Громадські слухання – один з потужних механізмів так званої демократії участі, діалог між владою та громадою. Громадські слухання – найбільш поширений механізм місцевої демократії у більшості демократичних країн. Громадські слухання доцільно і варто проводити у разі, коли місцева влада мусить приймати рішення, яке може спричинити чи вже спричинило соціальне напруження чи конфлікт між владою та громадою.
Статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік, а пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Цією ж статтею визначено і те, що порядок організації і проведення громадських слухань визначається статутом територіальної громади. Тобто, кожна громада має право самостійно визначати яким чином на її території буде організовано і проведено слухання.
У Статуті територіальної громади м.Херсона (далі - Статут) цим питанням присвячено цілий розділ, який складається з шістнадцяти статей - з 74 по 89 і містить досить великий обсяг інформації.
Стаття 78 Статуту вказує, що ініціаторами Громадських слухань можуть бути міський голова, міська рада, районна у місті рада, селищний/сільський голова чи селищна/сільська рада (для сіл та селищ, що входять до юрисдикції Херсонської міської ради), а, також, члени територіальної громади.
Нас цікавить лише той випадок, коли ініціаторами виступають члени громади, оскільки, саме члени територіальної громади на цих слуханнях мають право заслуховувати представників місцевої влади, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питаньякі розглядаються.
Але з чого почати? Експерт з юридичних питань ХОО КВУ Олександр Токаленко розробив інструкцію для представників територіальної громади м.Херсона, яку ми публікуємо нижче.
1. Потрібно підготувати колективну заяву про проведення громадських слухань, у якій зазначити:
- дату проведення слухань у межах 3-х днів (у форматі з…по…);
- планований час проведення слухань;
- ПІП, дату народження, адресу реєстрації та контактні телефони представників (від 3 до 5 осіб), уповноважених представляти ініціативну групу;
- питання, що виносяться на громадські слухання;
До заяви слід додати підписні листи з кількістю підписів не менше 300. Підпис повинен включати прізвище, ім’я, по батькові, рік і місяць народження, місце проживання (відповідно до реєстрації) підписанта. Інших вимог до підписів та підписних листів Статут не містить. Але, на мою думку, на підписному листі, окрім іншого, слід зазначати ще й питання, що виносяться на громадські слухання та орієнтовну дату проведення в межах 3 днів (так, як у самій заяві). У цьому випадку не буде можливості для маніпуляцій у подальшому щодо того хто і за що поставив свій підпис, а самі підписанти зможуть повністю зрозуміти за що вони розписуються.
2. Подати заяву разом з підписними листами до міської ради.
3. Підставою для проведення громадських слухань є розпорядження міського голови, яке він зобов’язаний прийняти не пізніше 10 днів з дня реєстрації ініціативи.
4. Після прийняття міським головою розпорядження представники ініціативної групи, вказані у п.1 цієї інструкції:
- створюють робочу групу з підготовки громадських слухань від 5 до 9 осіб у триденний термін із часу прийняття рішення про проведення громадських. До складу робочої групи включаються особа або особи, повноважні представляти інтереси суб’єкта ініціативи;
- за потреби запрошують на слухання народних депутатів України, обраних за округами, що знаходяться на території міста, міського голову (у випадку, якщо не він виступає суб’єктом ініціативи), голову відповідної районної у місті ради (у разі створення);
Створена робоча група з підготовки громадських слухань забезпечує:
- на своєму засіданні консенсусом або більшістю голосів приймає рішення щодо вибору приміщення для проведення слухань, персонального складу запрошених осіб, затвердження порядку денного слухань, визначення доповідача і співдоповідача (співдоповідачів). На робочу групу покладаються інші організаційно-забезпечувальні функції;
- інформування членів територіальної громади про громадські слухання, яке розпочинається не пізніше 10 календарних днів до їхнього проведення. Інформування включає в себе: повідомлення у друкованому засобі масової інформації, з яким укладено угоду про висвітлення діяльності Херсонської міської ради та її виконавчих органів, повідомлення на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів, адресну розсилку запрошень визначеним особам, інші публічні оголошення;
- на громадські слухання представляє порядок денний слухань, прес-реліз, проекти резолюції, інші матеріали.
5. Головує на громадських слуханнях представник від осіб, повноважних представляти суб’єкта ініціативи або міський голова. На слуханнях ведеться протокол, який має бути підписаний особою, яка веде протокол та головуючим.
Громадські слухання включають:
- доповідь;
- співдоповідь (співдоповіді);
- запитання;
- виступи (обговорення);
- прийняття проекту резолюції громадських слухань;
- внесення поправок до проекту;
- прийняття резолюції слухань;
ВАЖЛИВО! На слуханнях заборонено виступи та поширення матеріалів політичного характеру, а, також, розгляд питань та прийняття рішень, які не стосуються теми слухань та не були внесені до порядку денного.
8. За результатами громадських слухань приймається рішення у формі резолюції. Право голосу під час її прийняття мають лише особи, що володіють правом голосу на місцевих виборах та проживають відповідно на території міста або населеного пункту, що належить до юрисдикції міської ради.
Резолюція є рекомендаційним актом для міської ради, який підлягає розгляду на сесії відповідної ради, а також розгляду міським головою.
За результатами розгляду відповідних громадських слухань міська рада, міський голова приймають у межах своєї компетенції відповідні рішення та враховують у своїй діяльності
ВАЖЛИВО! Суб’єкт ініціативи проведення слухань зобов’язаний оприлюднити резолюцію громадських слухань через ЗМІ.