В серпні – вересні експерти Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень в рамках загальноукраїнської громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад», яку ініціювала Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України», проаналізували стан ведення депутатами Херсонської міської ради прийому виборців. Сьогодні ми розпочинаємо знайомити із висновками дослідження.

Закон України «Про статус депутатів місцевої ради» наголошує, що депутат є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу, їм підзвітний та має обов’язки у виборчому окрузі. Ці обов’язки викладені у статті 10 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Якщо коротко, депутат зобов’язаний підтримувати зв’язки із виборцями у виборчому окрузі. Для цього він веде регулярний прийом, вивчає громадську думку, відвідує громадські слухання та інші заходи, що відбуваються в громаді. Отримує пропозиції,  звернення та скарги для виборців, здійснює заходи задля забезпечення їхнього оперативного вирішення. Потім - регулярно інформує виборців про те, що йому вдалося зробити. Й знову, по колу - збирає скарги, заяви та пропозиції, доповідає про це у раді. Й так – весь свій депутатських термін. Якщо депутат нехтує своїми обов’язками, виборці можуть його відкликати.

Таким чином, прийом виборців є одним із шести ключових обов’язків депутата перед своїми виборцями, за невиконання якого може наступити сурові санкції.

 Закон України «Про статус депутата місцевих рад» досить схематично описує основні моменти організації прийому виборців у виборчому окрузі депутата. Є кілька головних вимог щодо систематичності, безпосередньої участі депутата та відкритості:

По-перше, у виборчому окрузі депутат зобов’язаний здійснювати систематичний прийом виборців (ч. 1. Ст. 10 та ч. 1, ст. 12 Закону «Про статус депутатів місцевих рад»). Цей прийом є особистий (ч. 6 ст. 29-1 Закону про статус). Прийом ведеться не рідше одного разу на місяць (п.5 ч.1 ст. 10).

Друге, депутат інформує  виборців про свій прийом, а саме: оприлюднює дні, години та місце прийому виборців (п.5 ч.1 ст. 10).  

Третє, помічники-консультанти допомагають депутату в організації зустрічей та розгляді й вирішенні питань, які піднімають виборці (ч. 6 ст. 29-1), а місцева влада, установи та організації державної та комунальної власності зобов’язані сприяти в організації прийому громадян, розгляді їхніх пропозицій та скарг, створювати необхідні умови для депутатської діяльності (ч. 4 ст. 12).

Ми бачимо, що в теорії організації прийому виборців все досить просто й ясно. Нажаль, на практиці все є не таким однозначним. В першу чергу ця неоднозначність пов’язана із постійними експериментами, які здійснюють з 2005 року народні депутати над законодавством про місцеві вибори. Результатом стало руйнування традиційних безпосередніх комунікацій депутатів у своїх виборчих округах із виборцями. Так, у 2006 депутатів обрали за закритими партійними списками у єдиному Херсонському багатомандатному виборчому окрузі. В результаті був зруйнований зв’язок депутата із виборцями свого конкретного мажоритарного виборчого округу. Відтепер, депутати могли працювати в межах усього міста, перетворивши своїх виборців у великий колгосп, який діяв за принципом: все навколо колгоспне, все навколо – нічиє. Як виявили представники Комітету виборців України, більшість депутатів тоді припинили проводити особистий прийом виборців, замінивши його несистематичним спілкуванням у партійних офісах.  

З 2010 року була застосована змішана система. Частина мажоритарних депутатів повернулася на виборчі округи. «Партійні» депутати вели прийом у своїх партійних офісах. Ситуація із комунікацій із виборцями стала поліпшуватися, але в 2015 році ми знову опинилися перед черговим експериментом. Нам повернули пропорційну систему, яка була модернізована дивним чином: хоча виборці голосували у своїх округах, які були названі «територіальними», за конкретних партійних кандидатів, але переможців визначав  внутрішньопартійний рейтинг. В результаті людина могла перемогти у територіальному виборчому окрузі, а депутатом не стати.  Більш того, у нашому місті в 16 з 54 територіальних виборчих округів не було обрано жодного представника у міській раді. Фактично, 82 тисячі 789 виборців, або 30% від всіх виборців Херсону не мають в міській ради депутата від «свого» округу.

