В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.
Я назавжди запам'ятав як на початку 90-х років на якусь херсонську філологічну конференцію прийшла із доповіддю талановита викладачка з української філології Херсонського державного університету Наталія Чухонцева з купою книжок. Й замість вступу почала ці ...
Громадськість – невід’ємна компонента національної стійкості
В Українському кризовому медіа-центрі відбувся Круглий стіл «Культура безпеки в умовах війни: як забезпечити стійкість суспільства та інституцій?». Головним завданням обговорення стало бажання допомогти українцям розібратися, як жити під час тривалої невизначеності - розповідається на сайті Українського кризового медіа-центру.
На сьогодні немає жодних ознак того, що війна може швидко закінчитися. Тому треба підготувати людей, підготувати громади до такого тривалого періоду невизначеності з одного боку. З іншого боку, в Україні вже активно розвивається інфраструктура стійкості. Кілька років існує концепція забезпечення національної стійкості, розроблена РНБО і підписана Президентом України.
Торік уряд затвердив план дій щодо її запровадження, а в цьому році йде розробка законопроекту щодо національної стійкості.
«Перш за все, є дві основні речі, які ми маємо враховувати. Це оборона та громадська криза, – відмітив член Парламенту Естонії, експерт з питань цивільного захисту та управління надзвичайними ситуаціями, член UNDAC, голова естонської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ Маті Райдма. – Спочатку управління громадськими кризами і потім рухаємося до вищих категорій. Під час війни основним завданням є захистити свою незалежність, недоторканість територій та себе.
В Україні наразі спостерігається поєднання двох кризи – у військовій і громадській сферах. «Якщо говоримо про військову частину, то вона має чіткішу структуру, цілі, завдання і механізми. Філософія в них вертикальна, – продовжив експерт. – А якщо говорити про громадський сектор, то там все інакше, тому що є дуже багато гравців, багато різних міністерств, організацій, цілей. В цих умовах основним є стійкість. Як зробити так щоб держава була стійкою під час війни, як надавати найнеобхідніші послуги – пенсії, соціальні виплати? Потім стійкість інфраструктури – енергетика, водопостачання. І стійкість самого населення. Тож можете уявити, скільки в цьому випадку в цій сфері з’являється гравців. Враховуючи все це, основною ідеєю стійкості є те, як організувати цю вертикаль».
У зміцненні національної стійкості в умовах війни Україні може допомогти досвід країн Північноатлантичного альянсу. У 2023 році в комюніке Саміту НАТО в Вільнюсі було зазначено, що національна колективна стійкість є важливою основою для надійного стримування і оборони та ефективного виконання основних завдань Альянсу, а також життєво необхідною для зусиль із захисту суспільств, населення, спільних цінностей. Крім того, було підкреслено, що стійкість – це національна відповідальність і колективне зобов’язання, що ґрунтується на статті третій Вашингтонського договору.
«Стійкість – це суспільний угода між всіма частинами країни», – зазначив заступник голови Представництва НАТО в Україні Петер Хауге Берг. Втім, він наголосив, що це питання національного рівня. «Ми готові надати досвіду, зібрати цей досвід і проаналізувати, але все ж таки це питання національне. І я б хотів би більше звернути увагу на громадську стійкість. Безпека – це те, над чим всі мають працювати, чи то представники громадськості, чи то військові. В нас є прекрасні приклади Фінляндії, яка була нейтральною роками, що відбулося через історичні та географічні причини, і у нас дуже багато натхнень від їхнього випадку».
Інший приклад того, як можна долучити громадськість у вирішення безпекових питань, навела фахівець з питань вразливих груп населення проекту “Resilient Village Ukraine” Леслі Л. Вілсон.
«9 вересня 2001 року ми зрозуміли, наскільки важливий кожен з нас в безпеці нашої країни, і як реагувати, якщо подібне відбудеться в нас. Переносячись у сьогодення, я слідкувала за новинами з початку повномасштабної війни, і особливе за тим, що відбувається в селах. Це ті території, де я можу побачити надзвичайну згуртованість. Таку згуртованість, якої раніше, схоже, в них не було. Тобто громадськість приймає рішення. Мені здається, це була Харківська область, де люди вирішили виставити завади на дорогах, щоб росіяни не могли заїхати. Потім вони почали ховати людей і це ті уроки, які ми маємо досліджувати», – заявила вона.
Не перший рік ГО «Стійка Україна» проводить заходи, націлені на те, аби надати в Україні поняттю «Стійкість» інституціонального характеру. Серед таких заходів є і навчальні.
Про це розповів провідний експерт з питань громадської стійкості, генеральний директор організації Дмитро Теперик.
«Для мене культура захисту – це невід’ємний компонент стратегії. Я маю на увазі, що ми об’єднуємо цілий спектр різних навичок практичного досвіду і також ставлень. Хотів підкреслити один засіб, який, на мою думку, є надзвичайно важливим для стійкості або для концепції стійкості та культури безпеки. Це спроможність, яка дозволяє нам оцінити відомі та передбачувані ризики, а також розширити горизонт нашого мислення та побачити можливі загрози. Цей засіб ґрунтується на багаторівневих сценаріях, які можуть відбутися через певні засоби. Наприклад, кризові вправі для того, щоб долучити різні громади на різних рівнях – на державному, на регіональному і місцевому», – пояснив Дмитро Теперик.
Наша команда «Стійка Україна» мала серію міжсекторальних кризових вправ зі сценаріїв в різних областях України. Ці заходи були міждисциплінарними. Долучались не лише типові сторони – правоохоронні органи, ДСНС, військові, а і місцеві медіа, лідери думок, представники громадянського суспільства, освітяни. «Нелегко було запросити їх на дводенний захід, який стосувався майбутніх можливих загроз, – зізнався керівник ГО «Стійка Україна». – Перший день вони витратили на сперечання щодо алгоритмів, але пізніше створилася певна робоча атмосфера і таким чином учасники стали більш творчими у вирішенні питань, зосередившись не тільки на існуючих протоколах та алгоритмах, а і на пошуку рішення проблем, які були зазначені у сценарії. Це дозволило їм розширити власне бачення можливих загроз».
"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов
Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем
оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области,
отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.
Связаться с нами можно по адресу: Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8, телефоны
(0552) 34-44-26, (066) 100 8191 E-mail: polit.kherson@gmail.com
В гостях у "Політичної Херсонщини" відомий громадський діяч, медійник Ібрагім Сулейманов. Це вже четверта зустріч й вже перетворилася на добру традицію. Й ми говоримо про Крим, Херсон і чим живе громада кримських татар в такі складні часи.