таку інформацію для адміністраторів. В цілому робота йде, а стосовно конкретної дати, коли можна буде отримати вже надруковану книгу, то думаю це буде квітень-травень наступного року.
ПХ: Зараз в Херсоні активно йде обговорення нових вулиць та скверів, які плануються перейменувати в рамках закону про деімперіалізацію. Я знаю, що ви подавали свої пропозиції до Комісії, яка працювала в межах своїх повноважень, яку створила Херсонська ВА. Чи врахували пропозиції кримськотатарської спільноти міська влада?
Ібрагім Сулейманов: Ще в травні, коли з’явилася перша інформація про створення такої комісії, наша організація, від імені кримськотатарської громади міста, після відповідних консультацій з Меджлісом кримськотатарського народу, подали свої пропозиції , які на нашу думку мали бути враховані при прийняті рішень.
Ми керувалися ще й тим, що держава в особі Кабінету Міністрів, буквально за один день до російської навали, 23 лютого 2022 року, видала розпорядження «Про схвалення Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки», де серед багато чого іншого є і задоволення національно-культурних і мовних потреб кримських татар, а також популяризація кримськотатарської мови, культури і п.п.
В місцях компактного поселення кримських татар, єдиного до речі, деокупованого на даний момент компактного поселення, і як обласний центр, де є купа інших, поки що окупованих громад кримських татар, має бути елементи географічних назв які б виконували би, в тому числі і освітню функцію, бо надзвичайно мало українське суспільство знає про значимі постаті в історії кримських татар, які внесли всій вклад у розвиток як цивілізації так і національно-визвольного руху кримськотатарського народу, адже він так само був винищений радянською владою, а перед цим ще і імперською росією. І ми так само потребуємо відновлення історичної пам’яті, як це сьогодні відбувається в Україні.
Але, наскільки я володію інформацією, жодна наше пропозиція не найшла відклику у кінцевому варіанті. Але разом з тим, я хотів висловити подяку членам комісії, які підтримували запропоновані нами назви.
