Дементій Бєлий,
редактор "Політичної Херсонщини",
політолог
Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятий в далекому 1997 році, надав територіальним громадам право затверджувати власні статути. Однак не дав достатнього розуміння щодо їх структури та змістовного наповнення. Стаття 19 закону доволі обтічно визначила статут як документ, «що приймається з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування». Далі, за текстом закону, статут згадується ще кілька раз, переважно у формі відсилочних норм. Наприклад, він має визначити порядок реалізації основних процедур демократії участі: громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів тощо.
Не прописавши вимоги в законі законодавець не потурбувався і про методичну допомогу в розробці статутів. Проект постанови Верховної Ради про типовий статут від Р.Безсмертного та М. Сироти так і залишився проектом. Доля «малих конституцій» була поставлена у повну залежність від бажання та креативних здібностей керівників громад, більшість з яких не бачили мотиву поспішати з вирішенням цього питання. Що тут казати, якщо в обласному центрі Херсоні Статут з’явився лише в 2003 році, через 6 років після прийняття «Закону про місцеве самоврядування».
Таким чином, відсутність вимог щодо обов’язковості прийняття статуту, брак методичної бази на першому етапі впровадження законодавства про місцеве самоврядування призвели до того, що значна кількість громад в Україні не має статутів. В багатьох селах, селищах, а то навіть у містах, ні влада, ні місцева еліта не піднімали і не піднімають питання необхідності розробки Статуту , бо навіть і не уявляють собі, які переваги дає їм наявність такого документу.
Але сьогодні ситуація стрімко змінюється. По перше, затверджена в минулому році Національна Стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства поставила чітке завдання: «обов'язкове затвердження у кожній територіальній громаді її статуту». По друге, змінюється громадянське суспільство. Зростання громадської активності, процеси децентралізації ставлять нові вимоги до законодавства. Починається усвідомлення необхідності вдосконалення діючих правових документів та прийняття нових.
Сьогодні, як владі громади так і громадянам потрібно розуміти які переваги прийняття Статуту територіальної громади:
1 Статут територіальної громади є її своєрідною малою Конституцією й несе в собі велике історико-духовне значення. Він символізує нерозривність традицій українського місцевого самоврядування починаючи з часів Київської Русі, коли українські середньовічні міста закладали засади демократичного управління, колегіального вирішення власних проблем та впливу на владу.
Тобто Статут є документом, який відтворює історичну пам'ять та зберігає унікальність громади. У ньому можуть бути детально описані історичні, національні, культурні особливості громади, зафіксовані герб, флаг та інші символи громади.
2. Статут є символом єдності громади, де кожен член відчуває себе частиною цілого організму. В цій малій Конституції прописані та шануються як права кожного мешканця громади, так й громади в цілому. Фактично, наявність Статуту відроджує забуті українські цінності колективного вирішення всіх справ на рівні своєї громади.
3. Наявність Статуту демонструє зрілість територіальної громади, високий рівень суспільної культури, повагу до традицій. Статут разом із гербом та прапором є символами влади громади, дає кожному мешканцю почуття єдності громади, поваги до влади. Статут стає елементом виховання патріотизму, любові до рідного краю, закріплює права та обов’язки члена громади. Відчуття причетності кожного члена громади до прийняття рішень за інших рівних умов може пригальмувати процес збезлюднення і постаріння сіл.
4. Відносини між владою та мешканцями громади яка має статут чітко визначені та формально закріплені, що є показником розвиненості та демократії. Бо демократія в першу чергу є прозора та зрозуміла процедура. Справа в тому, що далеко не всі ці процедури прописані в законодавстві і саме закон «Про місцеве самоврядування» передбачає їх регламентацію в статуті.
5. Статут регламентує питання, які або взагалі не прописані в законах, або подаються узагальнено. Наприклад, у ньому можуть фіксуватися особливості відносин між селами які входять до складу громади (якщо такі є). Або прописані гарантії прозорості операцій із комунальною власністю, бюджетом, визначенням виконавців і підрядників, і обов’язковосте здійснення таких операцій лише після застосування механізмів місцевої демократії.
6. Статут це системний документ, який надасть правові відповіді на більшість питань, що постають перед громадою.
7. У Статуті прописуються механізми місцевої демократії, які передбачені, але не деталізовані в законах (громадські слухання, загальні збори/конференції громадян, місцеві ініціативи) та деталізує інші механізми місцевої демократії (органи самоорганізації населення, громадські ради, електронні петиції тощо). Саме регламентація процедур демократії є ключовою в статуті, адже це єдина сфера яка недостатньо прописана в законодавстві на відміну від регламентів роботи органів влади громади.
8. Статут формує солідарну відповідальність влади та громади. Наявність прописаних у малій Конституції громади процедур місцевої демократії дозволяє реально включати членів громади до вирішення спільних проблем, а владі враховувати їх думку. Наприклад, в більшості сіл існує практика проведення зборів громадян у формі сходок. Ці неформальні інструменти спілкування мешканців з владою є сталою традицією. Але часто вони не є ефективними, так як їх проведення та рішення не регламентовані. Проведення таких заходів у формі громадських слухань або загальних зборів створює правові умови для їх обов’язкового розгляду та врахування владою. З іншого боку, приймаючи участь в таких заходах, громадяни беруть на себе відповідальність за стан справ в громаді та за прийняті рішення. До речі, в багатьох громадах, які приймали участь в процесі об’єднання громад та не мали статуту виникли проблеми при проведенні обговорення питань об’єднання, адже не мають жодних правових механізмів для цього.
9. Статут відкриває можливості для отримання інвестицій на розвиток громади. Все більше значення мають залучення сторонніх інвестицій, у тому числі від структур ЄС та інших міжнародних донорів, які надають безповоротною благодійну або технічну допомогу для розвитку села. Наявність досконалого Статуту для інвесторів є важливим аргументом у питанні надавати чи ні допомогу, вкладати інвестиції в розвиток громади. Донори вважають, що Статут є не лише візитівкою, а одним з показників спроможності громади для саморозвитку.
10. І останнє, статут є візитівкою громади, показником її авторитету та солідності, адже сьогодні неможливо вважати себе спроможним, якщо не маєш достатнього демократичного нормативно – правового забезпечення.
В свою чергу, громада яка не затвердила статут буде мати наступні недоліки:
1. Перед такою громадою часто постають проблемні питання, які не мають правового регулювання.
2. Як правило, такі громади внутрішньо не консолідовані та не цілісні.
3. Відносини влади та мешканців часто знаходяться в стані напруги, між ними нерідко виникають конфліктні ситуації.
4. Члени такої громади не мають регламентованих механізмів висловлення своєї позиції і діють в спосіб звичаєвого права, випускають пар, через що складаються погані відносини з владою.
5. Громада без статуту позбавлена власної пам1яті.
6. Вся відповідальність за ситуацію в громаді лежить виключно на владі, в тому числі , і за проблеми, до яких влада насправді непричетна. Соціально незрілі громадяни часто «притягають» владу до відповідальності в єдино доступний їм спосіб – вчиненням насильства.
7. Такою громадою навряд чи зацікавиться серйозний донор або інвестор.
Таким чином, ми робимо висновок: кожна громада повинна обов’язково мати власний статут. Велику підтримку в цьому питанні сьогодні надають громадські організації, як наприклад Всеукраїнська Асоціація сприяння самоорганізації населення, експерти якої розробили так звані модельні статути для громади села і міста . Ресурсний центр з розвитку місцевої демократії, який діє в області з 2013 року надає практичну допомогу з розробки базових стратегічних документів, в том числі статутів громади та супутніх документів. Завжди готові надати необхідну підтримку.
Олександр Мошнягул
"Политическая Херсонщина" создана в июне 2000 года коллективом единомышленников, активистов Комитета избирателей Украины. За годы работы, наш сайт неоднократно менял дизайн, но главным в нем оставалось желание честно освещать общественные, политические и культурные события нашей области, отображая все точки зрения, которые присутствуют в нашем обществе.
Связаться с нами можно по адресу:
Херсон, Приднепровский спуск, 1, оф. 8,
телефоны
(0552) 34-44-26, (066) 100 8191
E-mail: polit.kherson@gmail.com
Редактор сайта Дементий Белый