Якщо подивитися на карту Херсону, то можна побачити великі білі плями округів в усіх районах міста. Без власного представника залишилися виборці як центру міста й його історичних районів – Забалки, Сухарного. Так й велика частина нових «спальних» районів Шуменського, Острову, Таврійського, Північного… 

 

Нажаль, Херсонська міська рада відсторонилася від вирішення даної проблеми городян. Не було прийнято жодного із можливих рішень, хоча окремі депутати пропонували «закріпити» за округами «перших номерів» партійних списків тих партій, які перемогли в цих округах, або перерозподілити округи так, щоб в кожному окрузі був свій депутат, щоб не позбавляти виборців своїх представників. Нічого цього не було зроблено й в  цих великих округах жоден депутат не веде прийом виборців, а значить кожен третій херсонський виборець може лише із жалем читати інформацію про те, що якийсь депутат «вибив» для «свого» округу бюджетні кошти на ремонт та благоустрій.  Хоча, можливо, депутати й скажуть, що вони приймають всіх виборців в не залежності від того хто в якому окрузі мешкає. Але практика показує, що депутати навіть часто не ведуть прийом «своїх» або утруднюють цим виборцям доступ до своїх «послуг».

В деяких округах, по яким були обрані депутати, ситуація не дуже відрізняється від «пустих» округів. Навіть у тих випадках, коли від одного округу пройшло по два або, навіть, по три депутати у міську раду. А таких округів в Херсоні аж сім. Але подібна «перевантаженість депутатів» на «одиницю» округу не полегшило виборцям доступу до своїх депутатів, тому що часто офіційні місця прийомів депутатів знаходяться поза межами округу, в інших частинах міста.  

Так, поза межами свого округу знаходяться місця прийому відразу двох «степанівських» депутатів (тобто таких, які були обрані в у виборчому окрузі № 49 Херсонської міської ради, що знаходиться у селі Степанівка). Неля Голубенко (ВО «Батьківщина») та Олександр Васильєв (Радикальна партія Олега Ляшка) офіційно приймають виборців за межами села, в якому їх обрали. Щоб селянам дістатися до місця прийому депутата, потрібно спочатку приїхати до міста, й навіть з пересадками.

Аналогічна ситуація й у виборців з округу № 13, що розташований в іншому пригороді Херсону Антонівки. Виборці цього округу також мають двох депутатів (Валентина Суха (ВО «Самопоміч») та Юрія Кліментенка («Наш край»), але місця для прийому виборців депутати обрали поза межами свого населеного пункту. Й забігаючи наперед, скажемо, що якщо виборці доберуться до місць прийому цими депутатами, все одно нікого не знайдуть. Бо там депутати не приймають…

Коли виборці обирали своїх майбутніх депутатів, вони для цього не їхали в інший кінець міста, а йшли до найближчого приміщення для голосування. А тепер, після обрання свого депутата – виборці вимушені їхати до кожного третього депутата, щоб потрапити на прийом. Й не факт, що доїхавши, вони зможуть поспілкуватися із депутатом. Але про цю проблему ми розкажімо пізніше.

 Нажаль, депутати, які приймають поза межами своїх територіальних виборчих округів, представляють всі партії, які були обрані до Херсонської міської ради. Це:

- чотири депутати від ВО «Батьківщина» (всі хто був обраний по територіальних виборчим округам не ведуть прийом виборців у своїх територіальних виборчих округах).

- чотири депутати від Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Вони ведуть прийом або у партійному офісі (Сергій Волошинов та Сергій Жуйков) або за місцем своєї роботи (Леонід Ремига та Олег Романюк).

- три депутати, які були обрані від «Опозиційного блоку». Це Олексій Заболотний, Артем Кіяновський та вже позафракційний В’ячеслав Яременко. Перші два ведуть свій прийом за місцем своєї роботи.

- два депутати від ВО «Свобода»: Віталій Урбанський та Іван Горланов. Останній веде прийом за місцем своєї роботи.

- два депутати від УКРОПУ – Валерій Боржков, який приймає за місцем своєї роботи та Вікторія  Борисевич, яка здійснює прийом в партійному офісі.

- один депутат від «Нашого краю». Юрій Кліментенко («Наш край»). Його офіційне місце прийому – на його робочому місці. До речі, сам Юрій Анатолійович вже звільнився зі своєї роботи й тепер ніхто не знає де він приймає виборців.

- один депутат від ВО «Самопоміч». Валентин Сух, який приймав виборців до березня 2017 року в партійному офісі, а потім із своїми однодумцями вийшов із фракції ВО «Самопомочі», а на офіційному сайті міської ради залишилася інформація про старе місце прийому виборців.

- один депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Олександр Васильєв. Він вів прийом за місцем своєї роботи. Зараз він звільнився й в результаті залишається невідомим де він здійснює прийом.

Ще шість депутатів також ведуть прийом виборців поза територією свого округу, але їхні місця прийомів розташовані поблизу із їхнім виборчим округом, в зручних будівлях.

"Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). В Херсонській області за реалізацію кампанії з Атестації місцевих депутатів відповідає Херсонська обласна громадська організація Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень"