Відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням змін, внесених Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності. При цьому, дітям призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника, - інформує управління пенсійного фонду України у м. Херсон.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Однією із обов’язкових умов для громадян, які претендують на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника є те, що ці громадяни повинні бути непрацездатними членами сім’ї померлого годувальника.
Так, непрацездатними членами сім’ї вважаються:
1) Чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) Діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Стосовно членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, то до них відносяться особи, зазначені вище, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Усиновлені діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.
Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.
Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається одна спільна на всіх членів сім’ї, які мають право на неї, і розподіляється між непрацездатними членами сім’ї рівними частками.
На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.
Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії. При цьому, слід відмітити, що порядок виділення частки пенсії визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846(зі змінами).
Особливу увагу слід звернути на те, що положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що стосуються сім’ї померлого, відповідно поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.