1) Кого призивають в армію у зв’язку з законом України «Про часткову мобілізацію»? Чи призивають студентів й тих, кого раніше визнали непридатними? Чи призивають «строчників»? Хто має право на відстрочку? Кого будуть і кого не будуть мобілізувати, який віковий ценз? Чи правда, що солдат призивають на 45 діб, а потім відпускають додому?

До збройних сил та інших військових формувань України призивають громадян України, які перебувають на обліку у військових комісаріатах як військовозобов’язані та підлягають за станом здоров’я призову до відповідних силових структур.

На даний час Верховною Радою України прийнято закон, який гарантує студентам денної форми навчання звільнення від призову за мобілізацією. Ті, хто був раніше признаний непридатним за станом здоров’я і мають відповідний військовий облік, періодично повинні проходити медичні огляди. Є відповідні накази міністра оборони про проведення медичних оглядів збройних сил України і військовозобов’язаних, які перебувають на обліку в військовому комісаріаті. Якщо у разі їх повторного медичного огляду вони будуть визнані придатними для проходження військової служби, то такі військовозобов’язані можуть бути призвані у зв’язку з мобілізацією.

Для добровольців така сама процедура. Доброволець він чи не доброволець – у разі, якщо він проходить медичний огляд і буде визнаний придатним для проходження служби у збройних силах України, то його можна буде призвати за мобілізацією. Якщо він був признаний раніше непридатним і ця непридатність підтвердиться, то такого військовозобов’язаного не можна призивати.

Що стосується «строчників», зараз призову на строкову службу не має, тобто на даний час не має наказу Президента про призов на строкову службу. 

Також Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено перелік підстав, які дають право на звільнення від призову за мобілізацією.

Стаття 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• Визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• Чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
• Жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
• Зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• Інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Щодо віку. Замінений віковий ценз для перебування військовозобов’язаних у запасі, у зв’язку з чим їх можна буде також призвати за частковою мобілізацією. Включно старших офіцерів – до 60 років і вищий офіцерський склад – до 65 років. Військовозобов’язані у нас з 18 років. Якщо громадянин проходив строкову службу, він знаходиться в запасі. В рамках мобілізації можуть призвати людину, якій виповнилося 25 років. Але якщо людині 23 роки і вона вже проходила строкову службу, його можуть мобілізувати й раніше 25 років, якщо не проходила – тільки після 25 років. Звісно, спочатку всі проходять підготовку мінімум місяць на полігоні, а після цього можуть проходити службу навіть в зоні АТО. Але без підготовки військовослужбовці туди не посилаються.

Ви питали, чи правда, що солдат призивають на 45 діб, а потім відпускають додому.

У даному випадку необхідно правильно розуміти закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», а також наказ Президента «Про часткову мобілізацію». Процес мобілізації – це, якщо сказати простими словами, процес набору до збройних сил України військовозобов’язаних, тобто особового складу, а також техніки. Процес демобілізації – це інший процес, який буде визначати порядок звільнення з військової служби.

Термін мобілізації на 45 діб – це термін процесу набору до збройних сил України, і він не визначає порядок звільнення. По закінченню часткової мобілізації, яка припаде на кінець цих 45 діб, з оглядом на ситуацію в країні будуть прийняті відповідні рішення щодо звільнення військовослужбовців, військовозобов’язаних з військової служби, чи демобілізації. Наприклад, в 41-ому році, коли почалася війна, також оголосили мобілізацію. І тільки в 47-ому, через 6 років, проголосили демобілізацію. Тому мається на увазі, що 45 діб йдуть заходи мобілізації, коли ми набираємо військових. А скільки вони будуть служити, буде визначатися окремо наказом Президента про демобілізацію. Це питання доволі цікаве, тому що воно багато кого стосується. Визначено перелік підстав для звільнення з військової служби в особливий період на даний час, коли йдуть заходи по мобілізації. Визначені також і по сімейним обставинам, і по іншим підставам.

Під час проведення мобілізації з військової служби звільняються військовослужбовці:

• Жінки, які мають дітей віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
• За станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
• У зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
• У зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання виді позбавлення волі, обмеження або позбавлення військового звання;
Через наступні сімейні обставини або інші поважні причини:
• Виховання матір’ю (батьком)-військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (ним) проживають, без батька (матері);
• Утримання матір’ю (батьком)-військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, чина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом І чи ІІ групи;
• Необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком); дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
• Наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей;
• У зв’язку із проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умов завершення виконання визначених завдань;
• Через службову невідповідність (осіб рядового складу), у разі невиконання службових обов’язків.

2) Чи можуть викликати у воєнкомат по телефону? Чи обов’язково повинна приходити повістка? Чи є визначена форма цієї повістки?

Справа в тому, що іноді людина, яка приносить повістку, не може потрапити в будинок, наприклад, з кодованим замком, поштові скриньки бувають відірвані і нема куди діти цю повістку. Двері закриті, ніхто не відповідає на дзвінок, а тому іноді ми телефонуємо нашим несвідомим громадянам, які повинні самостійно приходити в військовий комісаріат. Телефонуємо, шукаємо людину, викликаємо до воєнкому.

Форма повістки існує, і вона в будь-якому випадку вручається в руки військовозобов’язаному. Повістка повинна бути з печаттю, підписана районним або міським комісаром. У ній повинно бути зазначено, на який час, куди прибути і з якою метою.

Законом визначений військовий обов’язок громадянина. У разі, коли громадянин порушує цей обов’язок, передбачена в тому числі і кримінальна відповідальність. Тобто якщо військовозобов’язаний, який стоїть на обліку в військовому комісаріаті ухиляється від призову за мобілізацією, ст.. 336 Кримінального кодексу передбачені санкції передбачає позбавлення волі від 2 до 5 років.

3) Чи буде зберігатися робоче місце солдата? Якщо людину звільнять з роботи, чи буде армія захищати його інтереси?

Закон від 27 травня цього року гарантує право збереження місця роботи, посад, та середнього заробітку за громадянами, які були призвані в озброєні сили під час часткової мобілізації. Тобто у випадку, якщо роботодавець порушує ці вимогу закону, громадянин чи військовозобов’язаний має право звернутися в Прокуратуру по лінії збройних сил України. На місце роботи військовозобов’язаних приходить лист, в якому викладені гарантії згідно закону з проханням зберігати це місце роботи, посаду і заробіток. Якщо випадки звільнення з роботи на даний момент є, то це випадки одинокі. Якщо військовослужбовець звертається в командування частини, командування в обов’язковому порядку допомагає вирішувати ці питання. Закон поширюється на всіх. В тому числі й на приватні структури.

4) Є низка питань, пов’язаних зі службою в АТО. За яким принципом призовників відправляють в АТО? ЧИ проходять вони перед цим спеціальну підготовку? Що означає «учасник АТО»? Чи отримує солдат статус учасника бойових дій і відповідні пільги? Які це пільги? Скільки потрібно пробути в зоні АТО, щоб отримати статус учасника бойових дій і де саме потрібно бути? Яку допомогу надають родині загиблого в зоні бойових дій? Якщо вбили годувальника і залишились неповнолітні діти, чи буде держава виплачувати пенсію? 

Все, що стосується АТО, питання не до Херсонського воєнкомату, а до вищого командування, тому що рішення по відправленню певних підрозділів в зону АТО приймається вище стоячим керівництвом. Тим не менш всі військовослужбовці, які туди направляються, обов’язково проходять підготовку. І тільки після того, коли командир підрозділу доповів, що бойове залагодження проведено і він бачить, що підрозділ готовий, він доповідає вище. Тоді вже вищим командуванням може бути прийняте рішення про направлення цього батальйону в зону АТО. Не навчених туди ніхто не посилає. Навчання триває не менше місяця. Крім того, проводиться психологічна підготовка, тестування. Виявляються люди, які не можуть за якимись психологічними причинами служити в зоні АТО.

Тут також потрібно розуміти, що під час мобілізації в першу чергу беруться ті, хто вже проходив службу. Якщо це кулеметник, то він стане на свою ж посаду. Йому за місяць варто лише згадати те, чому він навчився протягом 1,5 (а дехто й 2) року. Складніший процес бойового злагодження підрозділу.

Людина, яка не служила, звісно не буде льотчиком. А, наприклад, стрілка цілком можна підготувати за місяць.

Щодо пільг. Законом від липня цього року визначено, що військовослужбовцям Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також брали участь в АТО, надається статус учасника бойових дій. Відповідні зміни внесені до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цей статус надається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Що стосується пільг, якими будуть користуватися як учасники бойових дій ті особи, які брали участь в АТО, визначено законом «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту». Пільги стосуються квартплати та комунальних послуг, безкоштовного проїзду міським транспортом, пільгового проїзду в межах України, санаторно-курортного лікування та ін.

Скільки потрібно пробути в зоні АТО, щоб отримати статус учасника бойових дій, це складне питання, тому що зона АТО – це секретна зона і цей порядок буде визначений Кабінетом Міністрів. Що це за зона, які підрозділи брали участь, по яким документам буде встановлюватися цей статус учасника бойових дій, ми можемо говорити тільки після прийняття урядом відповідного рішення.

Що стосується визначення одноразової грошової допомоги особам, які загинули під час участі в АТО, постановою Кабінету міністрів від 25 грудня 2013 року № 975 визначено механізм виплати одноразової грошової допомоги, перелік документів, хто ці документи збирає, куди вони подаються для виплати одноразової грошової допомоги. Рішення щодо її виплати приймається Міністерством оборони України. Грошова допомога призначена особам, які були членами родини військовослужбовця і розподіляється між ними рівними частинами (тобто і батькам, і дітям).

У разі загибелі військовослужбовця виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Що стосується виплати пенсій, то законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначено порядок виплати пенсій в разі втрати годувальника. До цього закону також вносились уже в даний час зміни, які визначають розмір пенсії для осіб, які втратили годувальника. Це не менше 70% грошового забезпечення цього військовослужбовця, який загинув. Якщо на утриманні загиблого годувальника перебуває 2 чи більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90% грошового забезпечення загиблого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Призначається в обов’язковому порядку пенсія для дітей, а також для непрацездатних осіб, тобто якщо, наприклад, дружина непрацездатна, вона також має право на отримання цієї пенсії у разі втрати годувальника, а також батьки. Сума грошової допомоги близько 600 тисяч гривень.

5) Звісно ж, і самих призовників, і їх родичів дуже цікавить питання зарплат. Яку зарплатню отримують солдати? Начебто говориться, що солдат отримує зарплату контрактника і тут же говориться, що зберігається середня зарплата на роботі. Як це розуміти? Виходить подвійна зарплата?

Дійсно, солдат отримує як би 2 зарплати. Крім того, якщо військовозобов’язаний ще й пенсіонер, то він ще й отримує пенсію, тобто три виплати отримує. Тільки за умови, що він працює офіційно.

Військовослужбовці, які за мобілізацією призиваються на військову службу, отримують зарплату як контрактник збройних сил України відповідно до своєї посади і військового звання. Але після того, як солдат прослужить 3 місяці, він починає отримувати надбавки. Наприклад, прийшла людина служити 20 серпня. У нас зарплата зазвичай дається у 10-их числах. Він дослужив до 10 вересня. І за цей короткий проміжок він отримав приблизно гривень 500-600. А на третьому місяці платяться надбавки по прос луженій службі, тобто через 3 місяці вже буде нормальна зарплата контрактника. Мінімальна зарплата контрактника - приблизно 2,5 тисячі гривень (це найменша посада). І ця зарплата не для тих, хто в зоні АТО.

6) Яким соціальним пакетом солдати забезпечені? Чи отримують якийсь матеріальний пайок окрім зарплати? В зоні бойових дій зарплата така ж чи вище? Чи є різниця у зарплаті добровольця й мобілізованого? Є армія, нацгвардія, батальйони територіальної оборони й прикордонники. Чи однакова у них зарплата?

Щодо соціального пакету. По-перше, це грошове утримання. Далі – форма одягу, безкоштовне харчування, проживання.

В зоні АТО зарплата значно вище, але ми суми не знаємо. Можливо, вона навіть засекречена. Знаємо, що незалежно від того, де саме знаходиться солдат, в зоні АТО зарплатня практично у всіх рівна.

У зарплатні добровольця та мобілізованого нема різниці.

В армії, нацгвардії, батальйонах територіальної оборони й у прикордонників заробітна плата не однакова, тому що це різні відомства, різні міністерства оборони.

7) Якщо людину поранено, чи отримує він якусь компенсацію, безкоштовне медичне обслуговування?

Медичне обслуговування отримує обов’язково, проходить лікування в госпіталі Міністерства оборони. Щодо компенсації, визначено тим же порядком виплати одноразової грошової допомоги. Все залежить від того, чи встановлена група інвалідності. Якщо так, визначені одні розміри грошової допомоги, якщо не встановлено групи інвалідності – необхідно буде визначити ступінь втрати працездатності. Медико-соціальна експертна комісія визначає цю ступінь і згідно цього визначається розмір одноразової допомоги. Якщо це мова про зону АТО.

8) Ходять чутки, що на фронт посилають навіть без бронежилетів. Чи правда це? І чи прописано в законі, що не можна пускати солдат в зону бойових дій без бронежилета й відповідного облаштування? Що стосується шкарпеток, взуття, майок: це дає держава чи солдат привозить з собою?

Такого нема. На початковому етапі, коли тільки починалася АТО, підрозділи Міністерства оборони не були забезпечені бронежилетами, нормальними касками і т.д., тому дійсно люди іноді їхали туди без цього... Зараз мобілізовані приходять вже в армійський підрозділ і формується новий підрозділ. Вони взуваються, одягаються, забезпечуються шкарпетками, взуттям, їм видається форма, бронежилет, каска і тільки після цього вони можуть вирушати в зону АТО. Тобто вони повністю екіпіровані, хоча раніше вдягали те, що було.

На сьогодні на законодавчому рівні нема такої норми.

Через військові частини, які знаходяться в місті, можна передати додаткову одежу.

9) Як годують солдат? Чи працюють в зоні бойових дій кухарі?

Так, там працюють кухарі. Це такі ж військовослужбовці як стрілки, кулеметники. Це військовослужбовець зі спеціальністю, з санітарною книжкою. Він повинен пройти всі санітарні процедури і тільки після цього він допускається до роботи.Але ви розумієте, що таке зона військових дій… Не завжди їжа буває гарячою, іноді це сухі пайки і т.д.

10) Ходять чутки, що американці дали сухий пайок, а його нелегально продають.

Ми так само дізналися цю інформацію по телевізору. І хай Міліція і Прокуратура розбирається з такими злодіями. Особисто ми ніяких пайків не продаємо.

11) Що робити, якщо український солдат виявляється проросійських поглядів?

Саме тому в армії існують тести і т.д., професійні відбори. Командир такого до себе не візьме, тому що якщо йому дадуть зброю, і невідомо куди він його направить. Такі випадки були, але тільки на рівні висловлювань. Висловлюють невдоволення, але служать.

12) З якими документами у воєнкомат приходити добровольцю?

Добровольцю потрібно прибути в воєнкомат, де він стоїть на обліку. Принести з собою військовий білет, якщо він у нього є і паспорт. Якщо він не стоїть на обліку, якщо у нього нема документів (якщо, наприклад, біженець) прибути в найближчий воєнкомат., потрібно прибути в найближчий воєнкомат.

13) Скільки людей у Херсонській області призвано, скільки загиблих, поранених, в які частини призивають, чи багато дезертирів?

Призвано достатньо для виконання бойового завдання. Частини призивають практично всі. Загинуло на даний момент 5 осіб – це вихідці з Херсонської області. Скільки поранених, я не знаю. Щодо дезертирів – також не знаю. Але загалом херсонці молодці, службу несуть справно, дезертирів дуже мало. Біли навіть випадки, коли ветеран, якому більше 90 років, прийшов і просив його записати в армію.