Соціально-політичний контекст
Децентралізація дозволила передати на базовий рівень громад більше повноважень та фінансових інструментів, що дозволила збільшити організаційну спроможність громад за рахунок податків, які залишаються на місцях, а також за рахунок більш ефективного та раціонального управління земельними та іншими ресурсами.
З новими повноваженнями, можливостями та новими ресурсами   громади отримують й зобов’язання, зокрема, зобов’язання перед громадянами по забезпеченню прав і свобод людини.
Нагадаємо, що в статті 3 Конституції України говориться, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

Моніторинг дотримання прав людини - навіщо?

З початку 2000-х років правозахисні організації здійснювали постійний моніторинг дотримання державою зобов’язань щодо забезпечення прав та свобод людини. Цей моніторинг та регулярні рекомендації правозахисного товариства дозволи державі виявити та подолати  низку проблем у царині прав людини, ввести механізми, які допомагають громадянам. Назвемо хоча б ефективну систему безоплатної вторинної та первинної правової допомоги на рівні міст та районних центрів.

Вже сьогодні є необхідність концентрувати зусилля громадських організацій на моніторингу дотримання прав людини на рівні сільських громад. Це необхідно, в першу чергу для більш ефективного застування нових можливостей ОТГ в створені нової реальності дотримання прав та свобод людини на рівні сільської місцевості. Й Інститути Громадянського суспільства розпочали процес моніторингу. Так, Українська Гельсінська спілка із дотримання прав людини у співдружності із офісом Уповноваженого із прав людини розробили місцевий індекс прав людини проводить моніторингові візити до ОТГ, ретельно вивчаючи ситуацію із дотримання прав людини та надаючи рекомендації по поліпшенню ситуації.

Що досліджували у херсонскому моніторингу?

Херсонський офіс Мережі правового розвитку, який діє на базі Херсонської обласної організації Комітету виборців України у 2018 р. започаткував пілотний проект моніторингу дотримання прав людини у активній співпраці із місцевими громадськими активістами. Підкреслимо, що метою дослідження не є критика місцевої влади. Найголовнішим завданням є допомога місцевій владі у виявленні проблемних місць, оцінки ступені чутливості та створення партнерства між владою ОТГ та громадськими організаціями у подоланні проблем із правами людини.
Ми обрали три головні сфери: відповідність місцевої нормативно-правової бази вимогам дотримання прав людини, аналіз реальної ситуації із правами людини та бачення мешканців ОТГ рівня дотримання своїх прав та свобод.
Ми перевіряли захищеність соціально-економічних прав, дотримання прав дитини та недискримінації, доступ до справедливого правосуддя та отримання правової допомоги, доступ до публічної інформації та прийняття рішень, попередження жорстокого поводження та катувань.
Якщо у 2018 році були обрані чотири громади, які представляють різні типи: Виноградівська, Великокопанівська, Кочубеївська та Гладківська ОТГ. То цього року були обрані. У 2019 р. ми зосередилися саме на тих громадах, в яких системно працюємо у минулому та цьому роках.

Що ми виявили? Перший висновок: нормативно-правова база сільського самоврядування об’єднаних громад активно змінюється в бік реалізації більшого залучення громадян до ухвалення рішень на базовому рівні. Задіяні процедури демократії участі. Відновлюється діалог із громадою. Покращується рівень поінформованості. Хоча, ці успішні зміни ще не є дуже помітними, але ми бачимо позитивному динаміку:  Дві третини учасників опитування говорять, що не брали у минулому році участі у громадських обговорень. Але з тих, хто брав більше говорять, що їхні рішення враховуються. У минулому році таких було 15%, зараз – 19% опитаних мешканців громад.

Респонденти відзначаються збільшення можливостей до доступу до інформації. 81% впевнені, що зможуть отримати безоплатну правову допомогу на рівні сільської ради (у минулому році таких було 60%). Дається ознаки двох років співпраці по розвитку безоплатної правової допомоги. Майже дві  третини опитаних задоволені інформуванням у сільській раді. Вони вважають, що у сільській раді є інформаційні стенди з актуальними порадами, інформацією та консультаціями.

Загальні оцінки дотримання прав людини
Селяни залишаються стриманими та обережними у своїх оцінках ситуації із дотримання прав людини у своїх селах. У 2018 р. майже 64,8% селян оцінюють рівень дотримання  у своєму населеному пункті прав та свобод людини, як середній. Ще 12,6% оцінюють, як високий,  а 15,9% - як низький. Пропорції у цьому році зберігаються. 12,9% оцінили рівень дотримання, як високий. Ще 60,3% як середній. Як низький оцінили навіть менше учасників опитування, ніж в минулому році – 13,8%. Утрималися від відповіді 12,8%

Робота правоохоронців: рівень позитивних оцінок збільшився
27% селян оцінюють роботу правоохоронних органів як низьку. Оцінки у порівнянні з минулим роком покращилися. Тоді, у 2018 році рівень своєї захищеності у випадку порушень прав, як середній оцінили 50,8%, а 31,9% оцінюють, як низький.  Рівень роботи правоохоронних органів в районі по захисту прав громадян оцінюють як низький 35,3%, а ще 7% вагаються, як її оцінити.
Зараз оцінки інші. Рівень своєї захищеності оцінили як високий та середній вже більше 72% Позитивно оцінили роботи поліції 65% учасників опитування. 27% надали низькі оцінки. Інші не змогли визначитися.

Проблеми залишилися ті ж самі
Бідність залишається найбільшою сільською проблемою та джерелом порушень прав людини. Більшість учасників опитування у відповідь на прохання оцінити соціально-економічну ситуацію (життя людей) у своєму селі на даний момент вагаються, не знають, чи добра ситуація, чи погана (37%), ще 36% вважають умови життя в селі поганими або скоріше поганими. Й лише кожен десятий оптимістично оцінює ситуацію.
При цьому майже половина учасників опитування не можуть звести кінці з кінцями, й у них викликають труднощі для придбання одягу чи взуття (49,3% опитаних). Й лише 13% не відчувають матеріальних труднощів.
Відбулися деякі зміни сприйняття проблем.
Якщо у минулому, передвиборчому році у  десятці проблем, які хвилюють мешканців ОТГ на перших трьох місцях погана якість життя в цілому в країні (63,6%), хвороби власні або близьких та низька якість медичних послуг (61,3%) та бідність (58,6%).
Серед інших проблем – корупція (55,2), політична нестабільність (52,9%), комунальні проблеми (45,5), зростання злочинності (41,8%), страх військової загрози (41,4), безробіття (40,4%) та екологічні проблеми (39,7%).

У цьому році перелік проблем залишився, але їхній порядок змінився. На перше місце вийшли комунальні проблеми (забезпеченість помешкань водою, енергією, теплом, газом і т. ін., благоустрій будинків і кварталів) (57%). На другому місці залишається теми власних хвороб та низького рівня медичного обслуговування й питання корупції й хабарництва (52%). Погана якість життя в країні в цілому тепер на третьому місці (49%).
Далі йдуть відсутність грошей, бідність, погане матеріальне становище (48%). Далі йдуть екологічні питання (41%), зростання злочинності та безробіття, погана якість життя в рідному селі  (по 32%). Замикає десятку проблемних питань, які хвилюють селян -  слабкість держави, недоліки суспільства, політична нестабільність (31%).
Відповіді на ці питання показують три тенденції життя в об’єднаних територіальних громадах. По-перше, зменшення впливу політичних ток-шоу, що привело до пом’якшення загальнополітичних оцінок.
 Друга тенденція – тема бідності, хоча й залишається в топі проблем, але поступається гострою іншим. Тема медичних послуг повинна стати однією з пріоритетних.

Медична реформа повинна бути в центрі уваги
Зрозуміло, що ситуація із дотриманням конкретних прав часто залежить від географічного положення самого ОТГ та від якості доріг обласного чи державного значення. Чим далі від великих трас, чим гірше якість доріг, якими опікується державна влада, тим гірше ситуація. Також ми бачимо різність оцінок в залежності від того, коли почалася в селах реформа. Є різниці в оцінках тих, хто мешкає в «столицях» та локальних громадах. Але є загальна ситуація – незадоволеність в медичному обслуговуванню.
У минулому році оцінки рівня медичного обслуговування були більш оптимістичними. Тепер майже вдвічі зменшилася кількість тих, хто вважає, що має змогу проходити регулярні медичні огляди (20% замість 38% у минулому році). Зменшилася кількість тих, хто вважає, що має можливість безперешкодно отримати невідкладну медичну допомогу (швидку). Раніше таких було 59%. Зараз – 40%. Збільшилася кількість незадоволених забезпеченням медичних препаратів та доступом до них. У минулому році таких було 24,5, тобто кожен четвертий. Зараз 33,6, тобто, кожен третій.

Подібні дослідження показують результати роботи місцевої сільської влади над задоволенням потреб та вирішенням проблем селян. Опитування та вивчення нормативно-правової бази показало, що влада намагається вирішувати проблеми. Тенденції до змін є позитивними, але залишаються окремі проблемні місця. Й вони стосуються в першу чергу безпеки, доступу до медицини та бідності. 
Більш детально можна ознайомитися із відповідями на всі питання у додатку.

Нагадаємо, юристи Мережі правового розвитку надають безоплатну первинну правову допомогу в приміщенні Херсонської міської ради, (проспект Ушакова, 37, кабінет 115, перший поверх) з понеділка по четвер з 9-00 до 16-00, перерва на обід з 12-00 до 13-00. Довідки за телефоном – (099) 468-38-48 (з понеділка по середу юридичну допомогу надають юристи ІЦ «Правовий простір», у четвер – юрист ХОО КВУ)
Для мешканців сільських громад у вівторок надається безоплатна правова допомога по скайпу. Попередній запис є обов’язковим (телефон +380 66 100 8191)
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у  межах проекту «Розвиток громад Херсонщини через вдосконалення механізму безоплатної правової допомоги» . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається  з позицією Міжнародного фонду  «Відродження» .